О

Обабурити – вдарити (І. Корсак)

Обава – 1) побоювання, острах; 2) уповільнення, повільність (І. Франко)

Обаваніє – очарування, заклинання, заговорювання (Г. Квітка-Основ’яненко)

Обавляти – боятися (І. Франко)

Обалення (обалювання) – повалення, скинення (з посади) (І. Франко)

Обалити – повалити (І. Франко)

Обалювати – валити (І. Франко)

Обарінок – бублик, крендель (І. Франко; різні автори)

Обахромити – виявити, винюшкувати (І. Франко)

Обаче – крім (Г. Квітка-Основ’яненко)

Обачити – побачити, помітити (Г. Квітка-Основ’яненко)

Оббутися – освоїтися, звикнути (М. Грушевський)

Обварінок – крендель, виріб із тіста, схожий формою на вісімку (І. Франко)

Обвід – округ (І. Франко)

Обводовий – окружний (І. Франко)

Обдукція – медичний огляд; розтин; судово-медичне обстеження (І. Франко)

Обезвічити – скалічіти (І. Франко)

Обезпека – безпека (І. Франко)

Оберок – верхній одяг, сюртук (І. Франко)

Обер-прокуратор – обер-прокурор (М. Грушевський)

Об’єкція – закид, докір (І. Франко)

Оберрок – сюртук (І. Франко)

Обжалування – оскарження (М. Грушевський)

Обивателі – поміщики, шляхтичі (І. Франко)

Обивательський – той, що належить місцевим жителям (А. Свидницький)

Обідець – 1) зменшувальне від «обід»; 2) колечко, кільце (різні автори)

Обіжник – циркуляр, письмове розпорядження, указ (І. Франко)

Обійстя (обістя) – садиба, двір (І. Франко)

Обітниці – заручини (різні автори)

Обкладки – дифтерит (О. Кониський, М. Грушевський)

Обладований – завантажений, заповнений (І. Франко)

Обладувати – володіти (І. Нечуй-Левицький)

Облаз – гола скеля (І. Франко); стрімка стежка в горах (різні автори); дорога попід стрімкі стіни гір (М. Устиянович); урвище (А. Могильницький)

Облази – підніжжя скали (І. Франко)

Обливанець – очевидно, кличка сектантів (А. Свидницький) [москалі, які хрестили немовлят повним зануренням у воду, дражнили «обливанцями» українців, які тільки обливали їх водою]

Обліг – 1) давно не оране поле (різні автори); 2) загальна сума заборгованості, вексельних зобов’язань; боргове зобов’язання (І. Франко)

Облогом лежати – перебувати в занедбаному стані (різні автори)

Облуд – злий дух (різні автори)

Облуда – 1) лицемірство, обман; 2) примара, марище (різні автори)

Обляги (в обляги) – час, коли лягають спати (І. Нечуй-Левицький)

Облятований – випробуваний (І. Франко)

Облятувати – вписати документ в судову книгу (І. Франко)

Обметиця – рештки борошна на жорнах, які зазвичай обмітаються, у переносному значенні – непотріб (М. Грушевський)

Обніж – 1) частина стола під кришкою, в якій знаходяться висувні ящики; 2) квітковий пил на лапках у бджоли (різні автори)

Обоє – інше (церковносл.) (І. Франко)

Обозний – виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII – XVIII ст. (Г. Квітка-Основ’яненко)

Обол – грецька дрібна монета (І. Франко)

Оболоки – небеса, небесна блакить (різні автори)

Оболонь – лука, пастівник (І. Франко)

Обора – відгороджена частина подвір’я з приміщеннями для худоби; загорода, загін (різні автори)

Оборіг – піддашшя на чотирьох стовпах для зберігання сіна та ін.; кількість сіна, що вміщується під такою повіткою (різні автори)

Оборожина – стовп в оборозі (І. Франко)

Оборотний – спритний (М. Грушевський)

Обоятний – чужий, байдужий (Б.-І. Антонич)

Обпатрювати – дбати про чистоту, охайність (Г. Квітка-Основ’яненко)

Обпукати – обстукати (І. Франко)

Обрабувати – пограбувати (М. Грушевський; І. Франко)

Обради – дебати (М. Грушевський)

Образ – картина (М. Грушевський)

Образові (речення) – образні (речення) (І. Франко)

Образок – приклад, взірець (А. Свидницький)

Обривок – здобуток, нажива (різні автори)

Обрідлий – рідко зарослий (І. Франко)

Обрік – обітниця; корм для коней, який готують з вівса і нарізаної соломи (різні автори)

Обрічниця – торба з січкою для коня (І. Корсак)

Оброблення – опрацювання (М. Грушевський)

Оброжа – нашийник (І. Франко)

Оброк – натуральний податок, данина продуктами традиційного селянського господарства (М. Грушевський)

Оброть – вуздечка без вудил для прив’язування коня (Г. Квітка-Основ’яненко); вуздечка, недоуздок (І. Франко)

Обруб – окрема частка, ділянка землі (І. Франко)

Обрус – скатертина (різні автори)

Обруч – поряд (різні автори)

Обсада – склад, колектив (М. Грушевський)

Обсадження – заміщення (М. Грушевський)

Обсаджувати – заміщати (М. Грушевський)

Обсентеїзм – абсентеїзм (М. Грушевський)

Обсерватор – спостерігач (М. Грушевський; І. Франко)

Обсерваційний – спостережний, спостережливий; аналітичний (І. Франко)

Обсервація – спостереження, обстеження, дослідження (різні автори)

Обсервувати (латин.) – оглядати, спостерігати (А. Чайковський)

Обскурант – реакціонер, мракобіс (М. Грушевський, О. Кониський)

Обскурантизм – вороже ставлення до науки, освіти і прогресу; мракобісся; відсталість (М. Грушевський; І. Франко)

Обскурний – реакційний, мракобісний, ретроградний (І. Франко)

Обсталюнок – замовлення (І. Франко)

Обстати – заступитись; дотримуватись (М. Грушевський)

Обстоя – обставина (І. Франко)

Обструкція – дія, спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції тощо; перепона; перешкоди, замовчування (М. Грушевський)

Обталапаний – забруднений в болото (І. Франко)

Обхамрати – обчистити, привести до ладу (І. Франко)

Обходження – процесія довкола церкви на Великдень (різні автори)

Обцаси – каблуки (І. Франко)

Обцирклювати – обвести круг (О. Кониський)

Обшар – певний простір; територія (М. Грушевський); двір, поміщицькі маєтки; територія господарства поміщика, що становила окрему адміністративну одиницю (І. Франко)

Обшулювати – обговорити когось (І. Корсак)

Овамо – у той бік (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Ове – друге (І. Франко)

Овид – обрій, виднокруг (різні автори)

Овоч – плід (М. Грушевський)

Овшім – авжеж, гаразд, нехай, тим більше, охоче, з приємністю, радо, звичайно, прошу, зовсім, взагалі, так, добре, справді (І. Франко)

Огер – жеребець (І. Франко)

Огир – баский кінь, жеребець (різні автори)

Огірчений – засмучений (М. Грушевський)

Оглада – вишкіл (М. Грушевський); полегкість, пільга, гарні манери, лоск (І. Франко)

Огниво – ланка (М. Грушевський); кільце в ланцюзі (І. Франко)

Огнищанин – хазяїн (І. Франко)

Огортка – бідна одіж (різні автори)

Огурний – сварливий, впертий, непокірний, непримиренний (І. Франко)

Одаліска (тур.) – покоївка в гаремі паші або султана, вродлива невільниця (А. Чайковський)

Одвах – гауптвахта, караульне приміщення (різні автори)

Одвірник – сторож, вартовий (І. Франко)

Одвічальність – відповідальність (М. Грушевський, І. Франко)

Оде – ось тут (І. Франко)

Одебеліти – остовпіти, завмерти з жаху (І. Франко)

Оденок – стіжок соломи на дерев’яній підстилці (різні автори)

Одземок – частина дерева від землі (І. Корсак)

Одинокий – єдиний (М. Грушевський)

Одідичити – одержати в спадок, успадкувати (М. Грушевський; І. Франко)

Одіум – ненависть, відраза, нехіть (І. Франко)

Одкараскатися – звільнитися від чогось, відкручуватись (О. Кониський)

Одкаснутися – відсахнутися, відмовитися (М. Грушевський)

Одкупщик (відкупщик) – особа, що придбала в держави право на збирання податків або торгівлю (спиртними напоями і т. д.) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Одмін – викуп (І. Франко)

Одмінок (відмінок) – бридке й потворне дитя-каліка (за народними повір’ями – «підмінене» чортом) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Одникуватись – відмовлятись (І. Нечуй-Левицький)

Одність (одность) – однаковість, єдність (М. Грушевський)

Однорал – генерал (Г. Квітка-Основ’яненко)

Однотяглий – єдиний, послідовний (І. Франко)

Одонки – стіжки, решти соломи в скирті (І. Франко)

Одр – ліжко (заст.) (Ю. Дячук)

Одра – заразна хвороба з високою температурою і висипом; кір (хвороба) (І. Франко)

Одсипне – один із видів феодального податку (І. Нечуй-Левицький)

Одушевлений – надихнутий (М. Грушевський)

Одушевлення – запал, захват (М. Грушевський)

Ожіг – палиця, якою перемішують жар, паливо (І. Франко)

Оздух – повітря (А. Свидницький)

Озимок – однолітній бичок (У. Самчук)

Озія – громаддя, щось велике; величезний будинок (О. Кониський)

Ознаймити – заявити (І. Франко)

Оказалий – показовий, поставний (І. Франко)

Оказійний – принагідний (М. Грушевський)

Оказовий – від «оказувати» – виявляти, обзиватися (І. Франко)

Окап – місце, де дощова вода скапує з даху; скапування; острішок; заслона (з дощок) (І. Франко)

Окарина – духовий глиняний або фарфоровий народний італійський інструмент (Б.-І. Антонич)

Окаянник – грішний, проклятий; невиправний; уживається як лайливе слово (різні автори)

Оклад – 1) матеріал для обкладання, обгортання; 2) надбавка (І. Франко)

Окладець – компрес (І. Франко)

Оклепаний – загальновідомий, банальний (різні автори); збитий, не новий (М. Грушевський)

Око (горілки) – міра об’єму хмільних напоїв, що дорівнювала приблизно 1 – 1,5 літра (А. Свидницький); стара міра ваги (І. Франко)

Оковита – горілка (від латинського «aquae vitae» – вода життя) (Ю. Дячук; А. Свидницький)

Околи – околиці, простори (Б.-І. Антонич)

Околіт – сніп житньої соломи, обмолочений нерозв’язаним (різні автори)

Околодок, околоток – підрозділ поліційної міської дільниці, керівник цього підрозділу (М. Грушевський)

Окольники – розпорядження по околиці (І. Франко)

Оконечно – остаточно (І. Франко)

Окописько – кладовище (І. Франко)

Окрак – верхи (І. Франко)

Окруження – оточення (І. Франко)

Окружник – циркуляр, обіжник (І. Франко)

Окрути – назва птаха (І. Франко)

Окрушина – крихта (різні автори)

Окселентувати – вторувати, підспівувати (Г. Квітка-Основ’яненко, О. Кониський)

Октава – формат в восьму частину аркуша; восьмий день після свята (І. Франко)

Октоїх – книга церковних пісень для восьми голосів (І. Котляревський; І. Франко)

Октройований – дарований (М. Грушевський); наданий зверху, наданий самим урядом (І. Франко)

Окульбачити – осідлати (різні автори)

Окуп – відкуп (М. Грушевський); викуп (І. Франко)

Окупація – вправа (А. Свидницький)

Оле – горе; ох (Г. Квітка-Основ’яненко); о, ох (І. Франко)

Олива – олія (І. Франко)

Оливо – олівець (заст.) (Ю. Дячук)

Олітки – нечистоти (І. Франко)

Олтар, вівтар – головна частина храму (М. Грушевський)

Оляди – човни, кораблі (І. Франко)

Омаста – жир, підлива, приправа (омасть) (І. Франко)

Омелюх – пташка (І. Франко)

Омофор – частина вбрання сановитої духовної особи, що накладається на плечі (О. Кониський)

Омпно – прикро, жаль (І. Франко)

Омшаник – приміщення для зберігання вуликів з бджолами в зимовий період (О. Кониський)

Онагр – осел (І. Котляревський); дикий осел (І. Франко)

Онер, зі всіма іншими онерами – з усім, що належить (М. Грушевський)

Оніматися – вагатися, ганятися (І. Франко)

Оногди – недавно, цими днями; тоді, колись (І. Франко)

Ономатопоетика – розділ поетики, що вивчає наслідування людською мовою звуків природи і тварин (І. Франко)

Онь – аж, дуже (М. Устиянович)

Опад – спад (М. Грушевський)

Опал – опалення; паливо, дрова (М. Грушевський); паливо (різні автори)

Опалати – віяти (зерно) (І. Франко)

Опалка – торба для годівлі коней (У. Самчук); кошик (І. Франко)

Опанча – старовинний широкий плащ; традиційний український верхній одяг – свита з капюшоном (різні автори)

Опар – легенький туман; випари (діал.) (Б.-І. Антонич)

Опарати – ризи (А. Свидницький)

Опаска – бандероль (М. Грушевський)

Опаслий – товстий (І. Франко)

Опеньгатись – оженитись (А. Свидницький)

Операт – розпорядження, опис стану лісового господарства (І. Франко)

Опертись – знаходитися (І. Франко)

Опинка – плахта, запаска (І. Франко)

Опир (упир, вампір) – за народним повір’ям перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей; переносно – кровопивця (різні автори)

Опінія – думка (громадська, політична, публічна); переконання; припущення; точка зору (різні автори)

Опіти – оволодіти (А. Свидницький)

Оплінь (оплін) – дерев’яна подушка у возі, що кладеться на вісь, на якій лежить кузов (О. Кониський)

Оповістка – повідомлення (І. Нечуй-Левицький)

Опойки – вичинена шкіра молочних телят і м’яке взуття з неї (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Опока – 1) форма для відливки; 2) вапнистий суглинок, в’язка глина; грубий пісок, гравій, галька або осадова мікропориста порода з кремнезему, часто на березі річки (М. Грушевський); тверда легка гірська порода, багата на кремнезем (різні автори); вапняк, легка гірська порода; крейда; скеля (І. Франко)

Ополоканий – ополісканий (різні автори)

Опона – завіса; покривало, ковдра (різні автори)

Опричнина – система надзвичайних заходів, запроваджена Іваном Грозним для розгрому бояр і зміцнення [? руйнування?] Російської централізованої держави (М. Грушевський)

Опришок – учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти кріпосницького гніту в XVIII – першій половині XIX ст. (різні автори)

Опріснок – частина «святих дарів» римсько-католицького богослужіння (І. Франко)

Опровадити – відсвяткувати (І. Франко)

Опрощення – прощання (І. Франко)

Опруг – міра площі, ділянка землі (1/8 або 1/4 десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів (різні автори)

Опрягтися – померти (І. Котляревський); спустити дух, померти (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Оптимат – великий землевласник; в Галичині в публіцистиці XIX ст. оптиматами називали представників магнатських польських і українських полонізованих родів, які намагались зберегти в своїх руках політичну владу і соціально-економічні впливи (І. Франко)

Опуда – опудало (Ю. Дячук)

Опука – м’яч (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); дзига (іграшка) (І. Франко)

Опуст – 1) знижка (ціни) (М. Грушевський); 2) шлюзи (А. Свидницький)

Опустити – залишити, покинути (І. Франко)

Опутаний – заляканий (А. Свидницький)

Орація – промова (А. Свидницький; І. Франко; різні автори)

Ордалія – «суд божий», випробування обвинуваченого тортурами (вогнем, водою), які він мав витримати, щоб довести свою безневинність (І. Франко)

Ордер – орден (М. Грушевський; І. Франко); також: геральдичний документ (І. Франко)

Ординанс – кур’єр, ординарець, прислужник (ординаж) (І. Франко, А. Чайковський)

Ординанси – розпорядження (І. Франко)

Ординаріат – виконавчий допоміжний орган консисторії і капітули (М. Грушевський); єпископське або митрополиче управління; церковне управління (І. Франко)

Ординарія – оплата натурою (наймитів та інших сільськогосподарських робітників у поміщика) (різні автори)

Ординація – регламент; статут, положення (І. Франко)

Ординувати – приписувати ліки (І. Франко)

Ордія – спеціальна молитва, яка читається для очищення, просвітлення чиєїсь душі (О. Кониський)

Ордонанс – указ (заст.) (Ю. Дячук)

Ореля – колиска (заст.) (Ю. Дячук)

Оренда – шинок, корчма (І. Котляревський)

Орендар – корчмар (різні автори)

Оречення – висловлення погляду, присуду; висновок, офіційний висновок; рішення, розпорядження (М. Грушевський; І. Франко)

Ориння – вориння (І. Франко); тонкі жердини для загорожі (А. Свидницький)

Оринь – серпень (І. Франко)

Орієнт – схід (І. Франко)

Орієнтальний – східний (І. Франко)

Орікати – вирішувати, присуджувати, ухвалювати (М. Грушевський)

Оркан – буря, ураган (Ю. Дячук); назва тропічних циклонів (різні автори)

Орм’як – свита типу халата із тонкого сукна, без бортів (А. Свидницький)

Ормени – вірмени (І. Франко)

Орнат – риза католицького ксьондза (І. Франко)

Орть – верхній одяг (І. Франко)

Орудка – дрібна, незначна справа (різні автори)

Орудки – дрібна справа; дрібне начиння; робота, турбота (І. Франко); клопоти (А. Чайковський)

Оруж (оружжя) – зброя (різні автори)

Оружина – рушниця (різні автори)

Орчик – барок, дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки упряжі (різні автори)

Оршад – напій з мигдалевого молока (М. Грушевський)

Орябок – рябчик (І. Франко)

Осада – поселення, селище (М. Грушевський; І. Нечуй-Левицький)

Осадник – поселенець з польської шляхти на українських землях (І. Франко)

Осадчий – засновник населеного пункту (І. Нечуй-Левицький); перший поселенець (О. Кониський)

Осаул – чин у козацькому війську (І. Котляревський)

Осаула, осавула – панський наглядач (М. Грушевський)

Освінути – освітити, осяяти; розвиднітися (І. Франко)

Освягла – змучена (І. Франко)

Освялий – знурений (М. Устиянович)

Оселедець – старовинна чоловіча зачіска, переважно козацька, у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (І. Котляревський)

Осельня – гусінь (А. Свидницький)

Осет – рід бур’яну (І. Франко)

Осина (оссина!) – вигук прокляття, пов’язаний з міфологічними уявленнями про властивості дерева осики в боротьбі з нечистою силою (І. Франко)

Осип – зернова данина (різні автори); хлібний податок (М. Грушевський); натуральна данина зерном (І. Франко)

Осідки – місце поселення (І. Франко)

Оскарб (оскард) – мотика, кирка (І. Франко)

Оснівниця – ткацьке знаряддя, дошка з двома отворами, через які проходять нитки основи (І. Котляревський)

Основатель – засновник (І. Франко)

Основний – твердий, грунтовний (М. Грушевський; І. Франко)

Особовий вагон – пасажирський вагон (І. Франко)

Осотувати – огортати (різні автори)

Оспалий – 1) сонливий; 2) байдужий до всього, млявий, апатичний (різні автори)

Оссина – одна з форм прокляття (І. Франко)

Останки – залишки, лишки (М. Грушевський)

Остантивний – виставлений напоказ (І. Франко)

Остемплювати – проштампувати (М. Грушевський)

Остенативний (остентантивний) – чванливий, марнославний (І. Франко)

Остентаційний – показний, демонстративний (М. Грушевський)

Остентаційно – раптово (М. Грушевський); демонстративно, навмисно, на очах у всіх, чванливо, напоказ (І. Франко)

Остентація – демонстративність, підкреслення чогось з метою звернути особливу увагу; спосіб поведінки, розрахований на те, щоб звернути чиюсь увагу (І. Франко)

Остень – батьківський (І. Франко)

Остербіти – одужати (різні автори)

Остерія – трактир, корчма в Італії (різні автори)

Остзейські – балтійські (М. Грушевський)

Ості – риб’ячі кісточки (І. Франко)

Остіжом – притьмом (різні автори)

Остік – східний вітер (І. Франко)

Осторога – обережність, обачність (М. Грушевський)

Остояться – утриматися, видержати (І. Франко)

Острівка – дерев’яний каркас у стозі, зроблений, щоб вітер не розвіяв сіна (І. Франко)

Остріжок – різновид даху, огорожі (А. Чайковський)

Остріяцький – австрійський (А. Свидницький)

Острог – тюрма (в Росії) (І. Франко)

Остроки – торочки (І. Франко)

Осуда – поговір (А. Свидницький)

Осьмачка – міра об’єму сипких речовин і меду, що була поширена в українських землях у XIV – XVIII ст. Не мала єдиного метрологічного стандарту, дорівнює приблизно – відру, тобто 10 літрам (М. Грушевський)

Отава – трава після викосу (Ю. Дячук)

Отакомитись – освоїтись (А. Свидницький)

Отвертий (одвертий) – відкритий, щирий, явний, відкритий (різні автори)

Отвираючи – відкриваючи (М. Грушевський)

Отворений – відкритий (М. Грушевський)

Отворення – відкриття (М. Грушевський)

Отворити – відкрити (М. Грушевський)

Отворитися – відкритися (І. Франко)

Откно – прикро (М. Грушевський)

Отожсамлювати – ототожнювати (І. Франко)

Оттолі – звідки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Отхлань – 1) безодня; 2) морський намул (І. Франко)

Отцезія – прийми (І. Франко)

Отчина – спадщина по батькові (М. Грушевський)

Отягатися – відмовлятися, затримувати, зволікати, баритися; вагатися (М. Грушевський; І. Франко)

Офензива – наступ, атака (М. Грушевський)

Оферент – той, хто пропонує послуги, товари тощо (І. Франко)

Оферма – нездара ( нездатний до війська); неповороткий, невимуштрований вояк-новобранець, «гарматне м’ясо», жертва війни (І. Франко)

Оферта – пропозиція, умова; умови, на яких сторони готові укласти договір; формальна пропозиція з боку особи або підприємства для здійснення якихось дій за визначених умов (різні автори)

Офіра – жертва (різні автори)

Офірка – незначна жертва (І. Франко)

Офірувати – жертвувати (І. Франко)

Офіцер конскрипційний – офіцер, що займався переписом (військовозобов’язаних) (І. Франко)

Офіцина – крило будинку, флігель; флігель, звичайно – приміщення для слуг (М. Грушевський; І. Франко)

Офіціал – нижчий чиновник, дрібний урядовець; священик, що здійснював духовний суд за дорученням єпископа (І. Франко)

Офіціаліст – постійний службовець у поміщицьких маєтках (економ, лісничий, агроном, ветеринар, технік, судовий чиновник, гуральник, писар); службовець в приватному маєтку, службовець низького чину (різні автори)

Офіції – служба (А. Свидницький)

Офук – гонор, погорда (І. Франко)

Офукнути – прикрикнути, осаджувати (І. Франко)

Офуркнутись – гримнути, огризнутись на когось (І. Франко)

Охаба – погана людина, якої всі цураються (різні автори)

Охаблений – стертий, непотрібний, проклятий (І. Франко)

Охвітиий – приємний, зручний, вигідний (різні автори)

Охвота – старовинний верхній жіночий одяг (І. Котляревський)

Охляп – сидіти на коні без сідла (І. Котляревський)

Охмістриня – жінка вахмістра (І. Франко)

Оховстати – приборкати (І. Франко)

Охопим – раптово, з усіма речами (М. Грушевський)

Охотник (охочий) – доброволець (І. Франко)

Оцваньок (оцвенок) – кусок, обрубок (дерева, заліза), пеньок (різні автори)

Оцирклювати – оточити, відрізати всі шляхи (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Очиншований – переведений на чинш, тобто той, хто платить повинності в грошовій формі (І. Франко)

Очиншування – визначення розміру чиншу з господарської одиниці; оподаткування (І. Франко)

Очитаний – начитаний (М. Грушевський)

Очитання – начитаність (М. Грушевський; І. Франко)

Очіпок – старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся (різні автори)

Очкур – пояс (І. Котляревський); шнурок, що підтримує штани (різні автори)

Ошацований (ошацьований) – оцінений (І. Франко)

Ошацовання (ошацування) – вартість, оцінка (І. Франко)

Ошвабити – одурити (І. Франко)

Ошвар – обаполок (І. Франко)

Ошпечений – провинний (І. Франко)

Ошук (ошука) – обман, кривда (Ю. Дячук; І. Франко)

Ошуканство – обман, обдурювання, шахрайство (І. Франко)

Ощипок (ощіпок) – вівсяний корж (І. Франко); пляцок, паляниця (М. Устиянович)