24. Дівці

Юрій Федькович

А з Підгірєчка, а з-під сонечка

Надівалася гречная панна,

Гречная панна, на йм’я . . . . . .

Надівалася свого милого,

Свого милого, ще й не самого,

Ще й не самого, ще й з боярами.

Вберала ліси паволоками,

Сіяла поле все жемчуг камінь,

Гатила гати все шовком-шати,

Мостила мости все з риби-кости,

Садила сади все виногради.

«А як мій милий у ліси прийде,

Ряхтіт ’му ліси паволоками!

А як мій милий на поле прийде,

Лелій ’му поле все в жемчуг-камінь!

А як мій милий на гати прийде,

Шуміт ’му гати все шовком-шати!

А як мій милий на мости прийде,

Дзвоніт ’му мости все з риби кости!

А як мій милий у сади прийде,

Цвитіт ’му сади все виногради!»

А на сі слова . . . . . .

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 627.