2.7.1. Дніпровські мости у міжвоєнному Києві 1921-1941 рр.
Парнікоза І.Ю.
Пріоритетними для більшовицького керівництва напрямками були відновлення мостів, тому одним з перших гасел більшовиків, які повернулися в місто стало "Все на відновлення мостів!" ().
Оскільки поляки зірвали лише один проліт Дарницького залізничного мосту, його швидко відновили вже 1921 р. ().
Рис. 2.7.1.1. Схема мостових переходів у Києві станом на 1932 р.
Рис. 2.7.1.2. Наводницький міст на фрагменті плану Києва 1925 р.
На місці ж Наводницької переправи 22 березня 1921 р. відновили спалений поляками дерев’яний Наводницький міст (був створений під час першої світової війни). З двох його судноплавних прольотів діяв один, другий був сильно пошкоджений. Навесні 1922 р. міст було сильно пошкоджено надзвичайним льодоходом. Винесені кригою прольотами замкнули судами. Втім, коли рівень води спадав, рух цим мостом припиняли та користувалися наведеним понтонним мостом. Згодом дерев’яний міст відновили, і остров’яни назвали його Бошок (зменшувальне від мосту ім. Бош). Як свідчать картографічні матеріали того часу, з півночі дерев’яний Наводницький міст захищала лінія спеціальних криголамів.
А 1937 р. розпочалися роботи зі зведення капітального Наводницького мосту. Втім, до червня 1941 р. встигли звести лише опори… (Ковалинський, 2008)
Рис. 2.7.1.3. Дерев’яний Наводницький міст у Києві – так званий Божок
Рис. 2.7.1.4. Опори недобудованого капітального Наводницького мосту станом на 1942 р. ()
Залишки Ланцюгового мосту було розібрано, а на його биках за проектом Є.О. Патона було споруджено новий міст з металевих ферм, який назвали на честь більшовички Є. Бош (організаторки повстання на заводі Арсенал проти УНР). Міст відкрили 1925 р., при цьому, на жаль, знесли передмостову каплицю св. Миколая (1865-1867 рр., арх. М. Бенземан,) (), що виразно замикала перспективу мосту на правому березі.
Рис. 2.7.1.5. Будівництво мосту ім. Є. Бош у м. Києві на опорах колишнього Ланцюгового мосту
Рис. 2.7.1.6. Учасники відбудови ланцюгового мосту, 1921 р. Національний музей історії України
Рис. 2.7.1.7. Відкриття мосту ім. Є. Бош
Рис. 2.7.1.8. Відкриття мосту ім. Є. Бош
Над проектуванням архітектурної складової цього мосту – кам’яних частин та опор над прольотами працював архітектор Микола Шехонін. Їх ескізи збереглися в альбомі архітектора, проаналізованому Д. Малаковим (Малаков, 2017).
Рис. 2.7.1.9. Ескіз мосту імені Є. Бош з альбому архітектора М. Шехоніна
Рис. 2.7.1.10. Ескіз мосту імені Є. Бош з альбому архітектора М. Шехоніна
Рис. 2.7.1.11. Міст ім. Є. Бош у Києві на місці колишнього Ланцюгового мосту, за (Малаков, 2005)
Рис. 2.7.1.12. Кадр кінохроніки, відзнятий на мосту ім. Бош, 1941 р., за (Малаков, 2005)
У передвоєнний час мостом Є. Бош пустили трамваї: № 9 – до Биківні та № 14 – до Дарниці. При цьому №9 обслуговував НКВС та вивозив тіла розстріляних у Биківнянський ліс.
Рис. 2.7.1.13. Мотовагон Дарницької лінії, що проходила мостом імені Є. Бош, 1926 р.
Рис. 2.7.1.14. Платформа мототрамваю, якою вивозилися тіла розстріляних у Биківнянський ліс
У травні 1925 р. був відремонтований і відкритий Русанівський міст – продовження мотсу ім. Бош, перекинутий через Русанівську протоку (Приходько та ін., 2016).
У 1928 р. почалося відновлення колишнього Подільського мосту. Саме відновлення, хоча радянська влада повідомляла про те, що “4-й за величиною міст у Союзі побудовано за 11 місяців замість 3 років”. Завершений міст 1929 р. під орудою організації “Військпроект 401” (головний інженер В. Кохан) у дещо зміненому відносно первісного проекту вигляді (підмостовий габарит підвищено на 7 м.) (). Відкриття мосту відбулося 8 листопада 1929 р. При цьому на дніпровській заплаві делегацію від робітників зустрічали селяни найближчих сіл, які брали участь у будівництві мосту. Мітинг коло мосту відкрив голова Київського окрвиконкому Ю. Войцехівський. За його пропозицією було ухвалено назвати міст "мостом 12 Жовтня", на честь 12-ї річниці Жовтня (Ковалинський, 2008).
Втім, ця назва не закріпилась. Міст отримав назву "Петровський" у зв’язку з перейменуванням району Подолу на відзначення 50-річчя голови ВУЦВК Г. Петровського ().
Рис. 2.7.1.15. Подільський залізничний міст під час повені 1931 р. ()
Рис. 2.7.1.16. Західна частина Подільського залізничного мосту, 1931 р. (фото з )
Як видно зі знімку, міст перед війною доволі відрізнявся від сучасного вигляду. Чотири більших прольоти підвішені на дугоподібних металевих арках, а інші прольоти – менші з нижніми фермами ().