П – Пі

Пабородок – підборіддя (А. Свидницький)

Павзувати – робити перерву в заняттях (І. Франко)

Павка, павха – спалах (І. Франко)

Павук – люстра (І. Франко)

Пагність – ніготь (А. Свидницький)

Паділ – долина (І. Франко)

Падкати – бідкатись, хвилюватись (М. Грушевський)

Падкувати – бідкатися, жалкувати (І. Франко)

Падолист – листопад (М. Грушевський)

Падькатися – нарікати, скаржитися (І. Франко)

Пажирливий – ненажерливий (І. Франко)

Пажирні (вітрила) – повні, надуті вітром (І. Франко)

Паздерити – міцно бити (різні автори)

Паздерник – 1) жовтень; 2) листопад (І. Франко)

Паздір’я – костриця (при обробці конопель) (І. Франко)

Пазити – пильнувати, стежити, дбати (І. Франко)

Пазолити – мати руки в попелі, возитися біля печі (І. Франко)

Пайда – удача, талан (О. Кониський)

Пайдити – таланити, щастити (О. Кониський)

Пайташ – приятель (І. Франко)

Пак – старий лід (різні автори) [багатолітній лід в Арктиці]

Пака – великий тюк, ящик (І. Франко)

Пакер – носильник (на залізниці) (І. Франко)

Паки – знову, ще (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Пакта – договір, угода, умова (І. Франко)

Пактувати – вести переговори (І. Франко)

Паладіум – захист, оплот, національна святиня, символ, оберіг (М. Грушевський; І. Франко)

Паламар – служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник (різні автори)

Паланка – 1) округ (А. Свидницький) 2) територіально-адміністративна одиниця на землях Запорозької Січі на чолі з полковником.

Палатський – дрібний чиновник, службовець казенної (або судової) палати (Г. Квітка-Основ’яненко)

Палаш – холодна зброя з широким двосічним клинком (І. Котляревський)

Паленище – згарище (І. Франко)

Палента – в Італії кукурудзяна каша, мамалига (різні автори)

Палестина – батьківщина, рідні, домашні місця (Г. Квітка-Основ’яненко)

Палестра – у грі: дрючок, яким б’ють кічку, короткий дрючок, що летить (І. Франко)

Палестрант – борець, гімнаст (І. Франко)

Палити (горілку) – варити, гнати (І. Франко)

Паліатив – малодійовий захід; напівзахід (М. Грушевський)

Паліграф – параграф, закон (різні автори)

Палімпсест – в давнину і в середньовіччя – рукопис, написаний на пергаменті, з якого стерто первинний текст (І. Франко)

Палісандр – назва деревини ряду тропічних дерев (М. Грушевський)

Палладіум – оплот, підпора (І. Франко)

Палома – шматок полотна (І. Франко)

Палуба – 1) великий критий віз; 2) одоробло, незграба (І. Франко)

Палькувати – відмежувати шмат землі дрючками; позначати якесь місце, забиваючи палі (кілля) (І. Франко)

Пальок – тонка колода; жердка (І. Франко)

Пальонка – горілка (І. Котляревський)

Пальцат – плектр, ударний молоточок, яким грають на цимбалах (І. Франко)

Палюган (отаман) – старший над робітниками (І. Франко)

Палюдати – бити (А. Свидницький)

Палявий – перекручено від польовий, стройовий (Г. Квітка-Основ’яненко)

Паляндрувати – бідувати (І. Франко)

Паляруш – гаманець (М. Грушевський)

Пампадери – адміністратори-самодури (М. Грушевський) [помпадури, з Салтикова-Щедріна]

Памут – бавовняна тканина (І. Франко)

Памфиль – назва картярської гри (І. Котляревський)

Пам’ятник – спогади (І. Франко)

Панагіот – всеосвященний (І. Франко)

Панас – народна гра у піжмурки (І. Котляревський)

Панахида – церковна служба по померлому (Г. Квітка-Основ’яненко, М. Кропивницький)

Панацея – засіб проти всякого лиха (І. Франко)

Панви – величезні котли, в яких виварюють сіль (І. Франко)

Пандекти – збірники (правові) (І. Франко); зведення уривків з творів римських юристів (різні автори)

Пандур – озброєний ополченець; піхотинець словенської армії (І. Франко)

Панегірик – надмірно похвальна промова (М. Грушевський)

Паникадило – велика центральна люстра зі свічками у християнській церкві. Запалюється в урочисті моменти богослужіння (М. Грушевський)

Пановка (панівка) – рушнична полиця (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Паноплія – захист, прикриття (І. Франко)

Панотець – священик (різні автори)

Паношитися – панитися, гордитися (І. Франко)

Панславіст – прихильник панславізму – громадської та політичної течії, яка прагнула до державного об’єднання всіх слов’янських народів (І. Франко)

Пантофель – тапок (І. Франко)

Пантрувати – пильнувати, берегти, дбати; стежити, підглядати, чатувати, стерегти, стежити (різні автори)

Папіж – папа (І. Франко)

Паплюга – безчесна жінка, повія (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Папля – мокра погода (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Паплянина – пуста балачка (І. Франко); базікання (різні автори)

Папляти – бурмотіти, шепотіти (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Паприка – перець (І. Франко)

Папуцуватий – з товстими щоками чоловік (І. Корсак)

Папуча – вид м’якого взуття (І. Франко)

Папучі – черевики (І. Франко)

Папуша – 1) в’язка тютюнового листя (Г. Квітка-Основ’яненко, М. Кропивницький); 2) пика (І. Франко); 3) повільна людина (М. Кропивницький)

Пара – назва картярської гри (І. Котляревський)

Параван (параваник) – ширми, заслона (І. Франко, Б.-І. Антонич)

Парадиз – гальорка (М. Грушевський)

Паранетичний (уступ) – вставка, додаткова частина (І. Франко)

Параплі – парасоля (І. Франко)

Парастас – заупокійна відправа, богослужіння за померлих (різні автори)

Парафія – нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму; місцевість, де живуть члени цієї організації; сукупність віруючих, об’єднаних такою організацією, – парафіяни (різні автори)

Парвеню – вискочень (фр.) (Ю. Дячук)

Паремеї – притчі, переносно – читати нотації (І. Франко)

Парентеза – вставка або вставне речення, виділене дужками (І. Франко)

Парентеля – рідня (І. Франко)

Паріб – пахолок, слуга (І. Франко)

Парісток – паросток, відгалуження (І. Франко)

Парія – знедолена, пригноблена істота; упосліджений, зневажений, погорджений (М. Грушевський)

Парка парити – діяти поспіхом (І. Нечуй-Левицький)

Парлація – прочуханка (Г. Квітка-Основ’яненко)

Парло – пара в лазні; припарка, биття (Г. Квітка-Основ’яненко)

Парнути – вдарити (І. Франко)

Паровина – довгий дрюк (І. Франко)

Пароги – роги оленя (різні автори)

Пароксизм – гостра форма переживання якогось почуття (гніву, відчаю); загострення хвороби (М. Грушевський)

Пароль – лозунг (М. Грушевський)

Паромонар – паламар (І. Франко)

Парох – парафіяльний піп (І. Франко; різні автори)

Парохія – парафія (І. Франко); зорганізована низова релігійна громада (А. Чайковський)

Парсуна – обличчя; портрет (Г. Квітка-Основ’яненко); портрет реальної історичної особи, створений в традиціях іконопису, іронічно – про людину, яка надто собою пишається (М. Грушевський); образ, особа (І. Франко)

Парта – звичайне дівоче убране на голову в давніших часах, що складалось із круглого обручика, понашиваного квітами, спереду була стяжка чи клямра (М. Устиянович)

Партач – ремісник, який не входив до цехової організації (І. Франко)

Партер – нижня частина приміщення (І. Франко)

Партеровий – одноповерховий (І. Франко)

Партизан – прихильник (різні автори)

Партикуляризм – прагнення окремих частин держави до незалежності від центру (М. Грушевський); окремішність, відокремленість (І. Франко)

Партикулярист – відокремленець (І. Франко)

Партикулярний – окремий, приватний (М. Грушевський)

Партикулярно – приватно, неофіційно (І. Котляревський)

Партиціпіальний – дієприкметниковий (І. Франко)

Партиця – жіночий стрій на голові, кілька стяжок разом зв’язаних (М. Устиянович)

Партії – клієнти, замовники (І. Франко)

Партіціпіальний – співучасний у чомусь (І. Франко)

Партманент – гаманець для грошей (М. Кропивницький) [портмоне]

Партолити – робити щось не дуже старанно; партачити (різні автори)

Партячити – готувати (І. Нечуй-Левицький)

Парубіка (парубійко) – парубок (І. Франко)

Парубок – постійний або сезонний найманий сільський робітник у господарстві поміщиків і заможних селян; особа з панської прислуги (різні автори)

Паруха – горілка (І. Франко)

Парцелі лісові (латин.) – дрібні участки поділеного лісу (А. Чайковський)

Парцель (парцела, парцеля) – дрібна земельна ділянка, земельний наділ (І. Франко)

Парцеляція – роздрібнення, розподіл землі на дрібні ділянки (М. Грушевський; І. Франко)

Парцувати – пильно вишукувати; стежити, підглядати (І. Франко); розшукувати (різні автори)

Парюра – прикраси (М. Грушевський)

Пас – паспорт (І. Франко)

Пасемник – пасмо (М. Устиянович)

Пасерб – пасинок, нерідний син для одного з подружжя (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко)

Пасербиця – падчірка (І. Франко)

Пасія – 1) пристрасне захоплення; предмет пристрасного захоплення; нахил, пристрасть; 2) назва церковно-апокрифічних оповідань про муки і смерть Христа (І. Франко); 3) гнів (різні автори)

Паска – те саме, що великдень; солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до великодня (різні автори)

Пасмо – 24 нитки (І. Франко)

Пасмуги – смуги (І. Франко)

Пасові чоботи – чоботи з невідрізними передами (І. Франко)

Пасожитство – паразитування (М. Грушевський)

Пасока – сукровиця (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Пассус – виступ (І. Франко)

Пастала – солодощі, повидло (І. Франко)

Пастівна, пастевня – пасовище (М. Грушевський)

Пасторал – уряд пастора, його парафія (І. Франко)

Пате – табурет із м’яким сидінням (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Пательня – сковорода (І. Франко)

Патент – указ, розпорядження, урядова постанова, закон (І. Франко)

Патенталь – інвалідська пенсія (різні автори)

Патентат – той, хто вважається загальновизнаним, справжнім спеціалістом (І. Франко)

Патер – католицький священик (І. Нечуй-Левицький; І. Франко)

Патериця – палиця (А. Свидницький)

Патик – палиця, кіл (І. Франко)

Патика – виснажений кінь (заст.) (Ю. Дячук); у переносному значенні – поганенький, виснажений кінь (Г. Квітка-Основ’яненко)

Патинки – взуття без закаблуків (І. Франко); черевики (А. Свидницький)

Патока – густа, тягуча солодка речовина: продукт неповного оцукрювання крохмалю (М. Кропивницький)

Патрахиль (єпітрахіль) – деталь одягу священика у вигляді довгої широкої стрічки, яка вдягалась поверх ризи під час релігійного обряду (А. Свидницький)

Патри (від патер) – отці церкви, священики (І. Франко)

Патримональний – спадковий, належний у спадщину по батькові (І. Франко)

Патримоніальне (патрімоніальне) судівництво – судова влада поміщиків над селянами (І. Франко)

Патримоніальний (патрімоніальний) – спадковий, родовий; спадковий по батькові (І. Франко)

Патристика – церковна наука про «отців церкви», що включала в себе бібліографічні праці, а також видання їх творів (А. Свидницький)

Патріярх – найвищий титул у православній церкві; особа, яка має цей титул (І. Франко)

Патронат – право опікунства (І. Франко)

Патрони – малярські трафарети (І. Франко)

Патрувати – 1) доглядати, дбати про когось (Г. Квітка-Основ’яненко) (пантрувати); 2) понівечити щось (І. Франко)

Паупер – голодранець, ледар (книжн.) (Ю. Дячук)

Пахітоси – дамські цигарки з неміцних сортів тютюну (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Пахнило – парфуми (І. Франко)

Пахолок – хлопець, слуга (різні автори)

Пахта – аренда (І. Франко)

Пахтяр – орендатор – найчастіше молочних корів, фруктового саду (І. Франко)

Пацаловатий (пацалуватий) – пикатий, повнолиций, повновидий (І. Франко)

Пацан – хлопець, чоловік (радянізм) (різні автори)

Паци (паці, пацки) – від «пацати», ударяти, бити долонею (не сильно) по чомусь, торкатися чогось руками; дитяча гра (О. Кониський); удари, ляпаси (І. Франко)

Пацити – спіткати; відбувати кару (різні автори)

Пацифікаційний – захисний (І. Франко)

Пацір – молитва (І. Франко)

Пацькати – ритися, мов порося (паця) (І. Франко)

Пацьорка – намистинка (різні автори)

Пацьорки – намисто; мотузки, нитки, шнурки, пасма (І. Франко)

Пацюк – кабан (І. Франко)

Пацятко – порося (І. Франко)

Паче – більше (церковнослов’янське; Г. Квітка-Основ’яненко)

Пачка – контрабанда (І. Франко)

Пачкар – контрабандист (І. Франко)

Пачкарство – контрабанда (І. Франко)

Пачкарський – контрабандний (різні автори)

Пашкет – паштет, що готувався у глиняному посуді, стінки якого обмазувалися тістом (І. Котляревський)

Пащекувати – гостро критикувати, зухвало й багатослівно говорити (М. Грушевський)

Пеани – гімни, урочисті пісні (М. Грушевський)

Певник – доведене положення, аксіома (І. Франко)

Певфідія – підступність, віроломство (І. Франко) [перфідія]

Педель – служитель в університеті (гімназії), слуга, наглядач, сторож (І. Франко, О. Кониський)

Пекарня – кухня (М. Грушевський)

Пеклуватий – дбайливий (М. Грушевський)

Пеконути – вдарити когось (І. Корсак)

Пелехи – вовна (І. Франко)

Пенати – покровителі дому, родини (М. Грушевський)

Пендичити – базікати, торохтіти (І. Франко)

Пензум – обов’язкове завдання (І. Франко)

Пенітент – той, що кається на сповіді (І. Франко)

Пенітенціярій – 1) духовна установа в Римі, що ім’ям папи дає відпущення гріхів і звільняє особу від виконання взятого церковного зобов’язання (наприклад, обітниці); 2) священик, який здійснює богослужіння в церквах в’язниць і сповідує в’язнів (І. Франко)

Пенсія – зарплата (І. Франко)

Пентатевх – П’ятикнижжя (Тора) (І. Франко)

Пенци – завдання (А. Свидницький)

Пень – генетичний корінь (І. Франко)

Пеня – біда, горе (І. Котляревський); напасть, біда, даремне обвинувачення (Г. Квітка-Основ’яненко); кара, біда, штраф; лихо (І. Франко)

Пеняво (пиняво) – повільно (І. Франко)

Пенязі – гроші (церковносл.) (І. Франко)

Пеоти – прикрощі, неприємності, шкода, біда (І. Франко)

Первак – самогон першого циклу перегонки (різні автори)

Первинний – споконвічний, первозданний (заст.) (Ю. Дячук)

Пергач – кажан (І. Франко)

Перебаранчати – перебивати (І. Нечуй-Левицький)

Перебенді – бесіда, розмова (А. Свидницький)

Перебійця, перебієць – кулачний боєць, учасник народного ритуалу-розваги, відомого з дохристиянських часів (М. Грушевський; І. Котляревський)

Перебранчати – перешкоджати, заважати (М. Грушевський)

Перевести – провести, прожити (М. Грушевський)

Перевірити – переконати, завірити (А. Свидницький)

Переводи виводити – голосом витягати (Г. Квітка-Основ’яненко)

Переводити – здійснювати, робити (І. Франко)

Переглипуватися – переглядатися (І. Франко)

Перегрінація – мандрівка (І. Франко)

Передавнити – застаріти (М. Грушевський)

Передновок (переднівок, передновинок) – час перед жнивами (І. Франко)

Перезва – частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого (Г. Квітка-Основ’яненко)

Переліг – давно не оброблювана земля (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Перелоги – корчі, судороги (І. Котляревський)

Переложеніє – письмовий переказ прочитаного (різні автори)

Переломовий – етапний, вирішальний (М. Грушевський)

Перемитник – контрабандист (І. Франко)

Перемитництво – контрабанда (І. Франко)

Переницювати – викривляти (І. Франко)

Переноска – переносна лампа (різні автори)

Переносно – благодатний куточок (О. Кониський)

Переносня – метафора (І. Франко)

Перентель – спорідненість, споріднений зв’язок (І. Франко)

Переочити – недобачити, прогледіти, пропустити (М. Грушевський)

Переочувати – недогледіти (М. Грушевський)

Перепачкувати – переправити контрабандою (М. Грушевський)

Переперти – перемогти (І. Франко)

Переписка – бандероль (І. Франко)

Перепуджений – переляканий (І. Франко)

Перепудитись – злякатись (І. Франко)

Перераження – жах (М. Грушевський); сильне зворушення (І. Франко)

Перерва – розрив (І. Франко)

Пересада – перебільшення (І. Франко)

Пересадний – надмірний (І. Франко)

Пересадно – надмірно (І. Франко)

Пересічний – середній (І. Франко)

Переспів – копія, портрет (заст.) (Ю. Дячук)

Пересправа – судова справа, переговори, обговорення (І. Франко)

Переставання – приятелювання (І. Франко)

Переставати – приятелювати (І. Франко)

Пересторона – частина чогось (наприклад, куток села) (І. Франко)

Перестрій – перебудова (М. Грушевський)

Переструнчити – переглянути, перечислити (М. Устиянович)

Переступ – злочин; зловживання (М. Грушевський)

Перетика – поперечна кольорова смужка па тканині (М. Грушевський)

Перетяження – переобтяження (І. Франко)

Переханкнути – у ранніх текстах Грушевського це слово вживається у значенні: запально сперечатися, надто емоційно полемізувати (М. Грушевський)

Перець – родима пляма на тілі (І. Франко)

Перечислитися – прорахуватися (М. Грушевський)

Перешварцування (перешварцовання) – нелегальна переправа, контрабанда (І. Франко)

Перешпати – перенишпорити (різні автори)

Перещеплений – перетягнутий (А. Свидницький)

Перистий – смугастий (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Перікопа – уривок (І. Франко)

Перістий – смугастий, строкатий (А. Свидницький)

Перія – ряд (А. Свидницький); частина чогось (наприклад, куток села) (І. Франко)

Перкаль – тонка дешева бавовняна тканина (І. Франко)

Пернач – булава, у якій навколо стержня розташовані металеві дощечки (пера): знак влади полковника (І. Нечуй-Левицький)

Персвазія – переконання, умовляння (І. Франко)

Персифлювання – глузування, висміювання (зокрема шляхом злобного наслідування) (І. Франко)

Персифлювати – глузувати, висміювати (І. Франко)

Персона грата – бажана особа (дипломат.) (Ю. Дячук)

Персоналка – персональна справа (радянізм) (різні автори)

Персонка – пасажирський поїзд (І. Франко)

Персть – земля (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Персядувати – переконувати, доводити (І. Франко)

Пертрактації (пертракції) – переговори (М. Грушевський; І. Франко)

Пертрактувати – вести переговори; переговорити (М. Грушевський; І. Франко)

Пертурбація – несподівана зміна, порушення звичайного стану, нормального порядку проходження чого-небудь, що вносить ускладнення, розлад, безлад у щось; раптове порушення нормального ходу чогось (М. Грушевський)

Перука – парик (Ю. Дячук)

Перун – блискавка (І. Нечуй-Левицький); грім (І. Франко)

Перфекція – перевага, привілей, пільга (М. Грушевський)

Перфидний – віроломний, зрадливий (І. Франко)

Перфідія – лукавство, лицемірство, зрадливість, підступність, фальш (М. Грушевський; І. Франко)

Перхати – пурхати, злітати вгору (І. Франко)

Перша Пречиста – християнське свято на честь Богоматері (І. Нечуй-Левицький)

Перші п’ятінки – 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву (Г. Квітка-Основ’яненко)

Песиголовець – людина, що втратила кращі риси і людську подобу; нелюдок, виродок (М. Кропивницький)

Пестливо – пустотливо, грайливо (І. Франко)

Петек (петечина) – коротка свитка з стоячим коміром; короткий верхній суконний одяг, сіряк (різні автори)

Петент – відвідувач, прохач, заявник (І. Франко)

Петиція – письмове, здебільшого колективне прохання,клопотання,звернення (М. Грушевський)

Петіт – друкарський шрифт, кегль якого становить 8 пунктів (майже 3 мм) (М. Грушевський)

Петрівка – піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (29 червня юліанського стилю) – Петровим днем (Г. Квітка-Основ’яненко)

Петрові батоги – рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кофе, цикорій (І. Котляревський)

Петролій – нафта (І. Франко)

Петушки (на петушках) – на підніжці; збоку, ззаду (А. Свидницький)

Пеци – гроші (А. Свидницький)

Печатаний – друкований (І. Франко)

Печина – шматок цеглини з печі (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Печінка зразова – смажена яловича печінка з грибами («рижками») (І. Котляревський)

Пещ (пещь) – піч (церковнослов’янське; Г. церковнослов’янське)

П’єц – пічка (І. Франко)

П’єцух – лежебока (І. Франко)

Пивниця – льох, підвал, погріб (І. Франко; різні автори)

Пика – потворне, бридке обличчя (М. Кропивницький)

Пикати – курити, смоктати люльку (І. Франко)

Пилипівка – різдвяний піст (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пилипони – російські старообрядці, які живуть, зокрема, на Буковині і в Галичині (рідше) (А. Свидницький; І. Франко) [филипівці]

Пилка – м’яч (І. Франко); гра в м’яч (О. Кониський)

Пильно – терміново (І. Франко)

Пинхва – жарт, особливо поширений серед бурсаків: сплячому пускали в ніс дим через паперову лійку; загалом гостра забава; каверзи (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пиняво – повільно, неквапливо, копітко; мляво, слабо (різні автори)

Пипкати – виконувати яку-небудь роботу (І. Франко)

Пипнати – робити якусь дрібну роботу (І. Франко)

Пироги – вареники (І. Франко)

Писальний – письменник (М. Грушевський)

Писаніє – Святе письмо, Біблія (О. Кониський)

Писанка – розмальоване великоднє куряче яйце (різні автори)

Писання – твір церковного змісту (Г. Квітка-Основ’яненко)

Писарець – писарчук, дрібний чиновник (М. Грушевський)

Писаристий – смугастий (І. Франко)

Писарський – письменницький (І. Франко)

Писатристий – непоказний, непримітний (І. Франко)

Писовня – 1) канцелярія, приміщення для переписування книг; 2) правопис, орфографія (І. Франко)

Писок – вуста, рот (А. Свидницький; М. Кропивницький)

Письменство – література (М. Грушевський)

Письмовниця – граматика (А. Свидницький)

Письмоводитель – службовець, обов’язком якого було ведення канцелярських справ; діловод (Г. Квітка-Основ’яненко)

Питель – млин, який виробляє високоякісне біле борошно; пристрій у такому млині, що відсіває борошно (різні автори)

Питець – п’яниця (Ю. Дячук)

Питоменність – властивість (І. Франко)

Питомець – вихованець (І. Франко)

Питомий – рідний, свій (М. Грушевський; різні автори)

Питунець – рід глиняного кухля для пиття води (О. Кониський)

Пищик – пискун (А. Свидницький)

Пищик (люльки) – частина люльки, яку беруть в рот, мундштук (І. Франко)

Півгаля – смокінг, взагалі вечірній одяг (І. Франко)

Півімперіал – золота монета вартістю 5 крб. (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Півкарти – піваркуша (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Півкварта, півкватирка – міра рідини, тут – горілки (І. Франко)

Півміток – міра пряжі в 20 – 30 пасом (І. Котляревський)

Півока (півштофа) – половина штофа (1/20 відра) (А. Свидницький)

Півосьмачки – давня міра сипких тіл, що дорівнювала половині восьмої частини більшої міри (кварти, відра, бочки і т. Ін.) (різні автори)

Півп’ята – чотири з половиною (Г. Квітка-Основ’яненко)

Півтретя – два з половиною (М. Грушевський)

Півтретяста – 250 (М. Грушевський)

Півупруга – від «упруг», міри площі, ділянки землі, яку можна зорати парою волів (О. Кониський)

Півцаля – півдюйма (цаль – дюйм, близько 2.54 см) (І. Франко)

Півчварта (півчверта) – три з половиною (Г. Квітка-Основ’яненко)

Півчвертаста – 350 (М. Грушевський)

Піганистий – веснянкуватий (І. Франко)

Під – горище, його нижня частина (різні автори)

Під зглядом – відносно (І. Франко)

Під покривкою – під виглядом (І. Франко)

Під хайрем – під присягою (І. Франко) [у євреїв]

Підбігуновий мороз (від бігун – полюс) – полярний, лютий мороз (І. Франко)

Підбійканий – неодягнутий (А. Свидницький)

Підборний – підроблений (І. Котляревський)

Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату (Г. Квітка-Основ’яненко)

Підвальний – робітник, що відповідає за збереження товарів у підвалі (А. Свидницький)

Підварок – узгір’я (А. Свидницький)

Підвергнути – підкинути (І. Франко)

Підгибльовані – підстругані (І. Франко)

Підгирцувати – підстрибувати (І. Корсак)

Піддвигнення – підштовхування, піднесення (М. Грушевський)

Піддячий – помічник дяка (різні автори)

Піджупник – помічник начальника солеварні (І. Франко)

Підіск – залізна пластина під вісь (Г. Квітка-Основ’яненко)

Підісок – залізна пластина, яку підбивають до нижньої частини дерев’яної осі (Г. Квітка-Основ’яненко)

Підкоморій – судця, який займався розмежуванням володінь (І. Нечуй-Левицький; І. Франко)

Підкурмегатись – підучитись (А. Свидницький)

Підмет – грядка, невелика ділянка поля (О. Кониський)

Підметча – підкидок, знайдух (А. Могильницький)

Підметчата – підкинуті діти (різні автори)

Підмітувати – підкидати вгору (різні автори)

Підмога – допомога, підтримка (М. Грушевський)

Підопхати кишку – перекусити, під’їсти (А. Свидницький)

Підповідати – підказувати (І. Франко)

Підро – горище в хліву або клуні (І. Франко)

Підря – горище для збереження сіна, сінник (приміщення для зберігання сіна) (І. Франко)

Підрясник – довгий одяг священнослужителя, поверх якого надягається ряса (різні автори)

Підсаддя – долина нижче саду (різні автори)

Підсіння – ганок із піддашшям (І. Франко)

Підсоння – клімат (М. Грушевський)

Підставовий – основний (І. Франко)

Підстароста – помічник старости (Г. Квітка-Основ’яненко)

Підстолій – у давній Польщі заступник стольника (І. Франко)

Підсусідки – безземельні селяни, що проживали у найманих хатах (О. Кониський)

Підтичка – латка (Г. Квітка-Основ’яненко)

Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку вони пили, виливалася назад у діжку (Г. Квітка-Основ’яненко)

Підтока – колода у возі, що з’єднує його передню частину із задньою (І. Франко)

Підтяжка – дівоча стрічка (І. Корсак)

Підуфалий – довірливий, приязний (І. Франко)

Підуфалість – довір’я, приязнь (І. Франко)

Підфітькувати – підкидати; підсвистувати (різні автори)

Підхвебель – фельдфебель, у царській армії чин старшого унтер-офіцера (різні автори)

Підхлібляти – догоджувати, лестити, підлабузнюватись, підлаштовуватись (І. Франко)

Підцобрити – вихилити горілки (А. Свидницький)

Підчаший – придворна службова особа (І. Франко)

Підшиття – пришви (І. Франко)

Пієтизм – обожнювання чого-небудь, беззастережна віра в щось (М. Грушевський)

Піється до нього – його стосується (різні автори) [не до тебе п’ють = тебе не стосується]

Пізьма – гнів, злість, образа, обурення, зле заповзяття (І. Франко)

Пік – злість (І. Франко)

Пікельгауба – каска (І. Франко)

Пікінер – піхотинець з пікою (списом) (Ю. Дячук)

Піковий – пікейний (А. Свидницький)

Піл – дерев’яний поміст у селянській хаті між піччю і протилежною до печі стінкою, призначений для спання (І. Котляревський); нари в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною до печі стіною (різні автори)

Пільга – полегшення (І. Франко)

Пільть – великий шматок сала (І. Франко)

Пілястр[а] – плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа (І. Франко)

Пімперля – горобець, пуцьвірінок (А. Свидницький)

Пінє – спів (різні автори)

Пінія – вид хвойних деревних рослин родини соснових (різні автори); італійська сосна (М. Грушевський; І. Франко)

Пінна (пінник) – хлібна горілка (різні автори)

Пінязі – гроші (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пірити – бити, гамселити (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Пірнач – давньоруська холодна зброя (М. Грушевський)

Пірник – пряник (М. Грушевський)

Піст – час, коли за церковними правилами не дозволяється вживати скоромну їжу (М. Кропивницький)

Пістрьові – зроблені з пестряді, грубої смугастої тканини (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Пістряк – прищ (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пітійські – віщунські (М. Грушевський)

Пітля – мірка (І. Франко)

Пічкур – грубник, той, що палить у печах (Г. Квітка-Основ’яненко)

Пішка – піша дорога, піхотинця, стежка (М. Устиянович)

Піянетко – мале начиння до пиття (А. Могильницький)

Піяр – член римо-католицького чернечого ордену піярів (І. Франко)