Л

Лаба – нога, лапа (І. Франко)

Лабаз – приміщення для продажу і зберігання зерна (А. Свидницький); бур’ян (І. Франко)

Лабатенник – чорт лабатий (І. Франко)

Лабатий – цибатий (І. Франко)

Лабети – міцні великі руки; лапи; пастка (Г. Квітка-Основ’яненко)

Лабузнитися – леститися (М. Кропивницький)

Лава – назва картярської гри (І. Котляревський); ряд (А. Свидницький)

Лавдеміальний – від laudemium, тобто гроші, що сплачувались властителю маєтку за визнання ним васальних прав нових поселенців (І. Франко)

Лави – картярська гра (М. Кропивницький)

Лавка – крамниця (М. Кропивницький)

Лаголойка або лагойка – гаївка, веснянка, українська народна дівоча обрядова пісня і гра на Великдень (І. Франко)

Лагомин[к]а – ласощі (різні автори)

Ладан – ароматична смола, яку використовують звичайно для обкурювання під час виконання релігійних обрядів (різні автори)

Ладитися – лагодитися (різні автори)

Ладівниця – патронташ (І. Франко)

Ладкати – плескати в долоні; приспівувати на весіллі (різні автори)

Ладунка – патронташ, сумка (І. Котляревський)

Лазурик – жаргонне: зверхня назва (І. Корсак) [мазурик]

Лаїк – профан (І. Франко)

Лайно – гній (І. Франко)

Лакерник – виробник лаку (І. Франко)

Ламанець – маковий або медовий корж (нар.) (Ю. Дячук)

Ламівка – оторочка (І. Франко)

Лампадка – світильник, лампа; чарка (М. Кропивницький)

Лампка (лампочка) – чарка (І. Франко)

Ландара – віз (І. Франко)

Ландати – тинятися (І. Франко)

Ландвер – категорія військовозобов’язаних запасу другої черги і другочергові військові формування в Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії XIX – початку XX ст. (І. Франко)

Ландверист – ополченець, військовозобов’язаний другої черги (І. Франко)

Ландвійт – сільський війт (різні автори)

Ландо – карета з відкидним верхом на чотири місця (І. Франко)

Ландсдрагони – кінне військо в колишній Австрії, кінні стражники; кіннотники крайового війська (І. Франко)

Ландтаг – виборний орган самоврядування земель і областей в Австрії та Німеччині (М. Грушевський)

Ландштурм – ополчення (І. Франко)

Ланець – одягнений в лахміття, старець (І. Котляревський); обірванець, голяк (І. Франко); голодранець, шибеник (різні автори)

Ланита – щока (церковнослов’янське; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Лановий – доглядач панського поля (А. Свидницький)

Ланц – ланцюг (І. Франко)

Лапати – хапати, ловити (І. Франко)

Лапівка – хабар (М. Грушевський)

Лапка – клітка, мишоловка, пастка (І. Франко)

Лапландці (лопарі, саамі) – кочова народність на півночі Скандінавії (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Лапсардак (лапсердак) – старовинний довгий верхній одяг галицьких і польських євреїв (А. Свидницький, І. Франко)

Лапшу на вуха вішать – брехати (різні автори)

Ласиця – ласка; невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом (І. Франко)

Ласощохлист – сластолюбець (І. Котляревський)

Ластка – вставка в чоловічій сорочці (А. Свидницький)

Ластові – портові вантажники (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Лата – довга жердина, що прибивається горизонтально поверх кроков (О. Кониський)

Латво – легко, нескладно (М. Грушевський; І. Франко)

Латер – міра на дрова, кубічний сажень (І. Франко)

Латинники – католики (М. Грушевський)

Латр – старовинна польська міра, що дорівнювала 4 локтям; ця назва застосовувалася в гірських місцевостях, ототожнювалась з сажнем (І. Франко)

Латри бити – байдики бити, нічого не робити (І. Франко)

Лахман[и] – лахміття (різні автори)

Лацно – легко, дешево (І. Франко)

Лебедаха – бідолаха (Г. Квітка-Основ’яненко)

Леве – взятка в картах, побита, покрита (А. Свидницький)

Левенець – високий, дужий юнак (І. Нечуй-Левицький); молодий рослий парубок (І. Франко)

Левізор – австрійський акцизник (І. Франко) [ревізор]

Левіти – іудейські священнослужителі нижчого рангу (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Легар – лежень, ледар (І. Франко)

Легат – 1) відказане (заповідане) майно; у заповіті доручення спадкоємцю виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно (М. Грушевський); 2) за часів Стародавнього Риму посол в інші країни з політичними дорученнями, часто бував і намісником римської провінції; посол (І. Франко); 3) духовна особа, яка посилалась папою римським з особливим дипломатичним дорученням у країну, що не мала дипломатичних відносин з Ватіканом (різні автори)

Легатор – заповідач (М. Грушевський)

Легейда – вайло, телепень (І. Франко)

Легінь – юнак, парубок (різні автори)

Легіслатива – узаконення (І. Франко)

Легіслація (легісляція) – законодавство (І. Франко)

Легіт – легкий, приємний вітерець (І. Франко)

Легітимаційна карта – особисте посвідчення (І. Франко)

Легітимаційний – законний, узаконений (І. Франко)

Легітимація – визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановлення особистості, особове посвідчення (М. Грушевський; І. Франко)

Легітимуватися – засвідчувати особистість (І. Франко)

Легітний, легіт – весняний легкий вітерець (І. Франко)

Легкевич – ніжний, білоручка (І. Франко)

Легки – легені (І. Франко)

Легковушка – легковий автомобіль (різні автори)

Легкоконці – легка кавалерія (гусари, улани, кінні єгері) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Легкувати (легувати) – заповідати (О. Кониський)

Легоміна – ласощі, солодка страва до обіду; солодка або овочева страва до обіду (І. Франко)

Легот (легіт) – легкий приємний вітрець (різні автори)

Лед – лід (різні автори)

Леда – 1) у словосполученні з іменниками, прикметниками та займенниками надає їм відтінку неозначення, погорди, знецінення (леда-хто – хто-небудь, будь-хто; ледащо – що-небудь, леда крик – найменший крик; леда вітер – будь-який вітер; леда хвиля – кожної хвилини, з хвилини на хвилину); 2) мізерія, ніщо; 3) от-от, щомиті; тільки, тільки-но, мало що не (різні автори)

Леда хвиля – ось-ось, через хвилю (різні автори)

Леда-день – ось-ось (М. Грушевський)

Ледень – січень (І. Франко)

Ледівці – льодовики (І. Франко)

Лежа – лежання (тяжка лежача хвороба) (І. Франко)

Лейбик – верхній короткий одяг без рукавів (І. Франко)

Лейстровий – реєстровий (І. Франко)

Лектика – носилки для знатних осіб (І. Франко)

Лектура – читання (І. Франко)

Лекція – урок (М. Грушевський)

Лелітка – позолітка, пуста марниця (М. Устиянович)

Лельом-полельом – помалу-малу, нога за ногою, ліниво; лельом-полельом поводитися – дарма гайнувати час (І. Франко)

Лембик (алембик) – перегінний куб, дистилятор (О. Кониський)

Лемензнути – спроквола їсти (У. Самчук)

Лемішка – страва з густо запареного борошна, як правило, гречаного (І. Котляревський)

Лемки – назва західнокарпатської частини українського населення (І. Франко)

Лендербанковий – земельнобанковий (І. Франко)

Леніти – хотіти, бажати, леліяти (І. Франко)

Ленний – васальний (І. Франко)

Ленник – васал, що ніс військову службу за земельне володіння (І. Франко)

Ленунг – платня (І. Франко)

Леп – 1) бруд (А. Свидницький); 2) земляний віск; 3) грунт, що видобувається при копанні шахт (І. Франко)

Лепета – дурна, порожня голова (І. Франко)

Лепети – базіки (І. Франко)

Лепетуха – горілка (І. Франко)

Лепорт – рапорт (Г. Квітка-Основ’яненко)

Лепський – гарний (різні автори)

Лепта – посильний грошовий внесок (І. Франко)

Летарг – сплячка (М. Грушевський)

Лефошівка – мисливська рушниця (І. Франко)

Лехицький – польський (І. Франко)

Лещата – розщеплена иа кінці палка (І. Котляревський)

Лещатар – лижник (Б.-І. Антонич)

Лещет – тонка дощечка (І. Франко)

Лєгітімація – особиста посвідка; документи, що засвідчують законність якогось права (М. Грушевський)

Либати кип’ячку – черпати неочищену нафту (І. Франко)

Лигати – хлебтати, сьорбати, хлистати; їсти чи пити зі смаком, жадобою (різні автори)

Лигоминці – ласуни (І. Котляревський)

Лижви – ковзани (Б.-І. Антонич)

Лижка – ложка (І. Франко)

Лизень – язик (І. Котляревський)

Лик – ковток (І. Франко)

Лилик – кажан (І. Франко; різні автори)

Линва – мотузка (І. Франко)

Линовка – канатик (І. Франко)

Линтваревий – з овечої шкури (різні автори)

Липина – тріски (Г. Квітка-Основ’яненко)

Липський – лейпцизький (І. Франко)

Лип’яр – людина, що працює при лепі (глині, землі) (І. Франко)

Лисавий – лисуватий (різні автори)

Лискавиця – ранкова зоря, світанок (різні автори)

Листа – список (І. Франко)

Литвин – литовець (М. Грушевський) [власне, білорус]

Лихва – процент (І. Франко)

Лице – щока (А. Свидницький)

Лицедії – дійові особи (М. Кропивницький)

Личман – 1) старший чабан (різні автори); 2) жіноча прикраса (І. Франко)

Личність – постать, особа (І. Франко)

Лишка – лисиця (І. Франко)

Лібації – бенкет (І. Франко)

Ліберія – 1) ліберальність, толерантне ставлення до поведінки й поглядів інших людей, згода на різнорідність і плюралізм; відмова від застосування радикальних засобів у стосунках між людьми (М. Грушевський); 2) ліврея, формений одяг для швейцарів, лакеїв (І. Франко; різні автори)

Лібертин – 1) вільнодумець, ліберал 2) розпусник; 3) вільновідпущений (І. Франко)

Лібра – старовинна римська одиниця ваги (близько 327 грамів) (М. Грушевський); іспанська міра ваги (близько 460 г) (І. Франко)

Лівар – пристрій для переливання чи відмірювання рідини (І. Франко)

Лівара – лійка, черпак (І. Франко)

Ліварт – череп’яний кухоль (І. Франко)

Лівентарі – списки землі, опис майна, документи (І. Франко) [інвентарі]

Ліверант (ліверент) – доставник, перепродувач, постачальник, підрядчик (І. Франко)

Ліверунок – підряд, поставка (І. Франко)

Лівиця – ліве політичне угруповання (І. Франко)

Ліврея – формений, обшитий галунами одяг для швейцарів, лакеїв і т. ін. (М. Кропивницький)

Лігаритм – логарифм (різні автори)

Лігоминка – солодка запіканка, десерт (М. Грушевський)

Ліжник – покривало на голову (І. Котляревський)

Лій – жир, смалець (Ю. Дячук)

Лійці – частина кінної упряжі (І. Корсак)

Лім – 1) вітролом, сушняк, поламане вітром сухе гілля; 2) кам’яний виступ (різні автори)

Лімфатичний – товстий (М. Грушевський)

Лінія – лісова просіка (І. Франко)

Ліпо єсть – годиться, варто (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Ліпота – краса (різні автори)

Ліпотент – уповноважений (І. Франко) [пленіпотент]

Ліп’янка – мазанка (І. Франко); глиняна ліплена хата (різні автори)

Ліска – 1) ліщина; 2) ціпок (з ліщини), палиця (І. Франко); 3) хвіртка (різні автори)

Ліска мага – чарівна паличка мага (І. Франко)

Лісничівка – хатинка у лісі (М. Грушевський)

Ліста – лист, послання; список; перелік, реестр-характеристика; відомість; журнал (шкільний) (М. Грушевський; І. Франко)

Літанія – молитвослов у католиків; у переносному значенні – довгий, нудний перелік чого-небудь (І. Франко)

Літерат – літератор, письменник (М. Грушевський)

Літитися – паруватися (І. Франко)

Літісь – минулого року (М. Устиянович)

Літішнього року – торік (М. Устиянович)

Літник – старовинний жіночий одяг із легкої матерії (І. Нечуй-Левицький, М. Кропивницький)

Літорость – парість, пагін (І. Франко)

Ліцензія – свобода, права, дозвіл (І. Франко)

Ліценція – 1) дозвіл; 2) знижка (М. Грушевський); 3) відхилення від мовних норм у віршах заради дотримання ритму; вільність поетична (І. Франко)

Ліци – віжки (І. Франко)

Ліцитаційний – акт продажу з аукціону (І. Франко)

Ліцитація – аукціон, продаж з торгів; дозвіл на оптову торгівлю (І. Франко, О. Кониський)

Ліцитувати – продавати з молотка, з публічного торгу, з аукціону (І. Франко)

Лобуз – свавільник (І. Франко)

Ловецтво – мисливство (М. Грушевський)

Ловись (отака ловись) – пригода (ось тобі й маєш) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Логаза – каша з цілих зерен ячменю; ячна каша (І. Франко)

Логофет – хранитель патріаршої печатки (у Візантії), вищий державний сан (у Молдавії та ін.) (І. Франко)

Ложниця – жінка, з якою розділяють ложе (І. Франко)

Локайчук – служитель локалю (І. Франко)

Локаль – зал, ресторан; приміщення, визначене місце; мешкання; частина будинку, що складає єдине ціле (М. Грушевський; І. Франко)

Локальки – місцеві поїзди (І. Франко)

Локатор – квартирант, жилець (І. Франко)

Локація – визначення місця перебування, позиція; вміщення, наприклад, капіталу (І. Франко)

Локований – вміщений (І. Франко)

Локомоція – пересування (І. Франко)

Лом – бурелом, хмиз (різні автори)

Ломберний – стіл для гри в карти (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Ломіт – гул, тріскотня, ляскіт (І. Франко)

Лонський – торішній (М. Грушевський)

Лоптіти – свербіти, рвати (М. Устиянович)

Лоск – безладдя (Г. Квітка-Основ’яненко; А. Свидницький); у лоск лягти – вилягти (Г. Квітка-Основ’яненко)

Лоском лежати – бути неприбраним, неупораним (Г. Квітка-Основ’яненко)

Лосування – розігрування, тираж (облігацій) (І. Франко)

Лот – об’єкт жадання, володіння (Ю. Дячук)

Лотача – водяна рослина з великим листям та білими квітками (латаття біле) (різні автори)

Лоташ – квітка, що росте у вологих місцях, весною цвіте жовтим цвітом; латаття; назва лугової квітки (І. Франко)

Лотоки – дерев’яні жолоби, якими подається вода на водяних млинах (різні автори)

Лотоокий, лотусоокий (від «лотос») – лотосоокий (І. Франко)

Лоточити – докучати, дошкуляти, «гризти голову», картати (І. Франко)

Лоточитися – мучитися, бідувати (І. Франко)

Лотр – розбійник, грабіжник, негідник (І. Франко)

Луда – обман, марево (І. Франко)

Лудити – привертати, приманювати, заманювати (різні автори)

Лука – прогалина (І. Франко)

Лукреція – солодкавість (І. Франко)

Луна – заграва (І. Франко)

Лунет – підзорна (далекоглядна) труба (І. Франко)

Лунчина – минулорічне сало (різні автори)

Лунь – хижий птах; вхопить лунь – тобто загинеш (І. Котляревський); хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір’ям у самців (різні автори)

Луп – здобич (І. Франко)

Лупак (лупакова скеля) – м’яка порода каменю (І. Франко)

Лупанар – дім розпусти (І. Франко)

Луплінка – здирання кори зі зрубаних дерев (різні автори)

Луп’яр – живодер, здирник, шкуролуп (І. Франко)

Луска (лузга) – шкаралупа з насіння (Ю. Дячук)

Лут (лот) – російська міра ваги, яка застосовувалася до запровадження метричної системи і дорівнювала 1/32 фунта (12,8 грама) (І. Франко)

Лутка – бокова частина дверної рами, стесана навскіс (різні автори)

Луципер – чорт (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Лучаний – луговий (І. Нечуй-Левицький)

Лучатися – траплятися (І. Франко)

Лучити – єднати, братати, з'єднувати, об’єднувати (М. Грушевський)

Лучниця – скіпка (різні автори)

Льодовня – погріб, в якому тривалий час зберігався припасений із зими лід (А. Свидницький)

Льокай – лакей, лакиза, слуга; підлесник, холуй (різні автори)

Льокайство – лакейство (І. Франко)

Льокаль – приміщення (М. Грушевський)

Льокатор – мешканець, квартирант, наймач (М. Грушевський)

Льоки – кучері (І. Франко)

Льонт – бікфордів шнур (запалювальний), запальний шнур, гніт (І. Франко, А. Чайковський)

Льос – 1) доля; 2) жереб, квиток виграшної лотереї (І. Франко)

Льоси – гра, доволі азартна (І. Корсак)

Льосування – жеребкування, розигриш (І. Франко)

Льотр – розбійник (І. Нечуй-Левицький)

Любас (діал.) – коханець (Б.-І. Антонич)

Любастровий – алебастровий (різні автори)

Люби-мене – незабудка (квітка) (М. Устиянович)

Любисток – багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини зонтичних (М. Кропивницький)

Любойки – любенькі (І. Франко)

Людкове – окремі люди, людці (І. Франко)

Людовий – народний (І. Франко)

Людяний – народний (А. Свидницький)

Люзом – поодинці, окремо (І. Франко)

Люк, люка – 1) отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь; 2) прогалина, пропуск (І. Франко)

Люксус – розкіш, комфорт, пишність (І. Франко)

Люнета – 1) арковий проріз у склепінні або стіні над дверима, вікном; 2) лорнет; 3) польове або довготермінове укріплення (М. Грушевський, І. Франко)

Люнт – бікфордів шнур (льонт) (І. Франко)

Люра – поганий напій (бурда) (І. Франко)

Люстратор – той, хто складав люстрації – опис мешканців державних або орендованих маєтків з метою встановлення доходів з них (різні автори); ревізор (І. Франко)

Люстрація – огляд, ревізія, опис маєтків для фінансових потреб; перегляд, перевірка діяльності (І. Франко)

Люстрин – тонка вовняна або папіввовняна глянсувата тканина (М. Грушевський)

Люстриновий (люстровий) – пошитий з люстрину – вовняної чи напіввовняної тканини з глянцем (Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський)

Лютірь – лютий (Ю. Федькович)

Лютри (від лотри) – негідники, шахраї (І. Франко)

Лютрівна – підприємство для очищення самогону (різні автори)

Люфа – дуло, ствол вогнепальної зброї; цівка рушниці (І. Франко)

Люшня – дерев’яна деталь, яка з’єднує вісь воза з полудрабком (Г. Квітка-Основ’яненко, М. Кропивницький)

Лявет[а] – лафет, пересувний (здебільшого колісний) станок, платформа для переміщення робочих механізмів, зброї тощо (І. Франко)

Лягома – під час сну (І. Нечуй-Левицький)

Ляда – прилавок (І. Франко)

Лядви – поясниця (І. Франко)

Лядвії – стегна (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко

Лядок – вика, горошок (І. Франко)

Лядунка, ладунка, ладівниця – патронташ, військове спорядження (М. Грушевський)

Ляйк – профан (лаїк) (І. Франко)

Лямпарт – леопард, переносне – гуляка (І. Франко)

Лямпка – чарка (І. Франко)

Лямцем – прямо (А. Свидницький)

Ляпач – базіка (І. Франко)

Ляпіс-лязулі – лазурит, мінерал класу силікатів яскравосинього кольору, цінний ювелірний камінь (М. Грушевський)

Лярарій – родові святощі, місце для хатніх богів, ікон (М. Грушевський)

Лярва – страшна маска, примара (І. Франко)

Ляри – домашні божки і боги, добрі домовики, перен. – родинний дім, домашнє вогнище (М. Грушевський)

Лярум – тривога, переполох; лярум не дзвонити – не дзвонити зубами з холоду (І. Франко)

Лярумляри – тривога (І. Франко)

Ляс – ліс (І. Котляревський)

Лятва – молода поросль, пагони (І. Франко)

Ляхівка – вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ляховиця – полька (І. Франко)