1. Священикові

Юрій Федькович

Гой по Йордані святі ходили,

Святі ходили, воду святили,

Воду святили, раду радили,

Раду радили з Йордану йдучи:

«Гой, кому ж дати небесні ключі?»

Гой дати, дати не аби кому,

А пан-отцеви ще й духовному;

Гой дати, дати нашему брату

Небесні ключі, корону злату.

До церкови йде, ангіль ’го веде,

А в церков ввійшов з Ісусом Христом.

Єму ся книги самі втворили,

Світичі ярі позажигали;

Пречиста Діва патрафіль дає,

Святий Николай в фалон вберає.

А за сим словом гречно ся клоним,

Гречно ся клоним: будь, отче, здоров!

І сам собою і з дружиною,

І з милим чадом і з святим Ладом,

Від нині до в-рік, від року по вік!

Вінчуємо! Вінчуємо вас, отче духовний, з святим божеством, з божим рождеством! Сі свята мирно впровадити, а других щасливо діждати даруй Боже!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 611.