Х
Хабаз – високий бур’ян, бадилля, хлющ (І. Франко)
Хабазь – зарості бур’яну, дрібного чагарника (Б.-І. Антонич)
Хабаль – коханець (різні автори)
Хабняк – чагарник (різні автори)
Хавка – (вульг.) рот (І. Франко)
Хавтур – 1) побори натурою, які брало духівництво; 2) хабар; 3) милостиня, подаяния (різні автори)
Хаджа (хаджі) – почесний титул мусульманина, який здійснив паломництво до Мекки (І. Франко)
Хайдер – єврейська релігійна школа (І. Франко) [хедер]
Халавур (халахур) – вітрогон (Г. Квітка-Основ’яненко)
Халазія – покарання різками (І. Котляревський)
Халамби – безладдя, замішання; баламут, халамидник (І. Франко)
Халат – старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан (Г. Квітка-Основ’яненко)
Халахур – вітрогон (Г. Квітка-Основ’яненко)
Халупник – селянин, що не мав ні поля, ні городу, а тільки вбогу хату – халупу (різні автори)
Халькедон – халцедон – мінерал, різновидність кварцу (різні автори)
Халючити – чистити (І. Корсак)
Халягура – циганський танець (Г. Квітка-Основ’яненко)
Халяндра – старовинний циганський танець (різні автори); заставити когось халяндри скакати уживається як погроза кому-небудь (різні автори)
Хамелеонничати – змінювати свої погляди, думки, уподобання залежно від обставин (М. Кропивницький)
Хамиза – лайливе слово, за значенням близьке до «хам» (О. Кониський)
Хамло – галуззя, хмиз, хворост, ломаччя (Г. Квітка-Основ’яненко)
Ханьки м’яти – байдикувати, дармувати, пустувати (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хапане весілля – весілля рано навесні, коли, як, правило, весілля не справлялися (різні автори)
Хапатня – хапанина (А. Свидницький); частування, угощування (І. Франко)
Хапис – хабар (А. Свидницький)
Хаптура, ховтур – хабар, побори натурою (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хаптурництво – збирання поборів, хабарництво (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хаптурок – хабар; побори натурою, які брало духовенство (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хапчивість – поспішність (І. Франко)
Характер: у характері – як, у ролі (М. Грушевський)
Характерник – чаклун, чарівник (М. Кропивницький)
Харалуг – сталь, криця (І. Франко)
Харалужний – сталевий, крицевий (М. Грушевський; І. Франко)
Харамана гнути – верзти небилиці, плести дурниці, дурити (І. Франко)
Харамаркати – невиразно читати, бубоніти собі під ніс (І. Котляревський)
Харач (гарач) – дань, подать ханові (А. Чайковський)
Харлак – бідняк, жебрак; миршавий, хирлявий, нужденний; боягуз; фізично квола людина (І. Франко)
Харно – чепурно, привітно (І. Франко)
Хартія – назва деяких документів, декларацій (М. Грушевський)
Харциз (харцизник, харцизяка) – 1) розбишака, грабіжник; 2) уживається як лайливе слово (різні автори)
Хатня морква – в переносному значенні: жіноча напасть, бурчання, сварка тощо жінки на чоловіка (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хвала – слава, осанна (заст.) (Ю. Дячук)
Хвалабу – хвала богу (І. Франко)
Хвальна – шановна (М. Грушевський)
Хватальний – квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хверт (ферт) – назва літери «Ф» у слов’янському алфавіті (різні автори)
Хвигель (флігель) – житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку (М. Кропивницький)
Хвильки – картярська гра (М. Кропивницький)
Хвистка – пружна, туга (І. Котляревський)
Хвіліжанка (філіжанка) – чашка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)
Хвойдник – гультяй, пройдисвіт (М. Кропивницький)
Хвонарне – податок на ліхтарі (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хворібниця – лікарня (різні автори)
Хибнути – бракувати (І. Франко)
Хибувати – бракувати, не вистачати (І. Франко)
Химери – причуди (Ю. Дячук)
Хинський – китайський (М. Грушевський)
Хирний – виснажений хворобою, кволий (І. Котляревський)
Хист – мур, стіна (Ю. Дячук)
Хиститися – ховатися, переховуватися, захищатися (О. Кониський)
Хисть – здібність, потенціал (Ю. Дячук)
Хитваніти – хиріти, хорувати (І. Франко)
Хитун – маятник годинника (М. Грушевський)
Хідник – тротуар (різні автори)
Хідники – переходи (І. Франко)
Хіротонія – висвячення (на священика) (грецьке; І. Франко)
Хісєн – користь (різні автори)
Хісни – користь, зиск (І. Франко)
Хісно – добро, пожиток; корисно, вигідно (М. Грушевський; І. Франко)
Хіснуватий – вигідний, корисний (різні автори)
Хіснуватися – користуватися (І. Франко)
Хітка – бажання (А. Свидницький)
Хітон – довгий лляний чи вовняний одяг у давніх греків (різні автори)
Хлань – безодня, прірва (І. Франко)
Хло – скорочене: хлопе (в просторіччі) (І. Франко)
Хлопістика – канцелярське ведення селянських справ (І. Франко)
Хлоста – кара, прочухан (І. Франко)
Хльора – биття, шмагання (І. Котляревський)
Хльорка – 1) гуляща жінка, повія (І. Котляревський, О. Кониський); 2) шмагання, биття, покарання різками; (О. Кониський)
Хлюст – назва картярської гри (І. Котляревський)
Хляб – прірва, твань, болото (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хляби (хляга) – дощова погода; хляби воднії – мокрота (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хляп – ляпас (І. Франко)
Хмаролом – злива, проливний дощ (різні автори)
Хобта – бур’ян (І. Франко)
Хованець – нечиста сила, домовик (І. Франко)
Ховання худоби – вирощування худоби (М. Грушевський)
Ховати – виховувати (І. Франко)
Ховтур – побори натурою, які брало духівництво; милостиня, подаяния (різні автори)
Ховшень – шибеник, ненажера (різні автори)
Ходак – постіл (І. Франко)
Ходаки – постоли (різні автори)
Ходачкова шляхта – дрібна шляхта (І. Франко)
Холодна – приміщення (при волосній управі, поліцейській дільниці і т. ін.) для тимчасового утримання заарештованих (різні автори)
Холодник – холодний борщ на буряковому відварі (І. Франко)
Холоп – слуга, наймит, раб (М. Грушевський)
Холошні – штани (І. Франко)
Холошні куртки – куртки з товстого білого сукна (І. Франко)
Холошня – штанина (І. Франко)
Хом’янути – сильно вдарити (І. Франко)
Хомеука – звичайне дівоче убране на голову в давніших часах, що складалось із круглого обручика, понашиваного квітами, спереду була стяжка чи клямра (М. Устиянович)
Хопта – бур’ян, зілля (різні автори)
Хоронити – оберігати (М. Грушевський)
Хоронитись – зберігатись, оберігатись (І. Франко)
Хоругва – військовий прапор (І. Котляревський); (корогва) – прапор у вигляді полотнища, прикріпленого перпендикулярно до осі древка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)
Хоругвь – корогва (А. Свидницький)
Хорунжанка – дочка хорунжого (І. Франко)
Хорунжий – прапороносець, охоронець прапора (різні автори); чин у козацькому війську, прапороносець (І. Котляревський; І. Нечуй-Левицький)
Хорутани – хорвати (М. Грушевський)
Хосен – вигода, користь, зиск (різні автори)
Хосенний – корисний, вигідний (М. Грушевський; І. Франко)
Хосенність – корисливість, корисність, придатність, користь (М. Грушевський; І. Франко)
Хосет (хусид) – справедливий, благочестивий (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)
Хохол – зневажлива назва українця (М. Кропивницький)
Храбуст (діал.) – капустяне листя; те, що залишається на полі після того, як головки капусти зібрані (Б.-І. Антонич)
Храм – релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події (різні автори)
Храмина – храм, хороми (М. Грушевський)
Храпавий – трухлявий (І. Франко)
Хрест – хрещення (М. Грушевський)
Хрещик – народний танець-гра (І. Котляревський); рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу, танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями (різні автори)
Хрії – 1) авантюри; 2) тези, статті (І. Франко)
Хрія – 1) виконання на письмі якогось завдання; 2) промова; 3) неприємність, клопіт (І. Франко)
Хроб – черв’як (І. Франко)
Хробат (хробіт) – хорват (І. Франко)
Хропавий – кострубатий, хриплий (І. Франко); хропавий (пропалений камінь) – хрупкий, крихкий (І. Франко)
Хрунити – зраджувати (І. Франко)
Хрунь – продажний виборець; українець, який ішов на угоду з польським урядом, зрадник, ренегат (від власного імені, що належить вигаданому героєві тогочасної публіцистики) (М. Грушевський, І. Франко, А. Чайковський)
Хрущики – вергуни (А. Свидницький)
Хуга – завірюха, хуртовина (різні автори)
Худога – художник, митець (І. Франко)
Хука дати – промахнутися (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хука усукти – голову скрутити (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хура – валка підвід (Г. Квітка-Основ’яненко)
Хурдига – тюрма, холодна, в’язниця (різні автори)
Хуртуна – хуртовина (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)
Хустята шалінові – великі вовняні хустки (І. Франко)
Хутрувати – обмазувати глиною стіни або піч (О. Кониський)
Хухнути – дмухнути (І. Франко)