Матерiали до орнiтологiї Державного заповiдника «Конча-Заспа»

Микола Шарлемань

Ми маємо порівнюючи велику літературу про фавну птахів Київщини, але ця література здебільше має характер попередніх нарисів. У нас, наприклад, дуже мало відомостів про періодичні явища в життю птахів (за вийнятком перельотів).

Стаття, що її подається, є спроба навести відомості щодо періодичних явищ в життю наших птахів та подати певну екологічну характеристику невеликої, але дуже різноманітної щодо стадій площі землі та води Державного Заповідника «Конча-Заспа», що знаходиться за 20 кілометр. на південь од Київа на правому березі Дніпра. Загальну характеристику природи заповідника можна знайти в статтях автора цієї роботи, в розвідках В. В. Різниченка, О. Соколовського та проф. Д. Белінга, що їх уміщено в 1 вип. «Збірника Праць Державного Рибного Заповідника Конча‐Заспа» (Київ, 1928), тому немає потреби подавати геологічний нарис, опис рослинности тощо. Як рівняти до попередніх відомостів, до їх уміщено в в. 1 «Збірника Праць», то змінилися відомості про площу окремих стацій. Ці зміни подається тут на підставі інструментального здіймання плану заповідника, що його переведено в серпні р. 1929. Замістьзагальної характеристики природи заповідника я подам коротенькі характеристики стації, особливо щодо їх орнітоценози.

Орнітологічні Спостереження провадилося в заповіднику з року 1923, але перших років їх провадили не систематично,занотовуючи, переважно тільки дати приліту та відліту тощо. Перших років крім автора цієї статті такі спостереження провадили: С. Лубкін та під час екскурсій О. Кістяківський та А. Шепе. Останніх років, коли в заповіднику оселивсь мій помічник у цій справі М. Бавман1, ці спостереження почали набувати більш‐менш систематичного характеру. Нашу роботу аніяк не можна вважати за закінчену. Передбачається перевести ще детальне екологічне здіймання заповідника, детально простежити життя птахів під час гніздового періоду, перельотів тощо. Але цю роботу розраховано на багато років і тому, я гадаю не зайво буде подати оці матеріяли, що досить повно характеризують природу дніпрової заплавини в одному з цікавих її куточків, природу, що її так швидко руйнує людина. Ця стаття має також мету звернути увагу на «Кончу‐Заспу» як на комплексний заповідник, в якому не тільки риба, але й інші об’єкти повинно охороняти. Відколи оголошено «Кончу‐Заспу» за Державного Рибного Заповідника, з ініціятиви її робітників у заповіднику було заборонено й полювати; з року 1928 заборонено полювати й у деяких найближчих околицях заповідника (заказники Спілки Мисливців та Рибалок на острові Круглику та Козачому).

Через це автор не міг переводити на Кончі‐Заспі масового збирання орнітологічних колекцій. Тільки невеличкі колекції переважно з околиць заповідника, що їх зібрали згадані вгорі дослідники та автор цієї розвідки, переховується в Зоологічному Музеї ВУАН та в Музеї Місцевої Природи при Науково‐Дослідній Стації заповідника. Недостатність колекційного матеріалу примусила автора здебільша уникати будь‐яких висновків щодо дрібних систематичних ознак (підвидів) птахів заповідника. Ці висновки буде подано в іншому місці, в праці про птахів колишньої Київської губернії.

Територія заповідника, що має за виміром переведеним в серпні р. 1929, площу 507 га, та найближчі околиці заповідника, поділяються на такі основні стації: 1) сухий сосново‐дубовий ліс (бір), 2) заплавна діброва (дубина), 3) вербові зарості по берегах проток та заток, 4) вербові зарості на болоті, 5) піскові мілини вкритії лозою (шилига), 6) відкриті піскові мілини, 7) заплавні сухі луки, 8) трав’яне кочкувате болото, 9) озера‐старики та затоки (покали) вкриті рослинністю, 10) чисті озера‐старики та затоки, 11) текуча вода протоків, 12) оселя. (подальший обширний опис орнітофауни не включено до цього збірника – ред.).

1 Щира подяка всім моїм помічникам, особливо С. Лубкину та М. Бавманові.

Джерело:

Шарлемань, М. Матерiали до орнiтологiї Державного заповiдника «Конча‐Заспа» // Збiрник праць Зоологiчного музею. – 1930. – №8. – С.47‐98.