Відомість
Юрій Федькович
За кождим віршом сих коляд повтаряєтся слово «О Дайбоже!» бо Сонечко-Лад звався также Дайбог, Дажбог, Світ, Світовид, Хорош, Доброгість, Радогість, Весел, Велес, Велесил, Велесилчик і т. д.
У деяких сторонах зачинают кожду коляду словами:
Чи спиш, чи чуєш, пане господарь,
Пане господарь, на ймя . . . . . .?
Або: Чи спиш, чи чуєш, гречная жоно,
Гречная жоно, на ймя . . . . . .?
Або: Чи спиш, чи чуєш, гречний молодче,
Гречний молодче, на ймя . . . . . .?
Але проти священика або панства такий початок не ладится.
Досі все з автографу (опис його подано вище); далі даємо уваги про приспів у колядах, поміщені в друкованій книжечці з р. 1873, під титуликом «Коляди народнії», стор. 18 – 20.
У старовіцких колядах є за кождим віршом приспів. Але той приспів не увезде однакий; у декотрих сторонах приспівуют так, у декотрих знов інак. Приспіви за кождим віршом бувают такі: «Ой дай Боже!» або: «Ладо й Боже!» або: «Добрий вечер!» або: «Щедрий вечер!» або: «Добрий вечер! Щедрий вечер!» Місцями повторяют за кождим таким приспівом половину вірша, а за нев еще раз приспів. На прим. так:
В неділю рано море заграло,
Добрий вечер! – море заграло,
Море заграло, руно роняло,
Добрий вечер – руно роняло.
Місцями знов приспівуют за кождим віршом так званий «великий приспів», а то так, що сам завідця (Пережий, Береза) співає вірш, а за віршем гукнут відтак усі колядники приспів. Оттак на примір:
Береза: В неділю рано море заграло».
А колядники: Калино! Ей калино,
Чом тебе вода підмила!
Таких старосвіцких приспівів є дуже много. А що з ними коляда дуже красно вдає ся, то кладу їх тут чимало, щоби собі кождий Береза міг вибрати по своїй вподобі. А ні, то може собі кождий сам такий приспів придумати та скласти, оттак на примір:
Брє море, ей брє море!
У сему двору мирове!
Встань скоро, ей встань скоро!
В золоті, в сріблі обори! –
Ей пави, ей та пави
По сему двору літали!
Ей станьте, станьте з весільми
Білими кіньми під стїньми!
Ей жено, гречная жено,
У тебе сини як пани!
Дзвеніли, ей дзвеніли
Чотири воли у сріблі!
Дзвеніли чотири воли
Золоторогі, все білі!
Калино, ей калино,
Божа тя Мати садила!
Калино, ей калино.
Всі єси луги вкрасила!
Подвір’є, ей подвір’є
Все білим сріблом леліє!
Столове, ей столове,
А все тисові, клоніться!
Соколи, ей соколи.
Підемо рано на лови!
Зелене, ей зелене
В сім дворі вино зацвило! –
О мир вам, о мир вам, Боже,
І все подаруй, що гоже!
Примітки
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 608 – 610.