Київська ландшафтна Хартія

Парнікоза І.Ю.

Преамбула

Фізичні та юридичні особи, політичні партії та громадські організації, які підписали цю Хартію, враховуючи те, що Україна приєдналася до Європейської ландшафтної конвенції (дата ратифікації: 07.09.2005), яка визнає ландшафт ключовим елементом добробуту людини і суспільства;

- усвідомлюючи критичну важливість термінової реабілітації ландшафтів Києва і України;

- визнаючи Київ містом з унікальним ландшафтом;

- бажаючи зберегти ландшафти Києва для майбутніх поколінь;

- бажаючи задовольнити прагнення громадськості насолоджуватися ландшафтами в їх природному та етноісторичному вигляді;

- визнаючи, що моральність і моральні наслідки діяльності щодо зміни ландшафту в довгостроковій перспективі важливіші за сьогоденні економічні, політичні та кон’юнктурні вподобання;

- визнаючи, то недбале ставлення до ландшафту несе моральну небезпеку для нації;

- усвідомлюючи, що дбайливе ставлення людей і держави до національних ландшафтів с одним із головних чинників консолідації нації і формування національної ідеї;

домовилися про таке:

ГЛАВА І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення

Для цілий цієї Хартії:

а) «ландшафт» означає природно-історичне середовище, характер якого є результатом дії та взаємодії природних та/або людських факторів;

б) «ландшафтна політика» означає формування компетентними органами влади загальних принципів, стратегій та керівних положень, які дозволяють вживати конкретні заходи, спрямовані на охорону, регулювання та планування ландшафтів.

Стаття 2. Сфера застосування

Ця Хартія застосовуєтеся до території Києва, але не обмежується нею і охоплює природні, сільські, міські та приміські території, разом із .землями, внутрішніми водами та акваторіями. Це стосується ландшафтів, які можна вважати винятковими, а також звичайних або занедбаних ландшафтів.

Стаття 3. Цілі

Цілями цієї Хартії с сприяння охороні, регулюванню та плануванню ландшафтів Києва, його передмість і околиць та стимулювання запровадження заходів щодо реалізації Європейської ландшафтної Конвенції.

ГЛАВА ІІ. ЗАХОДИ

Стаття 4. Заходи нагального характеру

Кожен суб’єкт; що підписав Хартію, зобов’язується:

і) визнавати ландшафт як суттєвий компонент оточення людям, як вираження їх культурної та природної спадщини та як основу їх ідентичності;

б) робити все можливе для збереження ландшафтів Києва;

її) визнавати, що діяльність щодо збереження ландшафтів Києва є більш вагома і необхідна мешканцям Києва, ніж налипання змінити їх у будь-який спосіб: будівництво, реконструкція тощо;

г) визнавати неприпустимість будь-яких обмежень у доступі людей до елементів ландшафту;

д) у рамках власних повноважень або громадської діяльності встановлювати та впроваджувати ландшафтну політику, спрямовану на охорону, регулювання і планування ландшафту шляхом здійснення конкретних заходів, викладених у статті 5.

Стаття 5. Конкретні заходи

а) терміново провести ідентифікацію та створити відповідний реєстр ландшафтів на всій території Києва й визначити їх охоронні зони. Проводити ці роботи разом із громадськими організаціями та профільними установами з історії, етнографії, археології, охорони навколишнього середовища та ін.

б) сприяти впровадженню рішень щодо заборони її охоронних зонах ландшафтів будь-якої діяльності, яка суперечить закланням їхнього збереження і доступності людям;

в) визнавати й керуватися у своїй діяльності громадською думкою більшості киян, яка виявляється через опитування громадян, загальноміські громадські слухання та місцеві референдуми;

г) пропонувати Київраді розробити і прийняти План заходів щодо реалізації Європейської ландшафтної конвенції н м. Києві, попередньо погодивши його з громадськістю;

ґ) визнати, що найбільш вагомими ландшафтними об’єктами в Києві є:

- схили Дніпра;

- каскад дніпровських островів і перш за все острови Труханів та Муромець;

- території кварталів історичної забудови;

- береги Дніпра і Десни;

- історичні пагорби, яри та інші урочища;

- водні об’єкти Києва – озера, річки, ставки, струмки, джерела;

- недобудовані території з унікальним рослинним та тваринним світом: Голосіївський ліс, Пуща-Водиця, Феофанія, Жуків острів, Конча-Заспа, луки Троєщиии, Лиса гора та ін., долини річок Совка, Сирець, Дарничанка, Либідь та інші;

д) проводити громадську роботу щодо виховання жителів Києва з метою плекання у них дбайливого ставлення до ландшафтів.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення цієї Хартії не повинні перешкоджати більш жорстким положенням щодо охорони, регулювання та облаштування ландшафту, які містяться в інших існуючих або тих, що існуватимуть у майбутньому, національних або міжнародних інструментах та нормах, які мають обов’язкову юридичну силу.

Ті, що підписали цю Хартію, беруть моральні зобов’язання перед жителями Києва у своїх діях керуватися ідеями збереження й розвитку ландшафтів і ставити моральність вище будь-яких економічних, політичних та кон’юнктурних уподобань.

Наводимо за Колінько В.В., Куровський Г.К. Київ – Священний простір. Друге видання. Від філософії до національної ідеї. ¬ К.: Київська ландшафтна ініціатива. – 2010 р. – 230 с.