Ц

Цабанити – 1) лаяти, проклинати, кричати; 2) накидатись, бити (різні автори)

Цабе – вигук при повороті коней направо (І. Нечуй-Левицький); праворуч (А. Свидницький)

Цадик – єврейська духовна особа (І. Франко); святенник; відлюдник (О. Кониський)

Цалком – цілком (різні автори)

Цаль – давня міра довжини (дюйм, 2.54 см) (різні автори)

Цапка – борода (А. Свидницький)

Царина – 1) засіяне поле, також обгороджений сінокос близько оселі, пасовисько, вигін (різні автори); 2) застава в селі; ворота при в’їзді в село (О. Кониський)

Царінка, царинка – необроблюване, поросле травами поле (М. Грушевський)

Царські врата – середні дверні в церковному іконостасі (М. Кропивницький)

Цвігати – вдаряти, бити (І. Франко)

Цвігун – витівник (різні автори)

Цвікер (цвікєр, цвікри) – пенсне (різні автори)

Цвілити – дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати (І. Франко)

Цвіліх – назва тканини (І. Франко)

Цвітень – квітень (М. Грушевський; І. Франко)

Цвічений – освічений, інтелігентний, культурний (М. Грушевський)

Цвяхований – оббитий цвяхами (А. Свидницький); у прикрасах (Г. Квітка-Основ’яненко)

Целебрувати – урочисто правити богослужіння (І. Франко)

Целебс – нежонатий піп, що дотримується безшлюбності, обов’язкової для католицького духівництва та православного чернецтва (І. Франко)

Целібат – безшлюбність у католицьких священиків та православного чернецтва (різні автори)

Целя – камера в тюрмі; палата в лікарні (І. Франко)

Цензор – тут: староста класу (І. Франко)

Цензурувати – лаяти (А. Свидницький)

Цент – дрібна монета в колишній Австрії; сота частина долара; дрібна розмінна монета (І. Франко)

Центаврія – волошка, блават (Ю. Дячук)

Цень – дзенькіт (І. Франко)

Цепур – ланцюг (М. Кропивницький)

Цера – шкіра (І. Котляревський; І. Франко)

Церата – клейонка (І. Франко)

Церезин – очищений земний віск (озокерит), біла або жовтувата речовина, яка використовується як ізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, для просочування паперу і тканин, у медицині і т. ін. (І. Франко)

Цертифікат – писане посвідчення; сертифікат (І. Франко)

Цес – 1) муж (різні автори); 2) цей (І. Франко)

Цесарці – австрійці (І. Котляревський)

Цесія – відмова від майна (І. Франко)

Цехін – з XIII ст. назва золотих венеціанських дукатів масою 3.49 г. Карбувалися впродовж 1284 – 1797 pp. (М. Грушевський); турецька монета (А. Чайковський)

Цехмістер (цехмайстер) – старшина ремісницького цеху (І. Котляревський)

Цибатень – цибатий, довгоногий чоловік (М. Грушевський)

Цибатий – з довгими тонкими ногами (І. Нечуй-Левицький)

Цибух – люлька, чубук (І. Франко)

Цивіль – цивільна особа (М. Грушевський)

Цидула – написаний текст, лист (заст.) (Ю. Дячук)

Цизелований – різьблений по металу (І. Франко)

Цизорик – кишеньковий ножик, складаний ножик (І. Франко); ножик (А. Свидницький)

Циклістика – велоспорт (різні автори)

Цикута – отрута (вех отруйний) (Ю. Дячук)

Цилюрник – перукар (М. Грушевський)

Цимес – щось найсмачніше (єврейське; різні автори)

Цина – олово (І. Франко)

Цинамон – кориця (І. Франко)

Циндити – сидіти в тюрмі (І. Франко)

Цинобер (цинобр, цинобра, цинобря) – кіновар, червона фарба із сірчаної ртуті (І. Франко, Б.-І. Антонич)

Циновий – олов’яний (І. Котляревський; І. Франко)

Циприс – кипарис (І. Франко)

Цирка – мережка, що складається з елементів, які нагадують літеру «ж» (різні автори)

Циркул – адміністративна округа; округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії і Східній Галичині, складалася з кількох повітів (І. Франко)

Циркулярка – циркулярна пила (різні автори)

Цирограф – власноручне письмове зобов’язання (І. Франко)

Цирулик – перукар; виконував також деякі обов’язки лікаря (пускав кров, ставив п’явки і т. ін.) (різні автори)

Цитадель – внутрішня фортечна споруда (Ю. Дячук)

Цитація – веління, бажання, наказ (І. Франко)

Циферблат – обличчя (І. Франко)

Цифровка – прикраси з позолоченого шнура на одязі (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Цихвіра – цифра (Г. Квітка-Основ’яненко)

Цицили – предмет ритуального одягу в іудейських релігійних обрядах (А. Свидницький)

Цицовий – ситцевий (М. Грушевський; А. Свидницький)

Цівка – 1) дуло (люфа) рушниці, рушниця (різні автори); 2) стовбур дерева (М. Грушевський, О. Кониський)

Цізелер – гравер, тонкий виконавець (І. Франко)

Цілець – велика кам’яна брила, моноліт; очищене біля могили місце (І. Франко)

Цілковий – срібна монета вартістю один карбованець (Г. Квітка-Основ’яненко, М. Кропивницький)

Ціловальник – шинкар, продавець напоїв, довірена особа, яка відповідала за узаконений продаж спиртних напоїв (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ціна – оливо (І. Франко)

Ціновка – аукціон (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ціновщик – оцінювач майна (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ціпущі сніги – чіпкі, холодні (І. Франко)

Цісар – українське найменування австрійського імператора, яке було прийняте у Галичині; в ширшому значенні – взагалі визначення носія імператорського титулу (І. Франко)

Цісарева – дружина цісаря (М. Грушевський)

Цітки – намисто (різні автори)

Ціха – знак, прикмета, риса, властивість, особливість (І. Франко)

Ціхувати – робити позначки, характеризувати, визначати, надавати певних рис (І. Франко)

Ціхуватися – позначуватися (І. Франко)

Цло – мито; податок, пошлина (М. Грушевський; І. Франко)

Цлова оплата – митний збір (І. Франко)

Цловий – митний (І. Франко)

Цоб – ліворуч (А. Свидницький)

Цомоги – 1) нутро; 2) сили (І. Франко)

Цорка – дочка (І. Франко)

Цофання – посування назад; відступ; відмова; регрес (І. Франко)

Цофатися – відступати назад; потикатися; сахатися (І. Франко)

Цофнути – підсунути, подати (І. Франко)

Цофнутись – відійти назад, відступити, завернутися (І. Франко)

Цувакс – в австрійському військовому і арештантському жаргоні – новак, поява нової особи в гурті; новоприбулий в’язень (І. Франко)

Цуг – 1) взвод; 2) коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами один за одним (І. Франко; різні автори)

Цуги – кінська упряж; переносно: протяг (І. Франко)

Цуглі – повід, віжки; переносно: моральні гальма (І. Франко)

Цугфір – командир взводу (І. Франко)

Цукерня – кондитерська (різні автори)

Цукорник – кондитер (І. Франко)

Цундравець – лахматий (М. Устиянович)

Цундравий – обірваний, у лахмітті; зношений (цундра – лахміття) (І. Франко)

Цупечка – коротенька люлька (А. Свидницький)

Цурах, цуріха – нівроку (І. Франко)

Цураха – те саме, що «цур» (цур йому!) (І. Франко)

Цурка – невеличка паличка (М. Кропивницький)

Цуркування – застосовувана в минулому на Україні кара для злодіїв. Засудженому до цуркування об’язували голову вірьовкою і починали її закручувати, що викликало страшний біль. Цуркування могло призвести до смерті (О. Кониський)

Цурпалок – уламок, обрубок (М. Кропивницький)

Цьвок – цвях (М. Грушевський; І. Франко)

Цьохля – балакуха, пліткарка (І. Котляревський)

Цюпа – в’язниця, в’язнична камера; невеличка темна кімната, комірчина, конура (І. Франко)

Цюпас – йти по етапу під конвоєм; пішки, етапом, етапним порядком (І. Франко)

Цюпасом – етапом (різні автори)

Цюпка – комірчина, маленька кімната; тісна темна комірчина або підвал; камера в тюрмі (І. Франко)

Цюра – панський прислужник (І. Франко) [джура]

Цюцюбабка – дитяча гра в піжмурки (І. Франко)

Цюця – пес (Ю. Дячук)

Цямрина – одна деревина з колодязного зрубу (М. Кропивницький)

Цянути – капнути, влити (І. Франко)

Цяпати – черпати, брати помалу, доїти (І. Франко)

Цята – крапка, цятка, пляма, краплина (І. Франко)

Цятатися – грати в чіт чи лишку: вгадувати, чи до пари (чіт), чи не до пари (лишка) (Г. Квітка-Основ’яненко)