Г

Габа – пелена, покривало (Ю. Дячук)

Габелок (габельок) – вичинена шкіра з молодняка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Габілійчик – претендент на певну наукову посаду або наукове звання (І. Франко)

Габілітація – захист наукової роботи, що дає право читати лекції в університеті; іспит на право викладання в університеті (М. Грушевський; І. Франко)

Габілітуватися – складати іспит (захищати наукову працю) на право викладати в університеті (І. Франко)

Габлот – шафа для книжок, дрібні предмети (І. Франко)

Габльот – верхня частина креденса (буфета) (М. Грушевський)

Габльота – засклена шафа для музейних, архівних експонатів; стенд (М. Грушевський)

Габля – рука (діал.) (Ю. Дячук)

Гавган – шибеник, бешкетник (І. Франко)

Гавенда – жвава розповідь, літературний жанр, поширений у польській літературі (І. Франко)

Гавра – звіряче лігво, барліг; зимове ведмеже лігво (І. Франко; різні автори)

Гавра – зимове леговище ведмедя (М. Устиянович)

Гавран – ворон (І. Франко)

Гаври – берлоги, нетрі (І. Франко)

Гагавка – горлянка (І. Корсак)

Гагілки – українські народні обрядові пісні з іграми і танцями (різні автори)

Гадання – балаканина, базікання (І. Франко)

Гажа – оклад (І. Франко)

Газа – дуже тонка прозора шовкова тканина (І. Франко)

Газардовий – азартний (І. Франко)

Газда – господар, хазяїн (І. Франко; різні автори)

Газдівство – господарство (І. Франко)

Газик – автомобіль Горьковського автозаводу (ГАЗ) (різні автори)

Газон, Газонівський – автомобіль Горьковського автозаводу (ГАЗ) (різні автори)

Газофулакия – книгозбірня (І. Франко)

Газуза – лихо, кара (І. Франко)

Гаївка – весняна гра і пісня в цій грі (І. Франко)

Гайдук – 1) виїзний лакей, прикажчик, слуга в панському домі; слуга у великих магнатів у Польщі та Угорщині в XVI – XVIII ст.; 2) хорватські, сербські, молдавські, волоські та угорські партизани, які у XV – XIX ст. вели боротьбу проти турецьких загарбників; 3) український народний танець; садити гайдука – танцювати навприсядки (І. Котляревський; І. Франко; різні автори); 4) охоронець (іст.) (Ю. Дячук)

Гайно – кублище, барлога (Ю. Дячук)

Гайстер – квітка айстра (І. Котляревський)

Гаківниця – гармата (І. Нечуй-Левицький); довга фортечна рушниця (О. Кониський; І. Франко)

Галабурда – 1) бешкетник, скандаліст; 2) бешкет, скандал (І. Франко)

Галабурди робити – бешкетувати (І. Франко)

Галаган – 1) давня австрійська монета, що дорівнює чотирьом крейцерам (різні автори); 2) поплавок на рибальській сіті (І. Нечуй-Левицький)

Галагівка – весняна гра і пісня в цій грі (І. Франко)

Галаївка – весняна гра, розвага (І. Франко)

Галай – дурень, халамидник (І. Франко)

Галайкотіти – горлати, вигукувати (І. Франко)

Галайстра – шумливий натовп (А. Свидницький)

Галакати – безладно кричати (І. Франко)

Галанці – вузькі штани; одяг слуг, так званих козачків (І. Котляревський)

Галапас – несерйозна людина, верхогляд, дармоїд (І. Франко)

Галатим – галатин, галанко (І. Франко)

Галга – правитель, пан (М. Грушевський) [калга]

Галган – негідник, пройдисвіт (І. Франко)

Галех – у мові євреїв – уніатський піп (І. Франко)

Галілейський – галицький (різні автори)

Галіматія, галімат’я – маячня, дурниця, нісенітниця (М. Грушевський)

Галіон – великий бойовий вітрильник (Ю. Дячук)

Галіти (галити) – квапити (І. Котляревський)

Галочка – бляшка (М. Грушевський)

Галузка – гілка (М. Грушевський)

Галушки – різані або рвані шматочки прісного тіста, зварені на воді або на молоці (М. Кропивницький)

Гальба – півлітра; кухоль; півлітровий кухоль для пива (І. Франко; різні автори)

Гальванопластика – спосіб одержання металевих копій предметів за допомогою електролізу (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гальовий – урочистий (І. Франко)

Гальон – парчова стрічка (А. Свидницький)

Галь-паль – не роздумуючи (І. Франко)

Галя – 1) полонина; 2) вечірнє святкове вбрання; 3) зала (І. Франко)

Галярета – желе, кисіль (І. Франко)

Гамазей – будівля для зберігання зерна, муки, різних припасів (І. Котляревський)

Гаман – гаманець (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); збити, як гамана – сильно бити, на ніщо збити (І. Франко)

Гамарня – металоплавильна майстерня; металотопний завод (Б.-І. Антонич; І. Франко)

Гамаюн – птиця-віщун у слов’янській міфології (Ю. Дячук)

Ганделес – лахмітник, скупщик старих речей (І. Франко)

Ганджар – широкий татарський кинджал двосічний з довгим держаком, на кінці був закривлений (А. Чайковський)

Гандль (гендель) – торгівля, баришництво (О. Кониський)

Гантелити – ганьбити, лаяти (І. Франко)

Гараз (гаразди) – добро, щастя, достаток (різні автори)

Гараздовий – азартний, запальний (І. Франко)

Гараздувати – жити (різні автори)

Гарак – ром (різні автори)

Гарасівка – стьожка (І. Франко)

Гаратати – періщити (І. Франко)

Гарахатий – кучерявий (І. Корсак)

Гарач – 1) данина, подать (султанові, ханові); податок, який виплачували не-магометани в Туреччині; 2) хабар (І. Франко; А. Чайковський)

Гарбарня – шкірообробний заклад; шкіряний завод (І. Франко)

Гарбарство – обробка шкіри (І. Франко)

Гарбовання – обробка шкур, чинбарство і кушнірство (І. Франко)

Гарець – міра місткості, становить 3 – 4 літри; міра сипких або рідких тіл, що дорівнює 3,28 літра; посудина, що вміщує таку кількість речовини (різні автори) [гарнець]

Гаріль – невелика частка (І. Котляревський)

Гаріти – тяжко працювати (І. Франко)

Гарлемські каплі – сечогонні ліки (І. Котляревський)

Гарман – тік (різні автори)

Гармонді – друкарський шрифт (гарамонд) (І. Франко)

Гармондовий аркуш – аркуш друкарського набору шрифтом типу гармонт чи гарамон (шрифт, близький до сучасного корпусу) (І. Франко)

Гарнець – міра місткості, становить 3 – 4 літри; міра об’єму сипучих тіл, приблизно 4 літри; давня міра сипучих або рідких тіл (галицький гарнець дорівнював 3,85 літра); міра об’єму сипучих тіл, приблизно 3,28 літри (І. Франко; А. Свидницький)

Гаррота – іспанське знаряддя страти, зашморг (іст.) (Ю. Дячук)

Гарувати – важко працювати; терпіти, страждати; тяжко, без відпочинку працювати; запитувати (ціну, винагороду) (І. Франко)

Гарус – вовняна пряжа для рукоділля (М. Грушевський)

Гаскати – пестити, голубити (М. Грушевський)

Гаспид – чорт (А. Свидницький; різні автори); (аспид) – отруйна змія; переносно – зла й підступна людина (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гаусюд – галицький єврей (І. Франко)

Гах – бахур, залицяльник (І. Франко)

Гаці – штани; штани із доморобного сукна (І. Франко)

Гашка – гадюка (О. Кониський)

Гвалтувати – кричати, галасувати (М. Кропивницький)

Гвара – гроза, буря (різні автори)

Гваранція – гарантія (М. Грушевський)

Гвер – гвинтівка, рушниця (І. Франко; різні автори) (gewehr)

Гди – коли (І. Франко)

Гдиби – коли б (І. Франко)

Гдирати – бурчати (різні автори)

Гебан – ебоніт; ебенове, чорне дерево (Б.-І. Антонич; І. Франко)

Гебановий – ебеновий, темно-коричневий колір ядра ебенового дерева (різні автори)

Гебес – тупиця (А. Свидницький)

Гебесня – учні на задніх лавах у давній школі, нездари (А. Свидницький)

Гебраїка – давньоєврейська мова (І. Франко)

Гебраїст – учений-знавець давньоєврейської мови і літератури (М. Грушевський; І. Франко)

Гебрейський – давньоєврейський; єврейський (І. Франко)

Гевал – грубіян (І. Франко)

Гевулт – окрик, що означає небезпеку, «рятуйте!» (І. Франко) [гвалт]

Геджена (араб.) – пекло, геєна огненна; тут: турецька в’язниця (А. Чайковський)

Гедзатись – побиватись (І. Котляревський)

Гедзет (дзигет) – те саме, що жупан або жакет (М. Кропивницький)

Гедзкатися – опиратися, баритися (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гедонізм – насолода, етичне вчення, яке метою життя визнає насолоду (М. Грушевський)

Геєнна – те саме, що пекло (І. Франко)

Гезде – осьде, тут, осьдечки (І. Франко)

Гей – може, може-таки (різні автори)

Гейби – наче, мовби, немов (різні автори)

Гекатомба – тут у первісному розумінні: жертва, що складалась із 100 голів худоби (великої і дрібної) (І. Франко); велике жертвоприношення; масове вбивство або одночасна загибель великої кількості людей (М. Грушевський)

Геленістичний – елліністичний, прикметник від «еллінізм» (І. Франко)

Гелертер – учений з широкими, але відірваними від практичної діяльності знаннями, схоласт (М. Грушевський)

Гелетка – дерев’яний довбаний посуд різної величини для зберігання солі, борошна, зерна; чвертка (= 25 кг) (І. Франко)

Гелоти (ілоти) – землероби стародавньої Спарти у проміжному стані між кріпаками та рабами (іст.) (Ю. Дячук; І. Франко)

Гельветський – швейцарський (І. Франко)

Гельот – приречений, скривджений (І. Франко); безправний, покривджений, упосліджений (М. Грушевський)

Гемонський – демонський (різні автори)

Генералізація – узагальнення (І. Франко)

Генто – недавно; тоді (І. Франко)

Геометер – землемір (різні автори)

Геометра – землемір (І. Франко)

Геравс – геть (І. Франко)

Геральдика – наука про герби (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гербата – чай (І. Франко; різні автори)

Гербатка – рослина (І. Франко)

Гердан – жіноча прикраса з бісеру на шиї; вишита бісером мережка (І. Франко)

Герезія – єресь (А. Чайковський, І. Франко)

Герелиця – ряд, низка (різні автори)

Герехт – гаразд (А. Свидницький)

Герма – вид декоративної паркової скульптури, чотиригранний стовп, що завершується скульптурною головою або бюстом (І. Франко)

Герольд – в середні віки – вісник, глашатай, парламентер, церемоніймейстер при дворі великих феодалів; оповісник, розпорядник на святах (І. Франко; І. Нечуй-Левицький)

Герць – бій, боротьба; поєдинок, двобій (М. Грушевський); боротьба, протиборство (Ю. Дячук)

Герштикатися – гратися, веселитися, забавлятися (різні автори)

Гетумогер – сім мадяр (І. Франко)

Геца – жарт, витівка, кумедна історія, забава, інтрига (І. Франко)

Гешефт – торгова оборудка, прибуток, дохід (М. Грушевський; І. Франко)

Гешефтсмен – торговець, купець (І. Франко)

Гзимз, гзимс – карниз, похило встановлені під стелею гладкі або профільовані дошки (М. Грушевський; І. Франко)

Гибель – рубанок, струганок, фуганок (І. Франко; різні автори)

Гиблівка – стружка (І. Франко)

Гиблювати – виконувати столярні роботи за допомогою рубанка (І. Франко)

Гива – біла верба, плакуча верба (А. Свидницький)

Гидза – калитка, гаманець (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гидний – поганий, гидкий (різні автори)

Гидь – паразити (І. Франко)

Гий – ніби (І. Франко)

Гикава – шепелява, заїкувата (І. Франко)

Гилька – гілка (І. Франко)

Гимбель – фуганок (І. Франко)

Гиндригання – жарти, забавки (різні автори)

Гир – біда, важкий удар; лихо, нещастя (І. Франко); гир загирився – сліду не лишилося (різні автори)

Гира – журба (різні автори)

Гирилиця – ряд, низка (різні автори)

Гирлига (герлига) – довга пастуша палиця з карлючкою (О. Кониський)

Гирло – горлянка (І. Франко)

Гиря – брита голова, голова взагалі; вбога, нужденна людина (Г. Квітка-Основ’яненко; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський; низько пострижений, лисина, вибрита маківка голови (А. Чайковський); голова (О. Кониський)

Гирявий – вбогий, нужденний (І. Котляревський)

Гисоп (гісоп; лат. hyssopus) – багаторічна рослина родини губоцвітих, із листу якої виробляють запашну олію (Б.-І. Антонич)

Гиткатися – битися, задиратися (різні автори)

Гицель – людина, яка виловлює собак; вживається також як лайливе слово (А. Свидницький; І. Франко; різні автори)

Гицлівка – місце, де знищують бездомних собак (І. Франко)

Гич (ні гич) – нічого, ніскільки (І. Котляревський; І. Франко)

Гичка – гнучке стебло городніх рослин (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гіацинт – коштовний камінь: світлий, прозорий різновид циркону від жовто-червоного до оранжево-червоного кольорів (М. Грушевський)

Гідний – сповнений почуттям самоповаги (Ю. Дячук)

Гій (гі) – спонукальний крик, на худобу, звіра (І. Франко)

Гільдія – в дореволюційній Росії один із розрядів, на які поділялося купецтво залежно від майнового стану (А. Свидницький)

Гільтаї – гультяї (А. Чайковський)

Гільтяй – гуляка, бешкетник (І. Франко)

Гільце – обрядове дерево українського весілля, обвите квітами, ягодами, колосками (І. Нечуй-Левицький; М. Кропивницький)

Гіматія – частина давньогрецького чоловічого одягу (М. Грушевський)

Гінекей – жіноча половина в давньогрецькому будинку (І. Франко)

Гіпокризія – лицемірство, нещирість, святенництво, облудність (М. Грушевський; І. Франко)

Гіпокрит (гіпокріт) – ханжа, лицемір (М. Грушевський; І. Франко)

Гіпотека – акт у законодавстві, що закріплює право на нерухоме майно; вписується в окремі так звані гіпотечні книги; туди ж вписуються визнані судом борги та забезпека позик; закладений капітал у банку; застава, запис, позика; позика, що видається під заставу нерухомого майна (І. Франко)

Гіпотетичний – можливий, передбачуваний (І. Франко)

Гіпотечний (іпотечний) – кредитний (М. Грушевський)

Гіпс – невдале (І. Франко)

Гірка – горілка (заст.) (Ю. Дячук)

Гісер – ливарник шрифтів; ливарник, який у друкарні виливає літери (І. Франко)

Гіт – добре (І. Франко)

Гіявр, гяур (тур.) – невірний, поганин; зневажливе турецьке прозвище для немусульман (А. Чайковський)

Глагоїти – заспокоювати (І. Франко)

Гладущик – глиняний глек (І. Франко); широкогорлий глеік для молока (М. Кропивницький)

Глаїти – втихомирювати, притишувати (І. Франко)

Гласи – назва ладу в церковній музиці (різні автори)

Гласний (земства) – виборна особа від сільської, міської громади, повітових землевласників, яка брала участь у роботі земських зібрань, органів місцевого самоврядування за царизму (О. Кониський)

Глаю – говорю, кажу (І. Франко)

Глевтяк – глевкий, иевипечений хліб (І. Котляревський)

Глезнути – сковзнутися, спотикатися (О. Кониський)

Глий – вогка глина (І. Франко)

Глипати – дивитися, поглядати (І. Франко)

Глипіти – визирати, виглядати (І. Франко)

Гліг – глід, шипшина (І. Франко)

Глід – військовий ряд, шеренга; ряд, стрій (І. Франко)

Глітно – людно, тісно (І. Франко; А. Чайковський)

Глоб – глобус, земна куля (І. Франко)

Глоговий – глодовий (І. Франко)

Глодати – їсти, важко пережовувати (І. Франко)

Глоса – тлумачення незрозумілих місць у творі, особливо у творах стародавніх авторів (І. Франко)

Глота – скупчення людей, натовп; тіснота (різні автори); тиснява, тіснота (М. Грушевський); натовп, тіснота, давка; шеренга; юрба (І. Франко; А. Чайковський)

Глотитися – тіснитися, товпитися (І. Франко)

Глуханя – тиф (М. Устиянович)

Гльоса – фрагмент (М. Грушевський)

Гля – для (прийменник) (М. Грушевський)

Гляба – важко, неможливо (І. Франко); годі, дарма (М. Устиянович)

Глядати – шукати (М. Грушевський)

Гміна – в Галичині нижча адміністративна одиниця, громада мешканців будь-якого населеного пункту або громада прихильників одного віросповідання, двірська община; волость, община, громада (М. Грушевський; І. Франко)

Гнет – раптом (І. Франко)

Гнетно – негайно (І. Франко)

Гнеть – відразу, негайно, цю ж мить, як стій, вмить, незабаром; зовсім (І. Франко)

Гнип – тупий ніж (І. Франко)

Гнипик – насмішник (різні автори)

Гноми – афоризми (І. Франко)

Говда – 1) покривало, ковдра домашнього виробництва; 2) брила (Б.-І. Антонич)

Говіти – постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя (різні автори)

Гога – франт, піжон (І. Франко)

Гогози – брусниця (І. Франко)

Гогрожитись – підніматися (І. Франко)

Годе – голова роду, ватажок, чарівник (І. Франко)

Годен – здатний (М. Грушевський)

Годзунковатий – з витребеньками (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Година балагурна – слушний час (І. Котляревський)

Гой – зневажлива назва іновірних, зокрема християн, у євреїв (І. Франко; різні автори)

Гойний – щедрий, багатий (М. Грушевський; І. Франко)

Гойно – добре, щедро (М. Грушевський)

Голетече, голотеча – отверте, пусте місце (М. Устиянович)

Голини – хліба в полі (І. Франко)

Голінастий – про дерево з високим голим стовбуром і короноподібною кроною (А. Свидницький)

Голінний – бравий, завзятий (Г. Квітка-Основ’яненко; різні автори) завзятий, молодецький; здатний до чогось (О. Кониський)

Голка – бунт (М. Грушевський)

Голобриш – голодранець (І. Франко)

Головство – головування (М. Грушевський)

Головщина – убивство (М. Грушевський)

Голодна кутя – переддень водохреща (різні автори)

Голодрабець – те саме, що й голодранець (І. Котляревський)

Голосити – повідомляти, проповідувати (М. Грушевський)

Голосниця – гортань (різні автори)

Голотеча – пусте, голе місце (І. Франко)

Гольтіпака – гульвіса, розбишака (М. Грушевський)

Голя! – гайда! далі (вигук) (І. Франко)

Голяк – дерево без листя (різні автори)

Гомеопатичний – дуже малий (І. Франко)

Гомілія – різновид церковної проповіді (І. Франко)

Гомулка – сирок (І. Франко)

Гони – українська старовинна міра довжини. Великі («добрі») гони – 120 сажнів, середні – 80 сажнів, малі – 60 сажнів. Сажень – 2,13 м (М. Грушевський; О. Кониський; М. Кропивницький)

Гонораціор – представник влади, шанована людина (І. Франко)

Гонори – почесті (М. Грушевський)

Гоноровий – почесний (М. Грушевський; І. Франко)

Гонорувати – сплачувати гонорар (І. Франко)

Гонта (гонт) – покрівельний матеріал у вигляді тонких дощок (М. Кропивницький; А. Свидницький)

Гонталь – великий цвях (І. Франко)

Гонфальоньєр – дослівно – «прапороносець справедливості» – охоронець конституції у середньовічних італійських містах-державах (М. Грушевський)

Гораль – житель гірської місцевості (І. Франко)

Горальник – робітник на спиртово-горілчаному заводі (різні автори)

Горботка – запаска, частина жіночого одягу; широкий шматок матерії, який одягають жінки замість спідниці (І. Франко)

Горгуснути – впасти згори (різні автори)

Гордовина – кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини (А. Свидницький)

Горенда – страхіття, нечувана, жахливо-обурлива річ (І. Франко)

Горендальний – жахливий, страхітливий (М. Грушевський)

Горець – міра місткості, становить 3 – 4 літри; міра сипких або рідких тіл, що дорівнює 3,28 літра; посудина, що вміщує таку кількість речовини (гарнець) (І. Франко)

Горина, горичний – вище, піднесене почуття (М. Грушевський)

Горицвіт – багаторічна рослина з родини жовтецевих; адоніс (різні автори)

Горільництво – виробництво спирту, горілки з цукристих та крохмалистих речовин; галузь господарства, що займається виробництвом спирту та горілки (І. Франко)

Горільня – підприємство, де виробляється спирт та горілка (І. Франко)

Горіниці (горінець) – догори лицем (А. Свидницький)

Горіша – верхи гір, звідки пливуть ріки (різні автори)

Горішній – верхній (М. Грушевський)

Горлиця – старовинний український народний танець, мелодія до нього і пісня (І. Котляревський; Г. Горнець – горщик (М. Грушевський)

Горниця – гарно прибрана кімната (М. Кропивницький)

Город – місто (М. Грушевський)

Городар – житель міста (А. Свидницький)

Городничий – дворянин, що відав у повітових містах Російської імперії адміністративно-поліцейськими справами (А. Свидницький)

Городовик – рядовий службовець міської поліції (М. Грушевський)

Городський – міський (М. Грушевський)

Горожанин – громадянин; міщанин (М. Грушевський)

Горожанство – громадянство (М. Грушевський)

Горожанський – громадянський; громадський (М. Грушевський)

Гороїжитися – поводитися зарозуміло, чванливо (І. Франко); ставитися звисока (різні автори)

Горопашний – бідолашний (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Горорізьба – горельєф (А. Свидницький; різні автори)

Горсетка – корсет (різні автори)

Горстка – пучок чого-небудь (І. Франко)

Горюдуб – дитяча гра на селі. Учасники гри стають парами, а той, хто «горить», стає спереду і ловить одного із задньої пари, що роз’єднується, перебігаючи наперед (О. Кониський); старовинна народна рухлива гра хлопців і дівчат (І. Котляревський)

Господа – світлиця, дім (М. Грушевський)

Господарка – господарство (М. Грушевський)

Гостець – ревматизм, хронічний ревматизм (різні автори)

Гостинець – дорога, битий шлях, шосе; великий битий шлях; мощений шлях; шлях, брукований камінням (М. Кропивницький; І. Франко); путівець, грунтова дорога (Ю. Дячук)

Гостювальня – вітальня (різні автори)

Готентоти – народ, що живе в центрі і північних районах Намібії, за релігією протестанти (М. Грушевський)

Готентотська мораль – мораль неосвічених людей, дикунська мораль (М. Грушевський)

Готових – готівка, готові гроші; жити з готовика – жити за готові гроші (О. Кониський)

Готур – глухар; тетерюк (І. Франко)

Гоф – подвір’я (І. Франко)

Гофмейстер – почесний титул, придворний чин, посада (М. Грушевський)

Гофрат – радник двору, урядовець високого рангу в Німеччині та Австрії; радник цісарського двору (М. Грушевський; І. Франко)

Гоц – 1) безпідставна радість; 2) водоспад (І. Франко)

Гоцак – український народний танець, за характером виконання близький до гопака (Г. Квітка-Основ’яненко)

Гоцки – брати на гоцки – дошкуляти комусь (І. Франко)

Грабар – землекоп; гробокопач (М. Грушевський; І. Франко)

Грагар – сволок (І. Франко; різні автори)

Граділь – частина плуга, в якій закріплюють чересло (М. Кропивницький)

Градус – підвищення в класі, на якому стоять стіл і стілець учителя (І. Франко)

Гралі – вила з кількома ріжками для копання і вантаження буряків, картоплі (різні автори)

Граматка – 1) поминальна книга або поминальний список (Г. Квітка-Основ’яненко); 2) буквар (М. Грушевський; Г. Грамотика – товчений часник (І. Франко)

Гран – жар (А. Чайковський)

Грана – розжарене вугілля, жар (І. Франко)

Гранати – тут: коштовне каміння (О. Кониський)

Гранатир – гренадер (І. Франко)

Граничний – межовий, кордонний; прикордонний (М. Грушевський)

Гранпасьянс – карточка гра Граматка – азбука (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гранчак – гранчастий скляний стакан (такі були дуже поширені в СРСР) (різні автори)

Грань – жар, розжарене вугілля, вогнище; жевріюче вугілля (І. Франко; різні автори)

Граньці – іскри, жарини (різні автори)

Грасувати – вештатися (І. Франко)

Гратулювати – вітати, поздоровляти (І. Франко)

Гратуляція – вітання, поздоровлення, побажання (І. Франко)

Гребувати – нехтувати (М. Грушевський)

Грегіт – 1) кам’янисте поле; 2) скелясте провалля; 3) крик (І. Франко); кам’яний розсип (М. Грушевський)

Грезетовий (грезет) – шовкова або шерстяна тканина з візерунком того самого кольору (І. Котляревський)

Грейцар (грейцер) – мідна австрійська монета, сота частина гульдена (М. Грушевський; І. Франко)

Греміальна інтерпеляція – загальна масова скарга або письмовий запит урядові в парламенті з приводу якоїсь справи чи факту (І. Франко)

Греміальний (греміяльний) – загальний, спільний, сукупний (І. Франко)

Греміально – врочисто, гуртом, загально, колективно, спільно, сукупно, разом, громадою, колективно, у повному складі (І. Франко)

Греміум (греміюм) – повний склад (колективу) (І. Франко)

Грехіт – скелі, каміння (різні автори)

Гречі (грече) – добре, як слід (Г. Квітка-Основ’яненко)

Гречний – чемний, люб’язний (М. Грушевський)

Гривеник – срібна монета в десять копійок (різні автори)

Гривня – мідна монета в три, а в деяких місцях – у дві з половиною копійки. Рідко: те саме що гривеник – срібна монета в десять копійок (Г. Квітка-Основ’яненко; А. Свидницький)

Гривняка (гривна) – золота монета (І. Котляревський)

Гридниця – челядна (приміщення для слуг, челяді) (І. Франко); у Стародавній Русі – будівля при князівському дворі для перебування гриді (нижчої верстви князівських дружинників) (різні автори)

Грижа – гризота, журба, турбота, жаль, печаль (І. Франко)

Грижі – муки, тортури, митарства (Ю. Дячук)

Гриза – грижа (Г. Квітка-Основ’яненко)

Гризота – турбота (М. Грушевський)

Гризтися – турбуватися, журитися (М. Грушевський)

Гризь – грижа (Г. Квітка-Основ’яненко); гризота, журба, клопіт (І. Франко)

Гризький – журливий (І. Франко)

Гризько – глузливо (І. Франко)

Гринджоли – маленькі санчата; звичайні сани-дровні (різні автори)

Гринджолята – сани з боками, що розширюються од передка (І. Котляревський)

Грипс, грипсанка – незаконвертований лист, записка (І. Франко)

Грипсанка – тюремний шифрований лист (І. Франко)

Грис – висівки (М. Грушевський; І. Франко)

Грище – різного виду розваги, організовані на дозвіллі або з певною метою; місце для таких розваг (Б.-І. Антонич); святкові забави (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гріб – могила (А. Свидницький)

Гріндер – засновник акціонерного товариства, що створюється, як правило, з спекулятивною метою (грюндер) (І. Франко)

Грінка – невеликий шматок чого-небудь (І. Котляревський)

Гріш – дрібна монета Польщі, Австрії, Росії (І. Франко)

Гробар – той, хто копає могили (Ю. Дячук)

Грожно – гроно (винограду) (І. Франко)

Громада – в Галичині нижча адміністративна одиниця, громада мешканців будь-якого населеного пункту або громада прихильників одного віросповідання, двірська община (І. Франко)

Громак – норовистий жеребець (Ю. Дячук)

Гроссбауер – куркуль (М. Грушевський)

Грота – невелика печера, яка має широкий вхід та склепінчасту стелю (І. Франко)

Груба – грубка, пічка (Ю. Дячук)

Грубцан – товстун (різні автори)

Грудима – грудьми (Б.-І. Антонич)

Груз (грузи) – розвалини, обломки; подрібнене каміння (різні автори)

Грузь – грузьке болото (І. Франко)

Грунок – горбок, пригірок (різні автори)

Грунт – земельна ділянка (І. Франко); земельне володіння (заст.) (Ю. Дячук)

Грунь (груник) – вершина гори; гірське пасмо; невеликий пагорб, не покритий лісом; пасовище (Б.-І. Антонич); пагорб, хребет гори, пасмо гір (І. Франко)

Грюндер – засновник акціонерного товариства, що створюється, як правило, з спекулятивною метою (І. Франко)

Гряди – жердка, сволок; як з грядий знята – невигладжена, немагльована (М. Устиянович)

Губерець – тут: дрібний чиновник губернської палати (О. Кониський)

Губерня (губернія) – у Росії з початку XVIII ст. і в СРСР до районування 1929 р. основна адміністративно-територіальна одиниця (М. Кропивницький)

Губи – гриби (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко)

Гугель – продовгувата пшенична булка, хлібець із завитком по верху у євреїв (А. Свидницький)

Гудзуватий – вузлуватий (різні автори)

Гудочник – музика, який грає на дудку (М. Грушевський)

Гуз – чорногуз (А. Свидницький)

Гузар – вузол, місце зав’язування на мішку (І. Франко)

Гуздритися – гаятися, баритися (І. Франко)

Гузер, гузир – гуля; похідне – зібгана частина зав’язаного мішка, торби (І. Франко)

Гук – багато, сила силенна (не гук – не багато, мало); зібрати гук – зібрати багато (І. Франко)

Гулий – безрогий (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гулі – голуби (заст.) (Ю. Дячук)

Гульден – срібна монета (0,805 г.), що карбувалась в Австрії з 1753 по 1892 р. (була у обігу до 1900 р.). Гульдени ще називалися флоринами, ринськими, левами, золотими (злотий ринський) (І. Франко)

Гумбуг (гумбург) – брехня, ошукання (І. Франко)

Гумелястика – гума (І. Франко)

Гуменний (гуменник) – нижчий служитель в поміщицькому маєтку; прикажчик, наглядач або сторож на току (М. Грушевський; І. Франко; О. Кониський)

Гумігут – жовта фарба (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Гумор – психічний стан, настрій (не в гуморі – у поганому настрої) (І. Франко)

Гумори – примхи (І. Франко); веселощі, настроєвість, погідний погляд на людські слабощі (А. Чайковський)

Гумпелястика – гумка (І. Франко)

Гунцвот – негідник, собачий син, шельма (І. Франко)

Гунька – верхня одежа з домотканого грубого, переважно нефарбованого сукна (А. Свидницький)

Гуня – верхній одяг з сукна, різновид свити; сіряк, свитка; селянський чоловічий верхній одяг з грубого сукна; суконна свита (М. Грушевський; І. Франко)

Гунявий – який говорить нерозбірливо, у ніс (різні автори)

Гупати – лунати, розлягатися (про гучний, лункий звук) (М. Грушевський)

Гуралі – польські верховинці (І. Франко)

Гуральня – підприємство, де виробляється спирт та горілка (І. Франко)

Гурба – юрба (М. Грушевський)

Гурма – натовп, юрба (І. Франко; різні автори)

Гуси – тут: рід гри (О. Кониський)

Гусники – хащі (І. Франко)

Густ – смак, охота, смак, почуття краси (І. Франко)

Густовний – до смаку (І. Франко)

Гутедель – щасливий кінець (І. Франко)

Гутірка – розмова (І. Франко)

Гутник – робітник на скляному заводі (гуті) (І. Франко)

Гутур, готур – глухий тетерець, дикий когут (М. Устиянович)

Гяур – іновірець (у магометан) (Ю. Дячук); невірний (А. Свидницький)