Пр – П’я

Права середа – двадцять п’ятий день після великодня, так званий рахманський Великдень (Г. Квітка-Основ’яненко)

Правиборець – учасник першого етапу двоступеневої системи виборів до австро-угорського парламенту; правиборці вибирали виборців, а вже ті – посла (різні автори)

Правило – весло для керування (Ю. Дячук)

Правітчина – прабатьківщина (М. Грушевський)

Правник – юрист, фахівець з правознавства (І. Франко)

Праводавство – законодавство (М. Грушевський)

Праводажні – дошки, на яких записані закони, права (І. Франко)

Правотитися – шукати свого права (І. Франко)

Пражити – лупцювати (І. Франко)

Праник – рубель для качання білизни; дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання (різні автори)

Пранці – французи (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Прас – прочухан (І. Франко)

Праса – 1) прасування; 2) прес, чавило; 3) преса (І. Франко)

Прасовий – пресовий, той, що стосується преси (І. Франко)

Прасунок – біда, лихо (І. Котляревський)

Прати – 1) бити (І. Франко); 2) вичитувати, ганьбити, батькувати (О. Кониський)

Прахтика – приклад, випадок (І. Франко)

Прачка – пряжка (І. Франко)

Прачувати – тіпати, тріпати (льон) (О. Кониський)

Пребенда – у католиків – певна церковна функція і майно, що надається її виконавцям (І. Франко)

Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось) (Г. Квітка-Основ’яненко)

Превентивна (цензура) – запобіжна (І. Франко)

Превенційний – попередній (М. Грушевський)

Превподобитись – стати вгодним богу, зробитись святим (О. Кониський)

Прегравація – накладені на поміщика кари за незаконні утиски селян (І. Франко)

Пред ці (предця) – однак (різні автори)

Предестиновий – наперед призначуваний (І. Франко)

Предилекції (конфесійні) – симпатії (релігійні) (І. Франко)

Предилекція (преділекція) – замилування, нахил, пристрасть, схильність, уподобання (М. Грушевський, І. Франко)

Предиспозиція – схильність до чого-небудь, нахил (І. Франко)

Предкладати – подавати, представляти, пропонувати (М. Грушевський; І. Франко)

Предложення – пропозиція (М. Грушевський)

Предмет – тут – додаток (І. Франко)

Предсі (предці) – проте, однак, все ж таки (І. Франко)

Презвитер – священик, у більшості християнських сект – виборний керівник релігійної громади (І. Франко)

Презента – згода поміщика (колятора) на одержання парафії попом (І. Франко)

Презентувати – представляти (різні автори)

Презус (презес) – голова, президент, прем’єр, пан, повелитель (М. Грушевський; І. Франко)

Прейма – на крайній випадок, принаймні (А. Свидницький)

Прелат – у католицькій та англіканській церквах титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо); особа, що має цей титул (І. Франко)

Прелегент – лектор, доповідач (М. Грушевський; І. Франко)

Прелегуючий – лектор (І. Франко)

Прелімінар – 1) попередня угода, тимчасові рішення; 2) проект бюджету (М. Грушевський; І. Франко)

Прелімінарій – початок, попередні переговори, тимчасові рішення (І. Франко)

Прелімінарна нарада – підготовча нарада (І. Франко)

Прелімінарний – попередній, вступний (М. Грушевський; І. Франко)

Прелімінований – запроектований у попередньому бюджетному кошторисі (І. Франко)

Прелімінувати – визначити наперед можливі виграти і прибутки; складати попередній кошторис; передбачати (І. Франко)

Преліпотент – уповноважений (у справах громадського майна) (І. Франко) [пленіпотент]

Прем – конче, обов’язково; так, наприклад (І. Франко)

Премарації – підготовка до читання творів, написаних іноземною мовою (І. Франко)

Преміант – премійований (І. Франко)

Преміс (преміса) – передумова, засновок, твердження, посилання (М. Грушевський; І. Франко)

Премянт – премійований (І. Франко)

Пренумерант (пренумерат) – передплатник (І. Франко)

Пренумерата – передплата, підписка (М. Грушевський, І. Франко)

Пренумерувати – передплатити, передплачувати (М. Грушевський; І. Франко)

Преосвященний – єпископ (різні автори)

Препондеранція – перевага (І. Франко)

Пресвітер – священик, у більшості християнських сект – виборний керівник релігійної громади (І. Франко)

Пресія – натиск, насильство, тиск (М. Грушевський; І. Франко)

Престація – обов’язок виконання громадських робіт (І. Франко)

Пресумтивно – умовно, орієнтовно (І. Франко)

Претекст – підстава, привід (М. Грушевський; І. Франко)

Претенсиональність – претензійність (І. Франко)

Преторія – у Римській імперії – приміщення суду (І. Франко)

Префект – особа, що обіймала адміністрацію єзуїтської колегії, також Києво-Могилянської академії (М. Грушевський; І. Нечуй-Левицький)

Прецизійний – високоточний (І. Франко)

Прецизія – 1) делікатність; 2) точність, викінченість, уточнення (М. Грушевський; І. Франко)

Преці (прецінь) – однак, одначе, тобто, адже, а все ж, усе-таки, між тим (різні автори)

Прецінь – адже, проте, однак, зате (М. Грушевський)

Преціози – коштовності (І. Франко)

Прецляр – торговець пряниками чи бубликами (І. Франко)

Преч би ся казало – цур йому (різні автори)

Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородиці і 8 вересня – день народження богородиці) (Г. Квітка-Основ’яненко)

Прещення – кара (М. Грушевський)

Преюдикувати – вирішувати наперед; передбачити з позиції права (І. Франко)

Прєц – пора (різні автори)

Прибаг – забаганка, витребенька (І. Франко)

Приблуда – прийшлий, чужак (Ю. Дячук)

Приват – приватна справа (І. Франко)

Приват-динер – приватний слуга, денщик (І. Франко)

Привернення – повернення, відновлення (М. Грушевський)

Привидний – уявний (І. Франко)

Привілей – документ, грамота (І. Франко)

Привітиця – рослина (різні автори)

Привод – місце, де рекрути проходили комісію (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пригана – догана, осуд (І. Франко)

Приганути – пригадати (М. Грушевський)

Пригістник – подарунок (І. Франко)

Пригінчий – наглядач у панській економії (І. Нечуй-Левицький)

Пригона – догана, осуд (І. Франко)

Пригребиця – те саме, що погрібник (Г. Квітка-Основ’яненко)

Придабашка – анекдот (Ю. Федькович)

Приданки (придани) – весільні гості з боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Котляревський)

Придворник – сторож біля дверей; швейцар (І. Франко)

Придзигльованка – вертихвістка (І. Котляревський)

Приз (тютюну) – порція, понюшка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Прийшлий – майбутній (А. Свидницький)

Прикадка – діжка (І. Франко)

Прикажчик – найманий службовець у поміщика, що наглядав за господарством, виконував різні господарські доручення; найманий службовець у купця або в торговельному закладі (М. Кропивницький)

Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст. (Г. Квітка-Основ’яненко); установа, що видавала дворянам грошові позички під заставу маєтку (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Приказний – той, хто служив у приказі, чиновник (Г. Квітка-Основ’яненко)

Прикалабок – невелика прибудова (І. Нечуй-Левицький)

Прикинути – відмовитися від чого-небудь купленого, замовленого, знайшовши для цього причину (Г. Квітка-Основ’яненко)

Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого- небудь; насміхатися (Г. Квітка-Основ’яненко)

Прикладно – сумлінно, зразково (І. Франко)

Приключка – пригода (М. Грушевський); привід (А. Свидницький)

Прикровенний – таємний, прихований (М. Грушевський)

Прилбиця – 1) частина шолому, що закриває верхню частину обличчя (різні автори); 2) ранець (І. Франко)

Прилекція – доповідь (І. Франко)

Прилога – додаток (І. Франко)

Прилуда – крайній «загін» (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного (І. Франко)

Прильотований – приклепаний (М. Грушевський)

Примас – в католицькій і англіканській церквах найголовніший серед єпископів країни (І. Франко)

Примилюватися – запобігати (перед ким), підлещуватися (М. Грушевський)

Примісний – доречний, відповідний (І. Франко)

Приміст – дерев’яний настил збоку вулиці для пішоходів; причал для порома (М. Кропивницький)

Приміти (примів би) – бути в силах, могти (О. Кониський)

Приміщення – застосування (М. Грушевський)

Примоцований – прикріплений (М. Грушевський)

Примоцувати – прикріпити (М. Грушевський)

Примшений – порослий мохом (різні автори)

Принаглити – прискорити (М. Грушевський)

Принесла слина («слина принесла на язик») – бовкнути, сказати, що найперше спало на думку (М. Грушевський)

Принука – спонука (М. Грушевський)

Принципал – високопоставлена особа; керівник, власник, хазяїн, начальник (І. Франко)

Принципат – державний устрій у Стародавньому Римі, при якому зберігались республіканські установи, але влада фактично належала імператору (М. Грушевський)

Припадок – випадок (різні автори)

Припіл – пола, згорнута так, щоб в неї можна було щось покласти (О. Кониський)

Припін – припона (І. Франко)

Приподобитись – сподобатись (І. Франко)

Припотень – дикий голуб (різні автори)

Приправити – причепити, приробити (різні автори)

Припуст – їжа, яку дають корові, коли її доять (І. Франко)

Припутень – лісовий голуб (А. Свидницький)

Приректи – пообіцяти, приобіцяти (І. Франко)

Приречення – обіцянка (І. Франко)

Пририскати – прибувати, примчати (І. Франко)

Приряд – знаряддя (М. Грушевський)

Присилити – прив’язати, причепити (І. Франко)

Присісти фалди – засісти за роботу (М. Грушевський)

Приск – гарячий попіл з жаром (Ю. Дячук)

Прискалок – уступ у скелі (А. Свидницький)

Приском – бризками (М. Грушевський)

Прислів’я – пригода (І. Франко)

Присний – постійний, вічний (І. Франко)

Присно – завжди, вічно (церковнослов’янське; І. Франко)

Приснути – танути (І. Франко)

Присок – жар (І. Нечуй-Левицький)

Присохи – стовпи в плоті, тину або в клуні, які підтримують дах (О. Кониський)

Приспорити – збільшити (І. Франко)

Пристав – начальник місцевої поліції у дореволюційній Росії (А. Свидницький, М. Кропивницький)

Приставати – вибиватися з сил, зупинятися (М. Грушевський)

Приставка – тут – прикладка (І. Франко)

Пристайство – пристати у прийми (І. Франко)

Пристріт – за марновірними уявленнями – хвороба, викликана чиїмось злим поглядом, «поганим оком» (різні автори)

Пристроєна – прибрана, заквітчана (І. Франко)

Приступ – доступ (М. Грушевський)

Присутствіє – у дореволюційній Росії урядова установа (різні автори)

Присяжний – на Західній Україні (до 1939 р.) – помічник сільського старости (різні автори); помічник війта, виборний (І. Франко)

Присясто (боже) – присягаю (богу), їй-бо (І. Франко)

Притвір (притвор) – передня частина церкви за папертю (А. Свидницький, І. Франко)

Притерушений – придуркуватий, тільки м’якіше (І. Корсак)

Притик – закид, докір (М. Грушевський; І. Франко)

Притика – пригода (І. Франко)

Притичина – заковика (І. Нечуй-Левицький); пригода, причина (І. Франко, М. Кропивницький)

Притлумлювання – придушування, приглушування (І. Франко)

Притока – привід, нагода (М. Грушевський)

Притомний – присутній (М. Грушевський)

Приточений – доданий (М. Грушевський)

Притрафитися – трапитися, статися (І. Франко)

Притрафом – випадково (І. Франко)

Притча – пригода, подія (Г. Квітка-Основ’яненко)

Прихарити – причепурити (М. Грушевський)

Прихнути – пирхнути, фиркнути (М. Грушевський)

Приходень – немісцева людина, прибулець (М. Грушевський)

Приходник – парафіяльний священик; причетник (І. Франко)

Причакнути – присісти (різні автори)

Причасна – спів, який виконується під час християнського обряду причастя, коли віруючі уживають хліб і вино (різні автори)

Причастя – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа (М. Кропивницький)

Причет – 1) служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; 2) почет (Г. Квітка-Основ’яненко; Ю. Дячук)

Причетник – нижній церковний чин, дячок (А. Свидницький)

Причикнути (причякнути) – присісти (І. Франко)

Причина – 1) провина; 2) нещастя, біда; 3) божевілля (різні автори)

Причинок – додаток (до питання, проблеми), доповнення; стаття, розвідка (М. Грушевський; І. Франко)

Причілок – бокова стіна будинку (різні автори)

Причіт, причет, причт – служителі культу при православній церкві (різні автори)

Причта – подія, випадок (Ю. Дячук)

Пришви – частина черевика, яка прикриває ступню (різні автори)

Пришлапати – притиснути, прибити (І. Франко)

Пришрібований – пригвинчений (І. Франко)

Прищіпка – латка на черевикові (І. Франко)

Прізонка – тюрма (І. Франко)

Прімас (примас) – перший єпископ, вища духовна особа у католицькій церкві (І. Нечуй-Левицький; І. Франко)

Пріор – настоятель католицького монастиря (М. Грушевський; І. Франко)

Прість – 1) прірва, провалля, урвище; 2) загибель, пропасть, згуба (різні автори)

Пріча – тапчан, нари (І. Франко)

Прічка – жінка, коханка (І. Франко); наречена, мила (різні автори)

Про мене – прислівник у значенні: як завгодно, мені байдуже (І. Франко)

Пробіг (пробі) – вигук, що вживається в значенні «ради бога» (О. Кониський)

Пробоство (пробовство, пробство) – садиба католицького пароха (пробоща, парафіального попа) (І. Франко)

Пробощ – католицький ксьондз, парох, настоятель парафії, священик (І. Франко)

Проброїтися – провинитися, нашкодити (Г. Квітка-Основ’яненко)

Провентовий – превентивний, запобіжний (І. Франко)

Провід – керівництво, управління (М. Грушевський)

Провіденціональний – той, що відбувається з Божої волі (М. Грушевський)

Провізія – комісійні нарахування, процентна винагорода (І. Франко)

Провізор – керівник якогось закладу (І. Франко)

Провізоричний – такий, що потребує уточнення, перевірки; попередній, тимчасовий (М. Грушевський; І. Франко)

Провізорично – попередньо, тимчасово, умовно (І. Франко)

Провізоріюм – тимчасове положення, тимчасове розпорядження (І. Франко)

Провізорія – 1) судова комісія на місці суперечки; судовий процес (за землю); 2) тимчасове розпорядження, тимчасовий кошторис, тимчасовий захід (І. Франко)

Провйонт – харчі (Г. Квітка-Основ’яненко)

Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня (Г. Квітка-Основ’яненко)

Проводити – керувати (І. Франко)

Проводной лист – дозвіл на перевезення тварин, майна тощо (А. Свидницький)

Проволікати – зволікати, гаятися (М. Грушевський)

Проволока – затримка, зволікання при виконанні чого-небудь (М. Грушевський; І. Франко)

Прогаїти – прогалину зробити (А. Могильницький)

Прогенітура – родоначальники (І. Франко)

Прогібіційний – заборонений у зв’язку з небажаністю або суспільною шкідливістю; такий, що стримує, не допускає, гальмує, забороняє (І. Франко)

Прогони – поверстна плата за проїзд (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Прогонич – металевий стрижень від ставня (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Програна – поразка (І. Франко)

Прогріх – промашка, необачна помилка, неправильний вчинок (І. Франко)

Продиус (прудивус) – вусань (А. Свидницький)

Продрухатися – пробудитися (А. Свидницький); прочуматися, очуняти (І. Франко)

Проживити – прогодувати (різні автори)

Прожитися – розоритися, збідніти (М. Грушевський)

Проз – повз (М. Грушевський)

Прозеліт – людина, що прийняла інше вчення, неофіт; новий палкий прихильник якої-небудь теорії чи вчення (М. Грушевський; І. Франко)

Прозелітизм – відданість новоприйнятому вченню (І. Франко)

Прозелітум – навернення (до віри, вчення) (І. Франко)

Прозодія – розділ віршознавства, шо містить класифікацію метрично важливих складників віршового мовлення (І. Франко)

Прокладинець – той, що носить проклади, тобто вилоги, отже жовнір або стражник скарбовий (М. Устиянович)

Проковатий – пробитий, видовбаний (І. Франко)

Прокуликати – пропити (А. Свидницький)

Прокураторія – фінансове управління в Австро-Угорщині (І. Франко)

Пролиза – ополонка (А. Свидницький)

Пролонгати (прольонгата) – продовження, відстрочки (І. Франко, М. Грушевський)

Пролонгація – продовження; продовження терміну діючої угоди (І. Франко)

Пролуб – проруб, отвір (М. Устиянович)

Промашка – прогулянка (І. Нечуй-Левицький)

Променаж – прогулянка (М. Кропивницький)

Промеса – зобов’язання установи про виконання певних дій та послуг при здійсненні клієнтом певних вимог (І. Франко)

Промівка – акцепт, мовленнєва особливість (М. Грушевський)

Промір – ширина (І. Франко)

Проможен – спроможний (утримувати, оплачувати – від проможність) (І. Франко)

Промотор – головний ініціатор, активіст, рушій, двигун (І. Франко)

Промоція – присудження вищого (порівняно з попереднім) вченого ступеня, почесного звання (М. Грушевський; І. Франко); виступ, промова; день промоції – день випуску молодих спеціалістів (різні автори)

Промульговання – обнародування (І. Франко)

Пронернути – пірнути (І. Франко)

Пронерти – упірнути, проникнути (І. Франко)

Пронумерата – передплата, підписка (І. Франко)

Пронумерувати – передплатити (І. Франко)

Пропедевтика – вступ (М. Грушевський)

Пропінатор – корчмар; той, хто утримує шинок або крамницю для продажу спиртних напоїв (І. Франко)

Пропінація – виняткове право поміщиків, міст, а також частково релігійного і стипендійного фондів на виробництво і продаж спиртних напоїв в межах своїх володінь, яке в Галичині було викуплене державою тільки в 1875 р.; державна монополія на горілку; шинок, торгівля спиртними напоями, монополька (різні автори)

Пророгований – відстрочений, відкладений до якогось часу (І. Франко)

Просиво – сивуватий, із сивиною (діал.) (Б.-І. Антонич)

Просиноць – давньоруська назва січїся (А. Свидницький)

Просіл (просілне) – пісний борщ (різні автори)

Проскіноси – передові частини війська (І. Котляревський)

Проскомідія – перша частина християнської церковної відправи (літургії), під час якої виконуються обряди, пов’язані з таїнством причащання (О. Кониський)

Проскочуща невидимка – таратайка (А. Свидницький)

Проскрибований – опальний (І. Франко)

Проскрибувати – засуджувати, оголошувати поза законом, піддати вигнанню (М. Грушевський; І. Франко)

Проскрипції – списки осіб, оголошених поза законом (М. Грушевський)

Проскрипційна листа – акт про позбавлення юридичних прав і конфіскацію майна за борги (І. Франко)

Проскрипція – вигнання; список осіб, оголошених поза законом (І. Франко)

Проскура (проскурка) – білий хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні (різні автори)

Просмик – прохід (І. Франко)

Просодія – розділ віршознавства, шо містить класифікацію метрично важливих складників віршового мовлення; тонічний акцент, кількість складів; віршування чи метрика взагалі (І. Франко)

Просто рещи – просто кажучи (Г. Квітка-Основ’яненко)

Простогін – відкрите, незахищене місце (І. Франко)

Просторонь – простір (М. Грушевський)

Прострація – стан надзвичайної фізичної та нервово-психічної кволості, занепаду сил, байдужості до всього навколишнього, який виникає у людини при тяжких захворюваннях, виснаженні, нервових зворушеннях тощо. (М. Грушевський)

Простувати – спростовувати (різні автори)

Протектор – покровитель, захисник (І. Франко)

Протепом – прожогом (А. Свидницький)

Протереблений – прорубаний, прочищений (М. Грушевський)

Протестація – протест (І. Франко)

Противний – незгідний (М. Грушевський)

Противно – навпаки (М. Грушевський; І. Франко)

Протинка – кома (І. Франко)

Протичка – вістря (І. Франко)

Протичок – смичок, патичок (І. Франко)

Протік – пробитий гірським потоком у піщаній скелі отвір (І. Франко)

Прото – через те, тим-то (І. Франко)

Протоналізація – аналіз від самого початку, з глибини (М. Грушевський)

Протонарій – головний чиновник при патріаршому дворі, що завідує канцелярією (І. Франко) [протонотарій]

Протопласт – родоначальник (І. Франко)

Протосингел (протосінгел) – почесна посада у вищій адміністрації православної церкви (І. Франко)

Протурити – прогнати (Г. Квітка-Основ’яненко)

Протягання – зволікання (М. Грушевський)

Протягатися – зволікати (М. Грушевський)

Професор – викладач (гімназії і т.ін.) (М. Грушевський)

Профіт – користь (І. Франко)

Прохирство – лукавство, хитрість (І. Франко)

Процеденція – походження, родовід (І. Франко)

Прочани – богомольці, паломники, що ходили на прощу молитися (І. Котляревський)

Прочитан – плющ (Б.-І. Антонич)

Прошвякати – стратити, забити (І. Франко)

Прошпетитися – провинитися (І. Франко)

Проштрапитись – проштрафитись (І. Франко)

Проща – богомілля, паломництво; відпущення гріхів (М. Кропивницький)

Прощава – чернь, голота (М. Устиянович)

Проява – явище (І. Франко)

Пруг – вінця, край (Ю. Дячук)

Прудерія – фальшива сором’язливість (І. Франко)

Пруднутися – кинутися (І. Франко)

Прунельовий – вовняний, з тонкої матерії (І. Франко)

Прут – вузенька ділянка (землі), міра довжини (3,5 метра) (І. Франко)

Пря – боротьба (М. Грушевський)

Прясло – 1) лозове кільце у хвіртці чи у воротах; 2) ланка в ланцюзі; 3) опора моста (І. Франко)

Прятання – прибирання (М. Грушевський)

Псаломщик – служитель православної церкви, що допомагає священикові під час богослужіння; дяк, причетник (М. Кропивницький)

Псальм (псалм) – церковна пісня (А. Свидницький)

Псота – витівки, пустощі, збитки (різні автори)

Псотниця – пустунка, жартівниця (І. Франко)

Пстрий – строкатий (І. Франко)

Пстро – строкато (І. Франко)

Пструг[а] – форель (різні автори)

Пструглики (пструглі) – веснянки (І. Франко, Ю. Федькович)

Пстругльоватий – веснянкуватий, рябий; пстругльовате лице – віспувате або ластовинчате обличчя (І. Франко)

Пуант – основна суть (І. Франко)

Публіка (публика) – прилюдна ганьба, скандал, сором, осуд, гидота (різні автори)

Пуга – прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; батіг (різні автори)

Пугар – кубок, бокал, фужер, склянка, чарка (різні автори)

Пугарик – келих, склянка (І. Франко)

Пугач – нічний птах (різні автори)

Пугінал – кинджал (І. Франко)

Пуделочок – коробочка (І. Франко)

Пудити – гнати, лякати (різні автори)

Пудло – короб (воза), коробка; короб, повний мішок; коробка (з паперу або дерева), кузов (І. Франко); футляр (А. Свидницький)

Пудофет – важкий на підйом (І. Котляревський)

Пуду давати – лякати, страшити (І. Франко)

Пуздерко – посудина для вина (І. Котляревський); скринька (І. Франко)

Пузлик – пензлик (А. Свидницький)

Пузон – тромбон (італ. trombone, нім. Posaune) – духовий мідний інструмент (Б.-І. Антонич)

Пуївка – гудзик (І. Франко)

Пукати – 1) розпускатися, зацвітати; 2) стукати (І. Франко)

Пукнути – тріснути, лопнути (І. Франко)

Пульки – пташата (різні автори)

Пулярес – гаманець, кошіль (У. Самчук)

Пумекс – пемза (І. Франко)

Пумексовий – пемзовий (І. Франко)

Пундик – рід печива або пиріжків (різні автори)

Пупілі – пуп’янки (І. Франко)

Пупіль – вихованець, улюбленець (М. Грушевський)

Пупілярний – опікунчий (І. Франко)

Пупляx – пуп’янок (різні автори)

Пургаторіум – чистилище (І. Франко)

Пурец – пан (І. Франко)

Пуринати – пірнати (різні автори)

Пуристи – прихильники національної «чистоти» мови, противники іншомовних слів, часто обмежені в своїх поглядах (І. Франко)

Пурявий – непокірний (І. Франко)

Пускати ману – вводити в оману, морочити голову (І. Котляревський)

Пуста – степ (І. Франко)

Пустомеля – базіка (М. Кропивницький)

Пустопаш – без пастуха, самопасом (А. Свидницький)

Путерувати – здужати (І. Франко)

Путеря – змога, спроможність (різні автори)

Путивочка – осінній сорт яблук (І. Котляревський)

Путря – страва з ячмінної крупи з солодким квасом (І. Котляревський)

Пухатий – великий (І. Франко)

Пухлатий – повний, з округлими формами, рисами (різні автори)

Пуцівка – прочухан, догана (І. Франко)

Пуцувати – чистити (з нім.) (І. Франко)

Пуч – путч (І. Франко)

Пушка – 1) шкатулка, коробочка, пуделко, скринька, бляшанка; 2) пістолет, рушниця (І. Франко, М. Устиянович)

Пушка ботанічна – коробка для збирання рослин та комах (І. Франко)

Пущання, пущення – заговіння, останній день вживання скоромної їжі перед постом (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пшуки – іронічне прізвисько поляків (заст.) (Ю. Дячук)

Пюпітр – підставка для нот або книжок у вигляді похилої рамки або дошки (М. Кропивницький)

П’ялити – тиснути, смоктати (А. Свидницький)

Пястр – грошова одиниця (І. Франко) [піастр]

П’ясть, п’ястук, п’ясток – п’ятірня, кулак (І. Франко)

П’ятиалтинний – монета вартістю 15 коп. (Г. Квітка-Основ’яненко)

П’ятінка – п’ятниця (Г. Квітка-Основ’яненко)

П’ятка – 1) п’ять римських, австрійська монета (І. Франко); 2) картярська гра; 3) купка із п’яти снопів, складена у полі (А. Свидницький)

П’ятно – пляма (І. Франко)