17. Парубкові

Юрій Федькович

В неділю рано в труби заграно,

В труби заграно, ще й росказ дано,

Ще й росказ дано під Бендер стати.

Турків, татарів завоювати.

Хто сина має, най поселає,

А хто не має, нехай наймає!

А мати сина та й виряжала,

Як виряжала, так научала:

«Не їдь ти, синку, враз з старшиною,

Але їдь, сину, серединою!»

Він не послухав, в перед поїхав.

Король питає: «Чий то син грає?»

Ой грає ж тото гречний молодец,

Гречний молодец, на йм’я . . . . . .

Шабельков махнув, конем навернув,

Конем навернув, війском повернув:

«Гой рушай, військо, під Бендер місто!

Міщане ходя, радоньку радя,

Що би му дати, подарувати?

Вивели єму коника в сріблі –

Ні подивився, ні поклонився,

Шабельков махнув, конем навернув,

Конем навернув, військом повернув:

«Гой рушай, військо, під Бендер місто!

А пани ходя, радоньку радя,

Що би му дати, подарувати?

Вивели єму панну в ридвані, –

Він подивився та й уклонився,

С під Бендер-міста з військом вступився

А за сим словом і т. д.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 621 – 622.