Кп – Кш

Кпи – насміх, брати на кпи – насміхатись (І. Франко)

Кпини – кепкування, насміхи (І. Франко)

Кпити – жартувати, глузувати, кепкувати (І. Франко, М. Грушевський)

Кравчина – назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст. зібрав Наливайко (різні автори)

Краєзір – точка зору, погляд (І. Франко)

Крайзамт – повітовий уряд (І. Франко)

Крайка – тканий жіночий пояс із грубої, переважно вовняної, пряжі (різні автори)

Крайник – повітовий управитель дібр (скарбових) (М. Устиянович)

Крайобраз – краєвид; пейзаж (різні автори)

Крайсгауптман – начальник повіту (І. Франко)

Крайсфізик – повітовий санітарний лікар (І. Франко)

Крайчий – кравчий; придворний, урядовець високого рангу (І. Франко)

Крак – восьминіг (І. Франко)

Кракус – 1) жартівлива назва жителів Кракова та навколишньої округи (А. Свидницький); 2) польський солдат легкої кавалерії (часів Варшавського герцогства) (І. Франко)

Краля (дама) – гральна карта, на якій зображено жінку (М. Кропивницький)

Крам – крамниця (різні автори)

Крамола – заколот, повстання (Ю. Дячук)

Краса (змія) – барвиста, строката, плямиста (І. Франко)

Красий – рябий, строкатий, барвистий, цяткований (І. Франко)

Красна бумажка – десять карбованців (Г. Квітка-Основ’яненко)

Красовуля – велика чарка горілки (І. Котляревський); горілка (А. Свидницький)

Крася – веселка, райдуга (різні автори)

Крати – грати, решітка (І. Франко)

Кратка, крата – грата (І. Франко)

Краткована – строката (І. Франко)

Крашанка – писанка (М. Грушевський)

Краяни – земляки (Ю. Дячук)

Креатура – той, хто посідає значне місце завдяки протекції; ставленик (М. Грушевський; І. Франко)

Креатури – витвори, створіння (І. Франко)

Креації – твори (І. Франко)

Креація – 1) витвір, образ; 2) нове призначення, вибір (І. Франко)

Креденс – буфет, шафа для столового посуду (І. Франко, А. Чайковський)

Крезус – великий багач (І. Франко)

Креймах – гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри (Г. Квітка-Основ’яненко)

Крейсамт – окружне управління (І. Франко)

Крейцар (крейцер, кр.) – дрібна монета 1/100 ринського (гульдена), на якій був чеканений хрест (крейц) (різні автори)

Крем – конечно, обов’язково, нараз, на всякий спосіб, так само, у будь-якому разі (І. Франко)

Крем’янка – кресало (І. Франко)

Кремінці – саморобні литі кулі (І. Франко)

Креовання – створення (М. Грушевський)

Креовати – створювати (М. Грушевський; І. Франко)

Крепа – креп, прозора матерія; чорна крепа – знак жалоби (Б.-І. Антонич)

Креперувати (крепірувати) – бідувати, страждати; конати (І. Франко)

Крес – гвинтівка (І. Франко)

Кресиль – кресало (І. Франко)

Кретовина – земля, яку викидає кріт з нори на поверхню (І. Франко)

Криж – хрест (І. Франко)

Крижик – хрестик (А. Свидницький)

Крижі – нижня частина спини, поперек (І. Франко)

Крижка (меду) – стільник (І. Франко)

Крижні – великі дикі качки (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Криївка – схованка, захисток, укриття, сховище (І. Франко)

Крилас (крилос) – у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря (Г. Квітка-Основ’яненко); місце в церкві з обох боків перед іконостасом, призначене для духовних осіб (А. Чайковський)

Крилатка – верхній чоловічий одяг XIX – початку XX ст (різні автори)

Крилошанин – 1) священик високого рангу, член єпископської ради, церковного собору (М. Грушевський; І. Франко); 2) співак церковного хору, який співає на крилосі (М. Грушевський)

Кримінал – в’язниця, тюрма (І. Франко)

Кринь – лілея (І. Котляревський)

Крипи – окови (М. Грушевський)

Крипта – заглиблення у печерах-катакомбах для гробниць; каплиця під храмом для почесних поховань (І. Франко)

Крисак, крисаня – капелюх (повстяний) з широкими крисами, бриль (І. Франко, Б.-І. Антонич)

Криска – край, кінець, риска, лінія (І. Франко)

Критик (несправедливий) – закид, докір (несправедливий) (І. Франко)

Кричати Єзуса – кричати пробі (А. Свидницький)

Кришеник – шматок, кусочок (О. Кониський)

Кріль – король (І. Франко)

Кріс – гвинтівка, рушниця, вогнепальна зброя (різні автори); рушниця або більший пістоль (М. Устиянович)

Крітати – тріпатися, битися (І. Франко)

Кроат – хорват (І. Франко)

Крогулець – хижий птах з родини соколів (різні автори)

Крокос (лат. crocus) – шафран, рід рослин з родини півникових; деякі види вирощують як декоративні рослини в садах (Б.-І. Антонич)

Крона – грошова одиниця Австро-Угорщини з 1892 р. – золоті монети номіналом у 20 і 10 крон (І. Франко)

Кротість – смирення (старослов.) (М. Грушевський)

Крошня – вид сіті для ловлення риби (І. Франко)

Кругав (кругавець) – яструб (різні автори)

Кругай – беркут, орел (І. Франко)

Круглевик – золота монета (різні автори)

Круглі – кеглі (вид гри) (І. Франко)

Кружала – кругом (А. Свидницький)

Кружалі – частина гончарного круга (І. Франко)

Кружало – круг; клумба (І. Нечуй-Левицький)

Крутіж – прірва (І. Франко)

Крухий – кам’яний (І. Франко)

Крухо – скрутно, солоно, слабо (І. Франко)

Круцифікс – хрест із розп’яттям (І. Франко)

Круціата – переслідування (І. Франко)

Крушнятися – ворушитися (І. Франко)

Крюкнути – крекнути (А. Свидницький)

Крятатись – поратись (М. Устиянович)

Крячитись – заростати (А. Свидницький)

Кститися – хреститися (І. Франко)

Ктитор – церковний староста, засновник, фундатор (І. Франко)

Куxва (куфа) – бочка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Кубан – хабар (І. Франко)

Кубани дати – дати хабаря (А. Свидницький)

Кубаня, кубань – ковбаня, глибоке місце в річці (І. Франко)

Кубаняр – хабарник (І. Франко)

Кубанярство – хабарництво (І. Франко)

Кубовий – пофарбований кубовими барвниками (органічні барвники, нерозчинні у воді). Основні кольори кубових барвників – синій і червоний (О. Кониський)

Кубрак – чоловічий верхній одяг (І. Франко)

Куверт – конверт (О. Кониський)

Кугель (куголь) – коржик з крутого тіста (І. Франко)

Кудовчити – куйовдити (різні автори)

Кужівка – пристрій для прядива (повісма) (І. Франко); частина прядки у вигляді кілка (різні автори)

Кужіль – прядиво або вовна, намотані на кужівку (різні автори)

Кузен – двоюрідний брат, родич (М. Кропивницький)

Кузина – двоюрідна сестра (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Куйон – негідник (І. Франко)

Кука – воші (А. Свидницький)

Кукіль – бур'ян; однорічна трав’яниста рослина, росте як бур’ян серед хлібних злаків (М. Грушевський)

Кулак – маклер, посередник (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Куликати – пити (горілку, вино тощо) (Г. Квітка-Основ’яненко)

Кулитися – сутулячись, щулитися (І. Франко)

Куліш – густий пшоняний суп (І. Котляревський)

Кулка – коса (А. Свидницький)

Кульбака – сідло (різні автори)

Кульші – стегна (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Кульшки – сережки (різні автори)

Куля – костур, саморобний протез, милиця (різні автори)

Кулявий – кульгавий (М. Грушевський)

Куляс – кривий; безногий; людина з костуром (І. Франко)

Куляти – стояти (І. Франко)

Кумпан – друг, приятель (заст.) (Ю. Дячук); компаньйон, співучасник (І. Франко)

Куна – 1) грошова одиниця і основа грошової системи стародавньої Русі до середини 14 – початку 15 ст.; 2) куниця, хутро з куниці; 3) тюрма (І. Франко); 4) залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності (Г. Квітка-Основ’яненко)

Кундель – пес породи вівчарок (О. Кониський); степовий собака (І. Котляревський)

Кундсман – клієнт (І. Франко)

Кунпанія – компанія (Г. Квітка-Основ’яненко)

Кунтентний – задоволений (І. Франко)

Кунтуш – верхній одяг заможного населення, розпашний, приталеиий, із вставними клииами-вусами (І. Котляревський); верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI – XVIII ст. (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Нечуй-Левицький; І. Франко); верхній короткий одяг з відкидними рукавами (М. Грушевський)

Кунтуші скраяти – дошкулити (І. Франко)

Куншт – картина, малюнок; майстерність, мистецтво, ремесло (М. Грушевський)

Кунштики – малюнки, картинки (І. Котляревський)

Купайло – вогонь, пожежа (заст.) (Ю. Дячук)

Купер – кінці хустки в жіночій головній пов’язці (А. Свидницький)

Купервас – купорос (І. Франко)

Купно – 1) (з церковнослов.) разом, спільно (різні автори); 2) купівля, купування (М. Грушевський)

Купно шуйці – разом (Г. Квітка-Основ’яненко)

Кура – пилюка (Ю. Дячук)

Курай – трава перекотиполе (Ю. Дячук)

Куратель (курателя) – опіка, опікунство (І. Франко)

Куратор – уповноважений особою або організацією та установою; опікун, призначений судом (І. Франко)

Кураторія – опікунна інституція; в Польщі – шкільна влада II інстанції (М. Грушевський)

Курація – лікування (М. Грушевський; І. Франко)

Кургикати – попискувати (А. Свидницький)

Курдимон – кардамон, прянощі (І. Котляревський)

Куревільниця – заметіль (І. Франко)

Куренда – обіжник, циркуляр; розпорядження духовенству, видане церковною владою (М. Грушевський; І. Франко)

Курзор – посильний, кур’єр (М. Грушевський)

Кури до софорку – кури з фаршем (І. Котляревський)

Куричка – цигарка (А. Свидницький)

Курінь – військова одиниця Запорізької Січі, що складалася з кількох сотень козаків (різні автори); військове формування, військова частина козацтва (М. Грушевський)

Курія – група виборців, утворена за однаковим маєтковим або соціальним станом (система виборчого права, щоб більшість депутатських місць забезпечити за певними групами) (М. Грушевський)

Курмання – брудний одяг, лахи, лахміття, нужденне майно (І. Франко; різні автори)

Курсорія – обіжник, циркуляр (І. Франко)

Курта – куртка (І. Франко)

Куртак – короткий верхній одяг, куртка (І. Франко)

Курти скроїти – дати прочухана (І. Франко)

Куртий – короткий, куций (М. Устиянович); низький, короткий (різні автори)

Куртина (в театрі) – завіса (І. Франко)

Куртоізія – витончена ввічливість, люб’язність (І. Франко)

Курувати – лікувати (І. Франко)

Курульне крісло – в давньому Римі крісло для сановників (І. Франко)

Курятник – тут: картярський термін (М. Кропивницький)

Кусік – той, хто кусається (І. Франко)

Кустоде – доглядач музею, сторож (М. Грушевський)

Кустодія – охорона, нагляд, караул, арешт, в’язниця (І. Франко)

Кустос – охоронець, хранитель певних культурно-історичних вартостей (книг, священних реліквій тощо) (І. Франко)

Кутас – китиця (М. Грушевський); прикраса у вигляді китиці на одязі тощо (І. Франко)

Кутє – зубріння (І. Франко)

Кутирі – закутки, нетрі (Б.-І. Антонич)

Кутя – обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні Різдва (багата кутя) і Водохрещ (голодна кутя) (різні автори)

Куфа – бочка з покришкою, діжка (І. Франко); посудина для рідини на 100 л (різні автори)

Куфер – валіза, чемодан, скриня, скриня для білизни або одягу (І. Франко)

Куферок – чемодан, скринька, чемоданчик (І. Франко)

Куфра – валіза, кофр, скриня (І. Франко)

Кухва – бочка; глек (Г. Квітка-Основ’яненко)

Кухвайка – фуфайка: стьобана куртка на ваті (М. Кропивницький)

Куховка (кухва) – бочка, барило (О. Кониський)

Кухта – кухарчук, прислужник на кухні, помічник або попихач у кухаря (А. Свидницький; І. Франко)

Кучинір – босяк (різні автори)

Кучити – докучати, набридати, доймати, допікати (М. Грушевський); сумувати (І. Франко)

Кучма – бараняча шапка, папаха (Ю. Дячук)

Кучма, кучемка – висока бараняча шапка; хутряна волохата шапка (І. Франко; різні автори)

Кучму дати – дати прочухана (І. Котляревський)

Кушир (кушір) – багаторічна трав’яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива (М. Кропивницький); водорості (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); водяна рослина (М. Грушевський)

Кушка – ніс (А. Свидницький)

Кушник – кушнір (І. Франко)

Кушнір – чинбар, кожухар, хутрар (А. Чайковський)

Кшталт – манера, фасон (Ю. Дячук)