С – Сл

С ночі – вчора ввечері, минулого вечора (різні автори)

Сaмоволець – індивідуаліст (різні автори)

Сaнскрит – літературна давньоіндійська мова, що вживалася у стародавній та середньовічній Індії (різні автори)

Сабас – суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом (І. Франко) [шабаш]

Сабашова шапка – шапка, яку, за релігійним ритуалом, одягали євреї в суботній день (шабаш) (І. Франко)

Сабурівка – горілка, настояна на листі алое (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Савантка – жінка з вищою освітою (іронічне) (І. Франко)

Савула (осавула) – прикажчик у панському маєтку (А. Свидницький)

Саг – стос дерева певної висоти, ширини, довжиною в сажень (І. Франко)

Саганчик – горщик, казанок (І. Франко)

Саджавка – водоймище, в якому розводять рибу (різні автори)

Садити – рухатись (іти, їхати) (М. Устиянович)

Садукей – представник релігійно-політичної течи у стародавній Іудеї (І. Нечуй-Левицький)

Саєт (саєта) – сорт тонкого англійського сукна (І. Нечуй-Левицький); атлас, шовкова хустка, оксамит, дорога матерія (І. Франко)

Саєтовий – виготовлений із саєти (оксамиту) (О. Кониський); з тонкого сукна (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Саж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней (Г. Квітка-Основ’яненко); рублений хлів для відгодівлі свиней (А. Свидницький)

Сажава – невелике штучне водоймище, копанка (різні автори)

Сажень – давня одиниця довжини, з XVIII ст. до запровадження метричної системи мір була сталою величиною для окремої країни, напр., у Речі Посполитій, у тому числі Галичині, дорівнювала 1,896 м (І. Франко)

Сажівка – невелике водоймище, де розводять рибу (І. Котляревський)

Сажневий – великий за обсягом (І. Франко)

Сажок – хлівець, приміщення, яке призначене для відгодівлі птиці, тварин (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сайдак (сагайдак) – сумка для стріл (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Сак – 1) мішок; 2) дурень (І. Франко)

Сакви – дві торби, з’єднані одним полотнищем (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); дорожні торби (М. Грушевський); торбинки для носіння люльки, тютюну і сірників (О. Кониський)

Сакрамент – 1) релігійне таїнство, дія – хрещення, причастя, вінчання, сповідь і т.д., у переносному значенні – делікатний предмет; священне релігійне дійство, непорушний канон; 2) клятва, присяга; (М. Грушевський; І. Франко)

Сакраментальний – священний, заповітний, традиційний (І. Франко)

Сакристія – приміщення в католицькому храмі, де зберігається церковне начиння, книги, також воно служить місцем для проведення деяких обрядів, переодягання і відпочинку духовенства (М. Грушевський)

Саламандра – ящірка; за середньовічними повір’ями – дух вогню (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Саламаха – наїдок з хлібом, сіллю, часником, квасолею; рідка страва із звареного у воді борошна («наробити саламахи» – заварити кашу) (різні автори)

Салаш – намет (І. Франко) [шалаш]

Салашина – курінь (різні автори)

Салган – бойня з салотопнею (А. Свидницький)

Салдатка (солдатка) – дружина чи вдова солдата (М. Кропивницький)

Саліна – солеварня, копальня солі (І. Франко)

Салоп – верхній жіночий одяг, переважно теплий (М. Грушевський); жіноче пальто широкого крою, (переносно) заношений і обтріпаний одяг (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Сальва – залп, постріл, салют (різні автори)

Сальдо – залишок на рахунку бухгалтерського обліку, різниця між надходженням і видатком (М. Грушевський)

Саля – зал (різні автори)

Самоважа – самосвідомість (І. Франко)

Самовіж (самовіжа) – свідомість (І. Франко)

Самолівка – читання молитов напам’ять скоромовкою (А. Свидницький)

Самотріск (самотрісок) – клітка для приваблювання птахів, пастка, сильце (І. Франко)

Самотріть – третій (І. Франко)

Самоуправа – самоуправління (М. Грушевський)

Самохід – автомобіль (І. Франко)

Самум – сухий гарячий вітер у пустелях Азії та Африки; піщаний ураган (різні автори)

Санаційний – оздоровний (І. Франко)

Санація – оздоровлення, чистка; ревізія разом із наступними заходами по оздоровленню діяльності установ, підприємства (М. Грушевський; І. Франко)

Санжарівка – народна українська пісня і танець (І. Котляревський)

Сантурінське – дороге марочне вино (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Сань – змія (різні автори)

Сапатий – хворий на сап – заразну хворобу однокопитних (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Нечуй-Левицький)

Сапе – очевидно, від «сапсан» (сокіл) (О. Кониський)

Сап’ян – високої якості шкіра (І. Котляревський)

Сарака – бідолаха, сердега, нещасний, сірома (І. Франко; різні автори)

Сарахкотіти – мигтіти, блищати (І. Франко)

Сарацени (сарацини) – давня назва мусульманських народів, прийнята у європейців (І. Франко)

Сардак – коротка тепла селянська одежа з грубого сукна (І. Франко)

Сардах – сіряк, верхній одяг (І. Франко)

Саркнути – спалахнути (І. Франко)

Саси – німці (різні автори) [саксонці]

Сатисфакція – 1) відшкодування, задоволення; 2) виклик на дуель, обстоювання честі на дуелі (Є. Гребінка; М. Грушевський; П. Гулак-Артемовський; І. Франко)

Сафандули – недотепи (І. Франко)

Свада – сварка (М. Грушевський; І. Франко)

Сверчки (сверщки) – цвіркуни, саранча (І. Франко)

Сверш – цвіркун (І. Франко)

Сверщки – цвіркуни, саранча (І. Франко)

Свидина – кущ або деревце родини кизилових, деревина якого йде на токарні та столярні вироби (різні автори)

Свинка – дерев’яна куля, яку використовують при грі (І. Котляревський)

Свирка – цвіркун (І. Франко)

Свиставка – труба (І. Франко)

Свистки – звитки (І. Франко)

Свисток – згорток паперу, клапоть паперу (зневажливо – брошура, листівка) (І. Франко)

Свита (свитка) – довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна; селянська верхня одежа (різні автори)

Свитник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна (Г. Квітка-Основ’яненко)

Свідомий – відомий, знайомий (М. Грушевський)

Свінути – розсвітати (І. Нечуй-Левицький)

Свірка – ремінець, яким у ціпу з’єднано бич і ціпильно (І. Франко)

Свірні – кайдани (І. Франко)

Свірність – єдність (різні автори)

Свістня – свояцтво, родичі не по крові, а по шлюбу (різні автори)

Свість – своячениця; сестра дружини, дружина брата (різні автори)

Світилка – дівчина, що виконує обряд тримання меча і свічки на весіллі (різні автори); дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч (Г. Квітка-Основ’яненко); (світлиця) – невелика чиста парадна кімната (І. Котляревський)

Свічадло – дзеркало (І. Франко) [свічадо]

Свічний – знатний, достойний (І. Франко)

Свішник – учитель (М. Грушевський)

Свішникувати – вчителювати (М. Грушевський)

Свіща – свічка (різні автори)

Своїти – привласнювати (М. Грушевський)

Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі (Г. Квітка-Основ’яненко, О. Кониський)

Своюруч – сам по собі, на свій розсуд (І. Франко)

Свояцтво – спорідненість (І. Франко)

Святоіванські мушки – світлячки (різні автори)

Себний – жвавий (Ю. Федькович)

Сегельба – містина, на якій викорчуваний і випалений ліс (І. Франко)

Сегельби – урвища, пропасті (І. Франко)

Седмиця – тиждень (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сейм – парламент (І. Франко)

Секатура – 1) обрізування, обрізання; 2) причіпка, присікування, урізування в правах, переслідування (М. Грушевський; І. Франко)

Секвенція – 1) повторення, наслідування; 2) різновид середньовічних католицьких культових пісень (І. Франко)

Секвестр – 1) заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном; 2) податок (І. Франко)

Секвестратор – збирач податків; той, що примусово збирає борги на користь держави (І. Франко)

Секвестрація – заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном; накладання секвестру (І. Франко)

Секлери – військо; угорське плем’я (І. Франко)

Секста – у музиці шостий ступінь діатонічної гами (різні автори)

Секстант (латин.) – прилад для визначення географічної широти (А. Чайковський)

Сектяр – сектант (І. Франко)

Секундарне – вторинне (М. Грушевський)

Секундогенітура – в родинному праві вищої аристократії норми, за якими другий у роді має певні майнові та володарні права на загальний сімейний маєток для себе та своїх нащадків (М. Грушевський; І. Франко)

Секуція – екзекуція (Г. Квітка-Основ’яненко)

Секціонувати – розкривати, розпечатувати, розпаковувати, виявляти, показувати, анатомувати (І. Франко)

Селадон – нахабний зальотник (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Селена – місяць; богиня місяця у давніх греків (різні автори)

Селех – качур, селезень (О. Кониський)

Селитьба – садиба (О. Кониський)

Сембриля – плата наймитові (здебільшого пастухові) натурою (І. Франко)

Семигривенник – монета вартістю 20 копійок (М. Кропивницький; О. Кониський)

Семітист – учений-знавець історії, літератури і мови семітських народів: євреїв, арабів, арамейців, халдейців та ін. (І. Франко)

Сендзя – суддя (І. Франко)

Сеніорат – рада старійшин (І. Франко)

Сенсуальний – той, що стосується відчуттів (М. Грушевський)

Сенціонувати – систематизувати (І. Франко)

Сепаратка (сепаратна) – окремий кабінет, кімната (І. Франко)

Сеперіор – ігумен (І. Франко) [суперіор]

Сервілізм – життєва позиція прийняття принизливого становища щодо влади, іншої людини тощо; улесливість, прислужливість; рабська догідливість (М. Грушевський; І. Франко)

Сервіліст – прислужник (І. Франко)

Сервітут – обмежене право користування чужим майном (право переїзду через чиїсь землі, випасу худоби на панських луках, рубання дров у панському лісі тощо) (І. Франко)

Сервітутовий – той, що стосується сервітуту (І. Франко)

Сергуч (сургуч) – забарвлена тверда смола, віск і т. ін., що легко плавиться і застигає; вживається для опечатування чого-небудь (М. Кропивницький)

Сердак – короткий теплий селянський одяг з грубого сукна; верхній одяг, сіряк (І. Франко)

Сердар – головнокомандуючий у деяких мусульманських країнах Сходу (Ю. Дячук; І. Франко)

Сердачина – верхній одяг селян-гуцулів (різні автори)

Сердолік – напівдорогоцінний камінь червоного або жовтуватого кольору (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Сердук (сердут, сардак, сердак) – верхній теплий короткий сукняний одяг (М. Кропивницький)

Сердюки – козаки найомних піхотних полків (іст.) (різні автори)

Середохрестя – те саме, що середопістя – четвертий тиждень великого посту (Г. Квітка-Основ’яненко)

Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа (різні автори)

Сертифікат – посвідчення, письмове свідоцтво; документ на право одержання чого-небудь (І. Франко)

Сестерції – римські срібні монети (І. Франко)

Сестринець (сестрінець, сестрінок) – син сестри, племінник (різні автори)

Сестріниця (сестрінка) – донька сестри, небога (різні автори)

Сесь, сеся, сесі – цей, ця, ці (різні автори)

Сетно – дуже (І. Франко)

Сецесіоніст, сецесійник – відхідник, той, що прагне відокремлення; студент, який вийшов із Львівського університету в знак протесту проти полонізації (М. Грушевський)

Сецесіонуватися – відходити, відокремлюватися (М. Грушевський)

Сецесія – 1) відокремлення; 2) відступництво (М. Грушевський; І. Франко)

Си – собі (І. Франко)

Сибарит – бездіяльна, розпещена людина, що живе чужою працею (М. Грушевський)

Сибаритський – розніжений, розбещений неробством і розкошами (М. Грушевський)

Сибіряк – напій (А. Свидницький)

Сивуха – погано очшцепа хлібна горілка (І. Котляревський)

Сигла – смерека європейська, гілляста лише вгорі; місце, поросле смерековим лісом (І. Франко)

Сигли – гірські ліси, іменно шпилькові (хвойні) (М. Устиянович)

Сигнат – перстень (А. Свидницький)

Сигнатура – цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні (І. Франко)

Сигнатурка – дзвінок, в який дзвонять у церкві під час відправи; маленький дзвінок (І. Франко)

Сигнет – 1) друкарська чи видавнича марка, яка відтворюється в книзі; 2) перстень з печаткою (І. Франко)

Сиділець – шинкар, крамар (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сидіти на бурку – залишитись без царства (А. Свидницький)

Сикавка – пожежна помпа, пожежний насос (І. Франко)

Сикомор[а] – фігове дерево (І. Франко)

Сикофант – професійний шпигун, донощик, наклепник (І. Франко, М. Грушевський)

Сикурс – підмога (Г. Квітка-Основ’яненко)

Силен – конеподібна міфічна істота (І. Франко)

Сильветка – портрет, силует, подоба, образ (І. Франко)

Силька – петля (І. Франко)

Силянки – намисто (І. Франко)

Симонія – купівля-продаж церковної посади чи духовного стану (І. Франко)

Синаксар – збірка житій святих; скорочені оповіді з творів святих отців, а також тлумачення свят (І. Франко)

Сингкліт (синкліт) – зібрання якихось осіб, зборище (І. Котляревський)

Синдик – правовий заступник, офіційний представник якої-небудь установи, уповноважений вести справу; міський урядник; представник, уповноважений (І. Франко)

Синдикат – організація, вид монопольного об'єднання підприємців з метою обмеження конкуренції (М. Грушевський)

Синедріон (сінедріон) – рада старійшин; найвища єврейська рада за римських часів; переносно: збори, рада, судилище (М. Грушевський; І. Франко)

Синекура – високо оплачувана посада, яка не пов’язана з виконанням реальних, серйозних обов’язків (М. Грушевський; І. Франко)

Синій камінець – галун (Г. Квітка-Основ’яненко)

Синоптичний – зведений (І. Франко)

Синтаксис – третій (із семи) клас духовного училища, семінарії (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сирвасер – азотна кислота (А. Свидницький)

Сириця – сиром’ятний ремінь (різні автори)

Сирівець – 1) сировина (М. Грушевський); 2) хлібний квас (різні автори)

Сиріч – тобто, інакше кажучи (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сиропить – розводити (А. Свидницький)

Сисак – ссавець (І. Франко)

Сит – сила, міць (І. Франко)

Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Котляревський); суміш води і меду (М. Грушевський)

Ситківка – тут: волейбол (Б.-І. Антонич)

Сить – жир, лярд, сало (заст.) (Ю. Дячук)

Сицевий – такий (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сичений – тут – розведений водою чи настояний на чому-небудь мед (І. Франко)

Сівня – фартух, що служить для сіяння зерна (І. Франко)

Сідати окрак – сідати верхи, обхопивши ногами (І. Франко)

Сідатися – тріскати (І. Франко)

Сіканина – мішанина; хаос (І. Франко)

Сікатися – кидатись на когось, чіплятись, втручатись (М. Грушевський)

Сікофанський – донощицький (І. Франко)

Сікутор – виконавець присуду (екзекутор) (І. Франко)

Сількісь (сількось) – гаразд, згода; байдуже, нехай, гаразд, так і бути (різні автори)

Сільфіди – за середньовічними повір’ями – духи повітря (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Сім листів – назва картярської гри (І. Котляревський)

Сімо – сюди, тут (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Сіни – передпокій, ганок (І. Франко)

Сіпака – посіпака, дрібний царський урядовець (А. Свидницький); холоп, слуга (Ю. Дячук)

Сіпаки – лайливе прозвище злих і придирливих начальників, прикажчиків (О. Кониський)

Сіпацтво – адміністративні причіпки (І. Франко)

Сіре зілля – хрещатий барвінок (А. Свидницький)

Сірома – бідняк, незаможна людина (І. Франко)

Сіртук (сюртук) – чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, відкладним коміром і широкими лацканами (А. Свидницький)

Сіряк – старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна (М. Кропивницький)

Скавзувати – осоромити (І. Франко)

Сказа – 1) вада, огріх, порок; 2) слід після рани (І. Франко); 3) ревізька сказка, список осіб, які підлягали обкладанню подушним податком і рекрутською повинністю. Такі списки складались у Росії в XVIII – XIX ст. під час ревізій (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сказанець – засуджений на кару (М. Грушевський)

Сказівка – підказка, пояснення (І. Франко)

Сказівник – стрілка годинника (І. Франко)

Скала – масштаб (М. Грушевський)

Скалля – клепки (І. Франко)

Скалубина – 1) розколина, щілина; 2) розбитий посуд (Ю. Дячук; І. Франко)

Скаля – 1) масштаб, міра, рівень; 2) діапазон; 3) лад (М. Грушевський; І. Франко) [шкала]

Скаляти – обмазувати, забруднювати (І. Франко)

Скандувати – розмірено читати, голосно і чітко вимовляти слова по складах (І. Франко)

Скаправіти – загноїтися, закиснути (про очі) (І. Франко)

Скаптувати – приєднати, придбати (І. Франко)

Скарб – державна скарбниця; установа, яка відає державними коштами, державним майном; фінанси (М. Грушевський); казна (різні автори); поміщицьке володіння чи маєток на Правобережній Україні (А. Свидницький)

Скарбова – скарбниця (І. Франко)

Скарбовий – той, що проживав на землях державної скарбниці або перебував на державній службі (А. Свидницький); який належить державній скарбниці, стосується її (І. Франко)

Скарбона – каса, скринька для грошей; кварта або скринька для збирання пожертв у церкві (І. Франко)

Скардініти – збідніти, зубожіти (І. Франко)

Скарити – покарати (І. Франко)

Скарлати – здрібніти, виродитись (І. Франко)

Скарлатний – здрібнілий, змарнілий (різні автори)

Скарлатовий – яскраво-червоний (І. Франко)

Скарнан – гном (І. Франко)

Скачаніти – заклякнути (Ю. Дячук)

Сквапливо (сквапно) – швидко, спритно (різні автори)

Сквар[а] – велика спека (різні автори)

Скварний – спекотний, гарячий (І. Франко)

Сквитувати – звільнити (І. Франко)

Сквір – страшна спека (І. Франко)

Скиксовать (скиксувати) – схибити (І. Котляревський)

Скимн – молоде дике звіреня, левеня (І. Франко)

Скиндячка, скиндяк – стрічка, що прикрашає голову дівчини (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко)

Скипа – тріска (І. Франко)

Скипець – відерце, дійниця (різні автори)

Скит – монастир, місце перебування ченців (І. Франко)

Скитник – чернець або старообрядець, який живе в скиті – віддалік від монастирських будівель (І. Франко)

Скін – загибель, смерть (І. Франко)

Скіпа – суха тріска (І. Франко)

Скіпати – трощити (І. Франко)

Скіпи – скипки, якими світили (І. Франко)

Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю (Г. Квітка-Основ’яненко, О. Кониський); податок у вигляді зерна або снопами (І. Франко)

Скісна – похила (М. Грушевський)

Скісний – майстерний, вправний (Г. Квітка-Основ’яненко) [іскусний]

Скіц – нарис, шкіц (І. Франко)

Склабезувати, слабезувати – розбирати по складах, читати з трудом (М. Грушевський)

Складка, складки – складчина, внесок; добровільний грошовий внесок на потреби товариства; спільні кошти (М. Грушевський)

Складня – 1) лінг.: будова речень і словосполучень, порядок слів у реченні; те саме, що синтаксис; 2) будова, організація (М. Грушевський; І. Франко)

Склезь (склезя) – громаддя, твердь (І. Франко); стрімка скеля (різні автори)

Склемезити – зляпати, збрехати (І. Франко)

Склеп – магазин, лавка, крамниця (М. Грушевський; І. Франко)

Склепик – крамничка, магазинчик (М. Грушевський)

Склепичарка – жінка-продавець в магазині (І. Франко)

Скликанчик – закличний дзвін (Г. Квітка-Основ’яненко)

Склиця – слизька поверхня, ожеледь (Б.-І. Антонич)

Скобзалка – ковзанка (М. Кропивницький)

Скоботати – 1) лоскотати; 2) скрекотати (різні автори)

Сколотини – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка (Г. Квітка-Основ’яненко)

Скольщик – скляр (А. Свидницький)

Скомплікований – складний, важкий для розуміння, вивчення; серйозний, ускладнений (М. Грушевський; І. Франко)

Скомпліковання – ускладнення (І. Франко)

Скомплікуватися – ускладнитися (І. Франко)

Скомшитися – збитися (І. Котляревський)

Сконстернований – спантеличений, приголомшений (М. Грушевський)

Сконтетуватн – задовольнити (І. Франко)

Сконфронтовання – 1) очна ставка; 2) звірення (І. Франко)

Скопець – дійниця, відро (І. Франко)

Скора – шкіра (М. Грушевський)

Скоріцматись – скоротитись, зменшитись (І. Франко)

Скорода – рання квітка в лісі (І. Корсак)

Скородити – обробляти землю бороною (М. Кропивницький)

Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить (Г. Квітка-Основ’яненко)

Скоропадний – швидкий, той, що швидко бігає (різні автори)

Скочний – веселий, радісний, ритмічний (І. Франко)

Скочно – весело, з підскоком; від «скачний» – танцювальний (І. Франко)

Скравки – шматки (І. Корсак)

Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет, кеглі (Г. Квітка-Основ’яненко)

Скрань – скроня (І. Франко)

Скрахувати – зазнати краху, збанкрутувати (М. Грушевський)

Скрегінцнути – заскреготати (І. Франко)

Скривати молодих – надягати на голову молодої убір заміжньої жінки (І. Нечуй-Левицький)

Скринка – медальйон; мініатюрна скринька для парфумів (І. Франко)

Скриня – великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовностей тощо (М. Кропивницький)

Скрипт – 1) рукопис, текст; 2) посвідка, розписка, вексель (М. Грушевський; І. Франко)

Скрипта – підземна печера (І. Франко)

Скриптура – зошит (І. Франко)

Скритка – тайник, схованка (І. Франко)

Скрібати – повернути (І. Франко)

Скрійний – стрункий (І. Франко)

Скріплий – застиглий, закипілий (І. Франко)

Скрофули – золотуха (І. Франко)

Скрофулічний – золотушний (І. Франко)

Скрупілий – заскорузлий (М. Грушевський)

Скрупул – старовинна аптечна вага, 1,4 г. (І. Франко)

Скрупули (скрупулі) – докори сумління (М. Грушевський; І. Франко)

Скрупулянтний – совісний (І. Франко)

Скрупулятний – докладний, педантичний (І. Франко)

Скрупулятно – пунктуально, скрупульозно, акуратно (І. Франко)

Скрут – поворот (І. Франко)

Скрутинія – підрахунок голосів під час виборів (М. Грушевський; І. Франко)

Скрутити – повернути, звернути (І. Франко)

Скрутнявий – крутий, неучтивий (М. Устиянович)

Скруха – каяття, жаль, жура, туга, сум; розкаяння, визнання своєї провини, вияв каяття; толкування (І. Франко)

Скрушіти – поникнути (І. Франко)

Скубенти – дрижаки (Г. Квітка-Основ’яненко)

Скудельний – 1) крихкий, неміцний, ламкий; 2) глиняний (М. Грушевський; І. Франко)

Скудельник – гончар (заст.) (Ю. Дячук)

Скузуватись – виправдовуватись (А. Свидницький)

Скулитися – зіщулитися; зсутулитися; скорчитися (І. Франко)

Скупити – скупчити, об’єднати (М. Грушевський)

Скуплений – зосереджений, зібраний (І. Франко)

Скупчена – збільшена (І. Франко)

Скурати – здобути, домогтися (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Скуска – спокуса (І. Франко)

Скусний – майстерно зроблений (Г. Квітка-Основ’яненко)

Скутейний – корисний, дієвий (М. Грушевський)

Скуток – наслідок, результат (різні автори)

Сламазарність – лінощі, недбальство (І. Франко)

Сластьон – пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом (різні автори)

Слебезувати (слебізувати) – 1) розбирати по складах, читати по складах, невміло читати; тямити (різні автори); 2) несхвальна обговорювати когось, пересуджувати (О. Кониський)

Сли – коли, якщо (різні автори)

Сливе – майже (різні автори); власне (І. Нечуй-Левицький)

Слиж – назва дрібної риби; слимак (І. Франко)

Слих – чутка (І. Нечуй-Левицький)

Слібувати – давати слово, обіцяти, присягатися (І. Франко)

Сліг – сильце, пастка на звіра чи птицю (І. Франко)

Слідний – помітний (М. Грушевський; І. Франко)

Слідно – видно, помітно (М. Грушевський; різні автори)

Сліпаки – тут: очі (О. Кониський)

Слітно – мряка (І. Франко)

Слічнейке – прекрасне, чудове (І. Франко)

Слобода – селище (різні автори)

Слобонити – визволяти, звільнювати (І. Франко)

Словенчик – словенець (І. Франко)

Словниця – словник (М. Грушевський)

Слоїк – невелика скляна банка (М. Грушевський)

Слопець – пастка, мишоловка (І. Франко)

Слопи – сильце, пастка на звіра чи птицю (І. Франко)

Слота – негода; хмарна, сира погода з дощем або снігом (І. Франко)

Слотливий – дощовий (І. Франко)

Служалець – слуга (М. Грушевський)

Слупи – стовпи (І. Франко)

Слухати чмелів – гуде в голові від удару (І. Котляревський)

Сльота – хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом (І. Франко)

Слюз – шлюз (Ю. Федькович)

Слямазарність – недбальство, лінощі (І. Франко)