Є

Євгемеристичний – погляди, за якими міфологічним образам приписується божественність (І. Франко)

Євхаристія – причастя (І. Франко)

Єгди – коли (церковнослов’янське; Г. Г. Квітка-Основ’яненко)

Єгомость, єгомосць – священик (різні автори)

Єднорав – генерал (І. Франко)

Єднорал – генерал (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Єднус – дукач, монета, яку жінки носили на шиї як прикрасу (Г. Квітка-Основ’яненко)

Єзон (азан) – заклик до молитви у мусульман (араб.) (Ю. Дячук)

Єктенія – вид молитви (І. Франко)

Єлей – рослинна, переважно маслинова олія, що використовується для церковних обрядів (М. Кропивницький)

Єлеосвящення (соборування) – обряд помазання смертельно хворих елеем (маслинового олією) (А. Свидницький)

Єлико – оскільки, скільки (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко)

Єло – почало (різні автори)

Ємкий – охочий, умілий, беручкий (М. Устиянович)

Єпітрахиль – частина обрядового одягу священика у вигляді широкої стрічки – фартуха з хрестами, який при богослужінні одягається на шию і носиться під ризою (І. Франко)

Єрархія – поділ на вищі й нижчі посади, чини (І. Франко)

Єрей (ієрей) – священик (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Єрепудовий (ярепудовий) – клятий (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Єромонах – ієромонах – монах у сані священика (І. Франко)

Єство – сутність (М. Грушевський); істота (І. Франко)

Єсте – теперішній час від дієслова бути (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)