Замітки біолога. Орел і качки

Микола Шарлемань

В заповіднику «Конча Заспа» біля Києва гніздилася пара орлів‐білохвостів. Білохвостів у цілому світі залишилося дуже мало: кілька десятків пар у Скандинавії, одна пара в Англії, кілька пар у Німеччині. В СРСР білохвіст зустрічається частіше, ніж на Заході, і переважно на півночі та на сході, в тайзі, по берегах великих річок та озер. На Україні гніздиться не більше як 20 пар цих могутніх велетнів. Молодих, довірливих орлів у нас, як і скрізь у густо залюднених місцевостях, щороку дощенту винищують, і залишаються доживати віку тільки старі, дуже обережні птахи. В заповіднику орлів, цих справжніх пам’ятників природи, охороняли. Орли винищують менше дичини, ніж середній мисливець, риби – менше, ніж середній рибалка. До того ж, крім дичини та риби, орли живляться граками, шкідливими водяними щурами, воронами, інколи чаплями. Часто споживають падло. В заповіднику восени скупчувались тисячні табуни перелітних качок. У цей час орли беруть найбільшу данину з дичини. Сторожі заповідника всіма способами намагались відігнати орла, який нападає на качок. Для цього стукали в дошки, сковородки, кричали і т. д. Хижак відлітав, і качки заспокоювалися. Качки помічали, що людина лякає орла, що він не підлітає близько до людини і що качкам людина в заповіднику не шкодить. У качок на підставі цього досвіду швидко виник «умовний рефлекс»: почувши гуркіт і галас, вони не відлітали від людини, а, навпаки, наближались до неї, сідаючи за кілька кроків від людини на озеро. Так навчилися качки рятуватися від свого лютого ворога.

Джерело:

Шарлемань, М. Замітки біолога // Біологію в маси. – 1937. – №1. – С. 97‐99.