В

В тяжі – вагітна (І. Франко)

Ваxляр – віяло (різні автори)

Вабик – пастка для птахів (І. Франко)

Вагабунд – волоцюга, пройдисвіт (І. Франко)

Вагальник – маятник (І. Франко)

Вагани – корита (І. Котляревський)

Ваганки – продовгуваті прямокутні посудини, були поширені у козацькому побуті (М. Грушевський)

Вагоніти – важчати (І. Франко)

Вагуватися – вагатися (І. Франко)

Вадії – зобов’язання (І. Франко)

Вадія – грошова застава (І. Франко)

Важниця – дерев’яна підставка, яку підставляли під ваговий дрюк (підойму), коли піднімали віз для змазування коліс (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вакації – канікули (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Вакаціюватись – проводити канікули (А. Свидницький)

Вакація – канікули, відпустка (М. Грушевський)

Вакацьовий – поза штатом, у відставці (І. Котляревський)

Вакувати – байдикувати, ледарювати (А. Свидницький); бути бездіяльним, бити байдики (І. Франко)

Вакханалія – розгульне бенкетування, безтямне пияцтво (М. Грушевський)

Вакштаф – сорт тютюну і (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Вал – товсті нитки з клоччя (Г. Квітка-Основ’яненко)

Валантатись – тинятись, повільно рухатись (М. Грушевський)

Валасатись – байдикувати (І. Нечуй-Левицький)

Валах – житель Валахії – одного з молдавських князівств (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Валашати – обрізати, вихолощувати (самців худоби, зайві пагони на садових деревах, винограді тощо) (І. Франко)

Валенродизм – героїчне служіння суспільству, доведене до крайніх меж самопожертви (М. Грушевський)

Валечний – хоробрий, мужній, відважний (І. Франко)

Валилуватий – вайлуватий (І. Франко)

Валка – боротьба, війна (різні автори)

Валькир (ванькир) – бічна кімната, відокремлена стіною від великої кімнати (А. Свидницький; І. Франко)

Вальний – загальний (І. Франко)

Вальор – цінності, цінні папери (І. Франко)

Вандал – варвар, дикун (Ю. Дячук)

Вандер – прогулянка, мандри (І. Франко)

Вантага – вантаж (І. Нечуй-Левицький)

Ванькир (валькир, алькир) – бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати; мала кімнатка, відгороджена від більшої тонкою стіною (І. Франко; різні автори)

Вар – кип’яток, окріп (різні автори)

Вара – годі (І. Франко)

Варги – губи (У. Самчук)

Варе (вара) – зась, не можна, геть (І. Франко)

Варена (варенуха) – горілка, зварена з медом і прянощами (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Варениця – виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматок тіста, який іноді варять і без начинки (А. Свидницький)

Варенуха – горілка з узваром на меду (І. Котляревський; І. Нечуй-Левицький)

Варех (вареха) – черпак, розливна ложка (А. Чайковський)

Варешка (вареха) – дерев’яний друшляк (І. Франко)

Варишка – ополоник (І. Франко)

Варіят – божевільний, дурний, скажений, баламут (І. Франко; різні автори)

Варнякати – базікати, теревенити; говорити невиразно (М. Кропивницький)

Варстат – верстат, фабрика; ремісничий заклад, майстерня (М. Грушевський; І. Франко)

Вартзал – чекальня на вокзалі (І. Франко)

Вартуга – череда овець, шайка опришків (М. Устиянович)

Варувати – забезпечувати, гарантувати; зберігати, остерігати, оберігати (І. Франко); берегти (різні автори)

Варунок – 1) позначене дерево в лісі; 2) умова (І. Франко)

Варцаб[а] – 1) лутка, парапет, підвіконня; 2) рід гри в шашки; 3) одвірок, овальна низька кладка сіна (І. Франко)

Васаг – верх воза; деталь чумацького воза; кузов брички, верхня частина воза (І. Франко)

Василиск – міфічна істота у вигляді змія (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Васн (васнь) – гнів, ворожнеча (І. Франко)

Ватажко, ватаг – пастух овець, вівчар (А. Могильницький)

Ватас – стрілець (М. Устиянович)

Ватра – вогнище, багаття (різні автори)

Ватувати – вагатися (різні автори)

Вафенпас – документ на право мати зброю (І. Франко)

Вафенрок – військова парадна тужурка (І. Франко)

Вахляр – віяло, опахало (М. Грушевський; І. Франко)

Вахмайстер (вахмістр) – у дореволюційній армії старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії і кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля; комендант дільниці жандармерії (різні автори)

Вашець – шанобливе звертання до старшої людини; ваша милість (А. Свидницький; І. Франко)

Вборзі – скоро, незабаром (І. Франко)

Ввігнати в лапку – загнати в пастку (І. Франко)

Ввізвати – закликати, запросити (М. Грушевський)

Вганути – збагнути (І. Франко)

Вгобзити (угобзити) – позолотити, зробити достаток (А. Свидницький)

Вгонобляти – задовольняти (І. Франко)

Вдвозі (удвойзі) – удвох (А. Свидницький)

Вдовичка – кімнатна рослина (різні автори)

Вдоскіць – підстрибуючи (І. Франко)

Вев’юрка – вивірка, білка (І. Франко)

Вегері – угорський танець (І. Котляревський)

Вегеря – вид танцю (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вегетовання – розвиток, ріст (І. Франко)

Вегетування – животіння (І. Франко)

Вегетувати – жити, животіти (М. Грушевський; І. Франко)

Ведета – кавалерійський пост (І. Франко)

Ведлуг – згідно (з чим) (І. Франко)

Ведля – відповідно, згідно, за, ідучи за; задля, згідно (чогось) (І. Франко)

Ведро – ясна погода (І. Франко)

Векша – вивірка (І. Франко)

Велика (великодня) субота – субота напередодні великодня (різні автори)

Велицідень – великдень (М. Грушевський)

Велію – велику (М. Грушевський)

Велце – дуже, сильно, вельми (І. Франко)

Вельон – довга жіноча вуаль, серпанок (І. Франко)

Венгерка – куртка на зразок гусарського мундира (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Вербальна нота – дипломатична нота без підпису, має значення усної заяви (І. Франко)

Вербель – військовий барабан; барабанний бій (Б.-І. Антонич); швидкі барабанні удари (І. Франко)

Вербунок – набір в армію (І. Франко)

Верва – запал, піднесення, натхнення (І. Франко)

Вервальтер – управитель (І. Франко)

Вервиці – разки намиста з перлів чи коралів; чотки (І. Франко)

Вергати – кидати (І. Франко)

Вергнути – із силою кинути, шпурнути (І. Франко)

Вергти – дати; кинути (різні автори); з силою кинути, шпурнути (І. Франко)

Вердикт – вирок суду, рішення офіційної інстанції (І. Франко)

Вередитися – чванитися, пиндючитися (І. Франко)

Веремія – вир, коловерть, сум’яття, заколот, повстання (Ю. Дячук); метушня, заваруха (І. Котляревський); сум’яття (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Верем’я – гарна погода (І. Франко)

Вереня – рядно (І. Франко)

Верета – вовняна різнокольорова ковдра; рядно; одяг з грубої тканини (І. Франко); покривало, мішок на сінник (різні автори); верета зрібна – рядно (І. Франко)

Верея – одвірок, стовп (стояк), на якому навішують ворота (М. Грушевський; І. Франко)

Вержеся – кидається (Г. Квітка-Основ’яненко)

Верзуни – лапті, постоли (І. Котляревський)

Веритель – особа, що видає доручення (А. Свидницький)

Верифікація – перевірка істинності (М. Грушевський)

Верифікувати – перевіряти, підтверджувати справжність (І. Франко)

Верії – стовпи, до котрих привішуються двері (вереї) (І. Франко)

Верітка (веретка) – грубе ряденце (І. Франко)

Верія, верея – первісно – стовп, стояк, на який навішують ворота. Переносне – стовп катувань, ганебний стовп (І. Франко)

Верлань – той, хто багато кричить (І. Котляревський)

Верста – давня міра відстані. Одна верста дорівнює п’ятистам сажням чи 1,067 км (М. Грушевський)

Верстати – іти (І. Франко)

Верства – 1) соціальний клас (Ю. Дячук); 2) східнослов’янська міра відстані, що становила 1,06 км (верста) (А. Свидницький; М. Кропивницький)

Вертатися – кидатися, падати (різні автори)

Вертач – робітник біля свердла, яким докопуються до нафти (різні автори)

Вертгаймівка – вогнетривка каса фабрики Вертгейма (І. Франко)

Вертеп – пересувний ляльковий театр (І. Котляревський); печера (різні автори)

Видок – зменшувальне від «вид»; на видок – на показ (О. Кониський)

Вертувати – перегортати (І. Франко)

Вертута – печиво з коржа, змазаного начинкою і скрученого трубкою (М. Кропивницький)

Вертухай – дозорець у тюрмі (різні автори)

Верх – вершина гори (М. Грушевський)

Верхівець – вершник (різні автори)

Верцадло – дзеркало (І. Котляревський; М. Грушевський)

Верша – сплетена з лози риболовна снасть конічної форми (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Вершляг – молот (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Веселик – назва журавля весною, коли він повертається з вирію (за народним повір’ям, той, хто скаже «журавель», буде журитися цілий рік) (різні автори)

Веселиця – веселка (різні автори)

Вести заряд – вести керівництво, управління (І. Франко)

Весь – село, громада (І. Франко)

Ветушка (вутушка) – пристрій для змотування ниток у клубки (І. Котляревський)

Вечірня – відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн (різні автори)

Вечорниці – в українському дореволюційному селі восени та взимку вечірні зібрання молоді, на яких у будні дні поряд із розвагами виконувалась і певна робота, а в святкові влаштовувались гуляння (М. Кропивницький)

Взадгудзь – ходити задом (І. Франко)

Взалкаша – забажали (церковносл.) (І. Франко)

Взглядно (зглядно) – стосовно, відносно, або (М. Грушевський)

Взичати – докоряти (М. Кропивницький)

Взмагатися – зміцнюватися (І. Франко)

Взрок – зір (І. Франко)

Взяти в крипи – зв’язати, накидати пута, обмежувати волю (І. Франко)

Вибалушені – витріщені (очі) (І. Франко)

Вибиванка – вибійка, тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев’яної дошки (різні автори)

Вибійка – тканина з набивним узором (І. Котляревський)

Виборний – помічник сільського старости (різні автори)

Вибранець – обранець (М. Грушевський)

Виварачати – бурчати, докоряти (І. Франко)

Виверт – повалене вітром дерево (І. Франко)

Вивід – 1) висновок (М. Грушевський); 2) димар (І. Нечуй-Левицький)

Вивіновані – заручені (І. Франко)

Вивінуваний – наділений, одарований, розвинений (А. Чайковський)

Вивінувати – дати посаг (І. Франко)

Вивіритися – подивитися уважно (різні автори)

Виволаник – той, що знаходиться під слідством (І. Франко)

Виволувати – викликати (І. Франко)

Вивольвувати – означати (І. Франко)

Вигодити – догодити (І. Франко)

Вигольокувати – вигукувати (І. Корсак)

Виграмолитися – з трудом вибратися, вилізти (І. Франко)

Виграмоситися – вилізти, вибратися (І. Франко)

Вигріти – визирнути (А. Свидницький)

Видавати – здаватися (А. Свидницький)

Видвигнений – висунутий (М. Грушевський)

Видвирискатися – знайтись, відшукатись (І. Франко)

Видедукувати – зробити висновок, виснувати (І. Франко)

Видержавити – здати в оренду (М. Грушевський; І. Франко)

Видець – глядач, свідок (М. Грушевський)

Виділ – відділ, комітет, правління, бюро, президія, бюро, управа, рада (М. Грушевський; І. Франко)

Виділ крайовий – адміністративний і виконавчий орган Галицького крайового сейму (І. Франко)

Виділити – позбавити спадщини (І. Франко)

Виділова школа – початкова школа (М. Грушевський)

Видовище – те, що відкрите для споглядання і привертає увагу (М. Грушевський)

Виекзеквувати – привести у виконання (М. Грушевський); примусово стягнути (І. Франко)

Виекспенсувати – виявити, видати (І. Франко)

Виелімінувати – усунути, видалити, виключити (М. Грушевський)

Виемансипувати (виеманципувати) – визволити, звільнити (І. Франко)

Виеманципуватися – стати емансипованим; звільнитися від якоїсь залежності (різні автори)

Виєднати – отримати, здобути; умовитись з кимось, домовити когось (М. Грушевський); довідатися, дізнатися (І. Франко)

Виємка, виїмок – вийняток (І. Франко)

Виємно – винятково (М. Грушевський)

Виємок – виняток (І. Франко)

Вижина – висота (І. Франко)

Вижичити – позичити (М. Грушевський)

Визисканий – віднайдений (І. Франко)

Визискати – використати (М. Грушевський)

Визубень – щербина (І. Нечуй-Левицький)

Визувати – роззувати, знімати взуття (І. Франко)

Виїмки – винятки; фрагменти, витяги (М. Грушевський)

Виїмковий – винятковий; надзвичайний; особливий (М. Грушевський)

Виїмкові – виняткові; надзвичайні (М. Грушевський)

Виїмок – виняток; фрагмент, уривок (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Вийомка – конфіскація заборонених товарів (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вийти з клас – бути назавжди увільненим від військової служби (І. Франко)

Виказ – перелік, список, реєстр (М. Грушевський; І. Франко)

Виклад – лекція (М. Грушевський)

Виклади – лекції, виступи (М. Грушевський)

Викларування – вияснення, з’ясування (І. Франко)

Викомбінувати – відтворити (М. Грушевський)

Викона – ікона (М. Грушевський)

Викрент – викрутас, крутня (І. Франко)

Викурувати – вилікувати (А. Свидницький)

Викурювати – виживати, виганяти (А. Свидницький)

Вилабудатися – видряпатися, видертися, вилізти, викрутитися з чогось (І. Франко); вирватися (різні автори); вийти зі становища (М. Грушевський)

Вилегітимуватися – засвідчити документально свою особу; показати документи (І. Франко)

Вилосовувати – погашувати (І. Франко)

Вилосуваний (вильосований) – той, що дістався за жеребом (від польського los – жереб) (І. Франко)

Вильоти – відкидні рукави на верхній чоловічій одежі (Г. Квітка-Основ’яненко; різні автори)

Вимазати – викреслити (М. Грушевський)

Вимбар (амбар) – велике приміщення для зберігання зерна; комора (М. Кропивницький)

Вимикатися – вислизати, звільнятися (М. Грушевський)

Вимівка – відмова (М. Грушевський); розмова, суперечка (І. Франко); докір (різні автори)

Вимінка – ознака, відміна (І. Франко)

Вимітувати – валити, нищити (різні автори)

Вимова – ораторський хист (І. Франко)

Винародовлений – денаціоналізований (І. Франко)

Винародовлення – денаціоналізація (М. Грушевський; І. Франко)

Виндікувати – здобувати (І. Франко)

Виносити – становити, дорівнювати (М. Грушевський; І. Франко)

Виноситися – швидко вибиратися, виїжджати, вилітати (І. Франко)

Вину – архаїчне: воістину (І. Франко)

Виображення – уявлення (І. Франко)

Випадати – в окр. значенні: вибігати (І. Франко)

Випанітрувати (випантрувати) – підстерегти (І. Франко)

Випапляти – нерозважно, необережно сказати (І. Франко)

Випастися – поправитися (різні автори)

Випецьканий – замурзаний (І. Корсак)

Випити на потуху – випити під кінець, на прощання (Г. Квітка-Основ’яненко)

Випічнути – приготувати їжу на печі (І. Франко)

Виплив – наслідок, продукт (М. Грушевський)

Виповідати – відмовляти (І. Франко)

Виповідження – висловлювання, звіряння чого, небудь комусь (І. Франко)

Виправа – виряджання, відправлення (І. Франко); похід, марш (заст.) (Ю. Дячук)

Випращувати – прополоти, просапати (різні автори)

Випрятання – прибирання (І. Франко)

Випулив – вип’ялив. витріщив (І. Франко)

Випулити очі – витріщити очі (І. Франко)

Вирахований – прагматичний (М. Грушевський)

Вирва – глибока яма у дні річки чи ставка (І. Котляревський; І. Франко)

Вирецетувати – відчеканити (А. Свидницький); скоро щось сказати (І. Франко)

Вирецитувати – продекламувати (І. Франко)

Вирла – витріщені очі, балухи (Ю. Дячук)

Вирляти – тягати вирло (дишель, важіль) (різні автори)

Вирозуби – різновид лососевих риб (І. Франко)

Вирок – вислів (різні автори)

Вирочень – пророцтво, оракул (І. Франко)

Вирочня – пророцтво, віщування, оракул; храм (І. Франко)

Висилений – знесилений (різні автори)

Висилок – зусилля (І. Франко)

Висилюватися – знемагати, робити щось з останніх сил (М. Грушевський)

Висікака – нахабний, зухвалий (І. Котляревський)

Вискіпати – вишкрябати, знайти (І. Франко)

Вискра – іскра (М. Грушевський)

Вислід – висновок, результат (М. Грушевський)

Висок – скроня (І. Франко)

Високоумієнтний – дуже вмілий (І. Франко)

Висондувати – з'ясувати, виявити (М. Грушевський)

Вистава – виставка (М. Грушевський)

Виставляти на публіку – прилюдно ганьбити (І. Франко)

Вистарчити – вистачити (І. Франко)

Вистачувати – діставати, постачати, придбати (різні автори)

Вистовність – пишнота, пишність, розкішність (І. Франко)

Виступити (з чогось) – вийти (М. Грушевський)

Виступці – 1) домашні капці (М. Грушевський); 2) дрібний крок (А. Свидницький)

Висціги – перегони, змагання в бігу (І. Франко)

Витикати – вказувати, дорікати (М. Грушевський)

Витичений – означений певними віхами (М. Грушевський)

Витичувати – вказувати (І. Франко); намічати (М. Грушевський)

Виторочити – викласти, з’ясувати (І. Франко)

Витресуваний – вишколений (А. Свидницький)

Витривати – витримати (І. Франко)

Витрих – відмичка (І. Франко)

Вифоритувати – висунути (І. Франко)

Вихіснувати – використати (різні автори); добути користь (А. Чайковський)

Виходок – вбиральня, відхоже місце, туалет за межами житлового приміщення (І. Франко)

Вихрист (вихрест) – той, хто перейшов у християнство з іншої релігії (А. Свидницький)

Вицвяхувати – оббити гвіздками; прикрасити, оздобити (різні автори)

Вицофаний – забраний назад; вилучений з обігу (І. Франко)

Вицофання – вихід, відхід (І. Франко)

Вичіски – залишки після вичісування (очищення) вовни, шерсті, шовку від чого-небудь (різні автори)

Вишафувати – витратити, вичерпати (І. Франко)

Вишахрувати – розпустити (І. Нечуй-Левицький)

Вишмуляний – забруднений, брудний від тертя (І. Корсак)

Вишрібувати (вишрубувати) – вигвинчувати; переносно – дуже підносити, роздувати (І. Франко)

Вишрубований – використаний (М. Грушевський)

Вишрубовувати – викручувати шуруп (І. Франко)

Вишрубувати – дуже підносити, збільшувати, роздувати (І. Франко)

Виштатуваний – застіб-нутий (А. Свидницький)

Виштатуватись – вирядитися, нарядитися (А. Свидницький)

Виштіфтувати – вишикувати (І. Франко)

Вия – шия (Г. Квітка-Основ’яненко)

Віртути – печиво (І. Нечуй-Левицький)

Вівандієрка – жінка-нероба, яка живе весело, безтурботно (І. Франко)

Вівер – гультяй, марнотратник життя (І. Франко)

Вівкання – вигукування, виск (І. Франко)

Відав – мабуть (різні автори)

Відай – мабуть, очевидно (М. Грушевський); може, мабуть (І. Франко; різні автори)

Відати – керувати, розпоряджатися чим-небудь, завідувати, орудувати, керувати (різні автори)

Відбирати – одержувати (М. Грушевський)

Відбуча – повинність (заст.) (Ю. Дячук)

Відвійки – погане, засмічене зерно (Ю. Дячук)

Відвінувати – видати дочку заміж, наділити посагом (різні автори)

Відвічальність – відповідальність (М. Грушевський)

Відволока – зволікання (І. Франко)

Відворіт (відворот; діал.) – відступ, відхід (Б.-І. Антонич)

Віддавати – передавати, відтворювати (М. Грушевський)

Відземок – парость від пня (І. Франко)

Відказувати – нарікати (різні автори)

Відкликати – відмовитися від чогось; повернутися до попереднього стану (І. Франко)

Відкупщик (відкупник) – той, хто одержує право за гроші стягати з населення державні податки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Відлів – навідліг (І. Франко)

Відмет – відходи (І. Франко)

Відміна (відмінча) – в окр. значенні: виродок; за народною міфологією, чортеня, яким підмінено дитину (І. Франко)

Відмовляти – заперечувати (М. Грушевський)

Відмок – відімкнув (І. Франко)

Віднога – відгалуження (А. Свидницький); відгалуження гори, стовбура дерева, дороги, ріки тощо; гірський відріг; розгалуження, відгалуження (І. Франко)

Відпадки – відходи (М. Грушевський)

Відпекуватися – позбутися, здихатися, звільнитися (М. Грушевський)

Відперти – заперечити (М. Грушевський)

Відпис – копія (М. Грушевський)

Відпоручник – представник, делегат, уповноважений (М. Грушевський; І. Франко)

Відпотарайкати – втратити (І. Франко)

Відправа – 1) відповідь, заперечення, відсіч (М. Грушевський; І. Франко); 2) церковна служба (різні автори)

Відправування – відбування; здійснювання (М. Грушевський)

Відпрясти – достигнути (І. Франко)

Відпуст – богомілля, проща; релігійне свято, пов’язане з обіцянкою відпущення гріхів; святкування з нагоди свята патрона церкви в селі (І. Франко; різні автори); церковна служба, відправа під час храмового свята (А. Свидницький)

Відрікати – відмовляти, відговорювати (М. Грушевський)

Відрочити – відставити, розпустити (М. Грушевський)

Відрубність – окремішність, ізольованість; автономність, самостійність (І. Франко)

Відручний – доручальний (І. Франко)

Відряд – загін (І. Франко)

Відсипне – зерно, борошно та інші продукти (різні автори)

Відсонє (відсоння) – сонячне місце (різні автори)

Відставити – відправити (І. Франко)

Відталь – відлига (І. Франко)

Відтворення – відкриття (М. Грушевський)

Відтручувати, відтручати – відштовхувати, відпихати, штовхати (І. Франко)

Відцифрувати – розшифрувати (М. Грушевський)

Відчвахтати – відрізати (І. Корсак)

Відчит – доповідь, лекція (І. Франко)

Відшибнення – віднімання (І. Франко)

Віз залізний – поїзд (І. Франко)

Візбратися – піднятися (І. Франко)

Візвати – закликати (І. Франко)

Візир – 1) вищий урядовець у деяких країнах Близького і Середнього Сходу; 2) дротяна заслона на обличчя при шоломі (І. Франко)

Візитатор – церковний урядовець, який проводив візитації (перевірки церковного майна і діяльності духівництва) (І. Франко)

Візитація – відвідання школи інспектором (І. Франко)

Візитирка – віконце у дверях тюремної камери; загратований отвір у дверях тюремної камери (І. Франко)

Візіонер – мрійник (І. Франко)

Візія – видіння, привид (І. Франко)

Візок – назва гри в карти (І. Котляревський; А. Свидницький)

Війт – голова міської управи (заст.) (Ю. Дячук); сільський староста (А. Свидницький; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Війя – дишло у воловому возі (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вікарій – заступник пароха або єпископа; священик, що є помічником настоятеля парафії (І. Франко; А. Чайковський); заштатний священик (А. Свидницький)

Віко – повіка (І. Франко)

Вікт – їжа, харчі, страва (І. Франко); столування (М. Грушевський)

Вікта – спосіб життя, харчі (І. Франко)

Віктуал[и] – харчові припаси, продукти, харчі, припаси живності (І. Франко)

Віктуватися – харчуватися (І. Франко)

Віндикування (віндікування) – присвоєння (І. Франко)

Віндикувати – жадати повернення, повертати; захищати, відстоювати; оголошувати, стверджувати (І. Франко)

Вінкель – інструмент (косинець), яким контролюють прямі кути. (І. Франко)

Вінкоплетини – весільний обряд плетіння вінків на голови нареченої і нареченого. Супроводжуються обрядовими піснями (О. Кониський)

Віно – посаг, придане (І. Франко; різні автори)

Вінт – гра в карти (різні автори)

Віриліст (віріліст) – депутат крайових парламентів Австрії, а також рейхсрату (державної ради), який входив до законодавчого органу за посадою (напр., ректор університету, єпископ і т. ін.). а не обирався (І. Франко)

Віритель – кредитор, позикодавець (І. Франко)

Вірли – орли (І. Франко)

Вірлїї – орли (різні автори)

Вірник – довірена особа (І. Франко)

Вісняк – ніж із двома поперечними ручками на кінцях для тесання у грубому вигляді (І. Франко)

Віст – гра в карти (різні автори; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Вістовик – посильний (І. Нечуй-Левицький)

Вісьта – наліво (І. Франко)

Вітія – оратор, красномовець (різні автори)

Вітний – батьківський (різні автори)

Вітрити – винюхувати повітря, вивідувати щось (І. Франко; різні автори)

Вітчина – вітчизна, батьківщина, отча сторона (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Віц – дотеп, жарт, гостре слівце (І. Франко)

Віце-маршалок – заступник голови сейму або сенату (М. Грушевський)

Віцинаільний – другорядний (І. Франко)

Віцоватий – дотепний (І. Франко)

Вказівки – стрілки (годинника) (різні автори)

Вкладка – внесок (М. Грушевський)

Вкладня – вставка (І. Франко)

Вклімитись – запам’ятати (І. Корсак)

Вконтентувати – задовольнити, прогодувати (О. Кониський)

Вкрунути – закрутити (І. Корсак)

Вкулити – покривити, спаралізувати (Ю. Федькович)

Владика – єпископ (православний або уніатський) (І. Франко)

Владомий – поневолений (М. Грушевський)

Владущий – панівний (М. Грушевський)

Властитель – власник (М. Грушевський; І. Франко)

Вліяти – впливати (І. Франко)

Внадливий – надокучливий, настирливий (М. Грушевський)

Внер – поринув (І. Франко)

Внесення – пропозиція (М. Грушевський)

Внесок – пропозиція (І. Франко)

Внет – відразу, вмить (І. Франко)

Внір – від внірнути (потонути) (І. Франко)

Вовкун – вовкулака (А. Могильницький)

Вовниця – вовна, шерсть (Ю. Дячук)

Вовня (волня) – хвиля (різні автори)

Вогник – пухирчастий висип на обличчі (Г. Квітка-Основ’яненко)

Водохреще (хрещення) – церковне свято 19 січня на пам’ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа (Г. Квітка-Основ’яненко)

Водянчик (водяник) – діжка для води (Г. Квітка-Основ’яненко)

Возгребіє сотворити – розібрати, розкумекати; розрити (Г. Квітка-Основ’яненко)

Возклонініє – поклоніння; колінопреклоніння (Г. Квітка-Основ’яненко)

Возмутити її розанами – побити її різками (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вознепщевати на мя – осуджувати мене, наговорювати на мене (Г. Квітка-Основ’яненко)

Возний – судовий урядовець (різні автори)

Водяник – за народними повір’ями, злий дух, що живе в озерах, річках тощо й приносить людям нещастя (М. Кропивницький)

Войдуватись – змагатись (І. Нечуй-Левицький)

Войовник – воїн (І. Франко)

Вокабула – окреме іноземне слово в перекладі рідною мовою (М. Грушевський)

Вокабули – навчальні вправи з іншомовними словами (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Волапюк – штучна міжнародна мова; винятково засмічена мова, набір беззмістовних фраз (М. Грушевський)

Волар – пастух волів (І. Франко)

Волічка – нитка з вовни (різні автори)

Волове військо – військовий обоз (І. Котляревський)

Воловід – міцна мотузка (І. Франко)

Волок – сітка для ловлі риби (І. Котляревський)

Волока – ділянка землі площею близько 40 десятин (М. Грушевський)

Волоки – ремінні або вовняні мотузки в постолах, які обмотували ноги аж до колін (І. Франко)

Волонтер – доброволець (І. Франко)

Волонтирі (волонтери) – добровільне, нерегулярне військо (І. Котляревський)

Волос – нарив під нігтем пальця (І. Котляревський)

Волосати – тягати за чуба (різні автори)

Волосний – належний до волості, найнижчої адміністративної одиниці, яка підлягала повітовим установам (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Волость – у Київській Русі – територія, підпорядкована єдиній владі; у дореволюційній Росії і в СРСР до 1929-1930 рр. – адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту; приміщення волосної управи (різні автори)

Волохи – жителі Придунайських князівств і Трансільванії (на території нинішньої Румунії) (І. Нечуй-Левицький)

Волочити колодку – давній звичай, коли жінки у понеділок на масниці чіпляли нежонатим чоловікам обрубки дерева – колодки; чоловік волочив колодку, поки не відкупиться (Г. Квітка-Основ’яненко)

Волочкова – вовняна (І. Франко)

Вольна – так у першій половині XIX ст. на Слобожанщині називалися шинки, які знаходились за межами міста і мали право на безмитний, вільний продаж горілки, що була в них набагато дешевша, ніж у міських шинках (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вольти – пересмикування карт (І. Франко)

Волюмін – том (М. Грушевський)

Волять – люблять, віддають перевагу (І. Франко)

Воміти – нудота, блювання (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Вомпити – вагатися, не мати певності (І. Котляревський)

Воні – пахощі, аромат (різні автори)

Вонний – пахучий, ароматний (різні автори)

Ворина – жердина (жердка) (Б.-І. Антонич)

Вориння – загорожа з тонких довгих кругляків (жердин) (І. Франко)

Ворон – весняний дівочий хоровод (І. Котляревський); гра, в ній імітується напад ворона на курчат, яких захищає квочка (Г. Квітка-Основ’яненко)

Воронець – квітка півонія (Ю. Дячук; різні автори)

Ворохобити – бунтувати (І. Франко)

Ворохобний – бунтівливий (І. Франко)

Ворохобник – бунтар, повстанець (І. Франко; різні автори)

Ворохобня – бунт (І. Франко)

Ворохобство – бунт, заколот, заворушення (І. Франко)

Ворошний – загальний, спільний, гуртовий (різні автори)

Ворситися – бокувати, гніватися (І. Франко)

Ворушкий – меткий (І. Нечуй-Левицький)

Воскобійники – ті, що добувають віск із вощини (І. Котляревський)

Восьмуха – восьма частина кварти (І. Котляревський; Г. Восьмуха, осьмуха – восьма частина кварти (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вота – ухвали, прийняті голосуванням (І. Франко)

Вотант – писар у адвоката (І. Франко)

Вотивний – схвальний або заперечний (від лат. votum бажання) (І. Франко)

Вотще – даремно (Г. Квітка-Основ’яненко)

Вояжирувати – мандрувати (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Впадати – вдиратися, вбігати, вриватися, атакувати (І. Франко)

Впімнення – нагадування, застереження (І. Франко)

Впімнути, упімнути – дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив (І. Франко)

Впімнутися – впімнутися за ким, чим – стати в оборону, заступитися за кого, за що; впімнутися за що – заявити претензії, зажадати, втрутитися, поставити вимогу (І. Франко)

Впливати – надходити (про кошти і т.ін.) (М. Грушевський)

Вповні – цілком (М. Грушевський)

Врабель – горобець (І. Франко)

Врази – рани, виразки, образи (М. Грушевський)

Вре – вирує, кипить, клекоче (зокрема, гнівом) (І. Франко)

Вроки – пристріт; уроки; чаклування (І. Франко)

Все – завжди (М. Грушевський)

Всильство – насильство (М. Грушевський)

Вскісь і всклесь – навкоси і впоперек (І. Франко)

Всклесь – поперек (І. Франко)

Вставитися в слові – дотримати слова (І. Франко)

Встарчити (настарчити) – задовольнити потребу в чомусь (А. Свидницький)

Встатчитися – дотриматися слова (І. Франко)

Встеклий – скажений (різні автори)

Встид – сором (І. Франко)

Встійність – стійкість, непохитність (М. Грушевський)

Всує – даремно, марно (Г. Квітка-Основ’яненко)

Втак – адже, хіба, проте (І. Франко)

Втемитися – навіювати нудьгу, наскучити (різні автори)

Втепенитися – сильно втомитися, спинитися на місці (І. Франко)

Втиркатися – втручатися (І. Франко)

Втім – в окр. значенні: аж ось, тоді, після того (І. Франко)

Второгодник – учень другого класу (різні автори)

Втрафити – потрапити (різні автори)

Втунѣ – намарно, без результату (церковносл. і рос.) (І. Франко)

Втягнути квоту – вписати грошову допомогу (різні автори)

Вудвуд – одуд (І. Франко)

Вудженина, вуджениця – шинка (І. Франко)

Вуженина – копчене м’ясо (І. Франко)

Вуйко – дядько по матері, брат матері; про старшого віком чоловіка (І. Франко; різні автори)

Вурда (бурда) – варений невитриманий сир (А. Свидницький); вид гуцульського сиру (І. Франко)

Вутенята – каченята (М. Грушевський)

Вутка – качка (М. Кропивницький)

Вухналь – спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також підісок до осі (Г. Квітка-Основ’яненко); вухналь в шкарбан – дослівно «цвях для кінських підків забив у чобіт» (заст.) (Ю. Дячук)

Вушак – верхня частина дверної коробки (І. Корсак)

Вчасний – ранній, передчасний (І. Франко)

Вчасно – передчасно, зарано (І. Франко)

Вчистити – вдарити (А. Свидницький)

Вчонобити – пригостити (І. Франко)

Вшелякий – усякий (І. Франко)

Вшестя – церковне свято вознесіння Христового (різні автори)

Вшецко – все (І. Франко)

Выну (старосл.) – завжди (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

В’юновата – вертка, вертлява (І. Франко)

В’яз – зав’язь (А. Свидницький)

В’язи – тильна частина шиї, шийні хребці (М. Кропивницький)

В’ятір (ятір) – риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ (М. Кропивницький)