20. Парубкові

Юрій Федькович

Гий в полі, в полі три плуги орют.

Гой оре ж ними гречний молодец,

Гречний молодец, на йм’я . . . . . .

Приходит в ралец єго ж та й отец:

«Гой ори, синку, із дрібна нивку.

Посієм на ні яру пшеничку.

Гой вроди, Боже, серебро-стебло,

Серебро-стебло, золоте зерно!

Зберемо женців гречних молодців,

А вязаночок красних дівочок;

Зберемо вози на три обози,

Завеземо їх краєм-Дунаєм,

Складемо стіжки як земля вширшки,

Як земля вширшки, як небо ввишки,

Завершимо їх сивим соколом,

Сивим соколом, божим престолом.

Змолотимо їх на срібних токах,

На срібних токах, золотих ціпках.

Вивіємо їх на буйних вітрах,

На буйних вітрах, в вишневих садах».

А за сим словом і т. д.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 624.