Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Відомість

Юрій Федькович

За кождим віршом сих коляд повтаряєтся слово «О Дайбоже!» бо Сонечко-Лад звався также Дайбог, Дажбог, Світ, Світовид, Хорош, Доброгість, Радогість, Весел, Велес, Велесил, Велесилчик і т. д.

У деяких сторонах зачинают кожду коляду словами:

Чи спиш, чи чуєш, пане господарь,

Пане господарь, на ймя . . . . . .?

Або: Чи спиш, чи чуєш, гречная жоно,

Гречная жоно, на ймя . . . . . .?

Або: Чи спиш, чи чуєш, гречний молодче,

Гречний молодче, на ймя . . . . . .?

Але проти священика або панства такий початок не ладится.

Досі все з автографу (опис його подано вище); далі даємо уваги про приспів у колядах, поміщені в друкованій книжечці з р. 1873, під титуликом «Коляди народнії», стор. 18 – 20.

У старовіцких колядах є за кождим віршом приспів. Але той приспів не увезде однакий; у декотрих сторонах приспівуют так, у декотрих знов інак. Приспіви за кождим віршом бувают такі: «Ой дай Боже!» або: «Ладо й Боже!» або: «Добрий вечер!» або: «Щедрий вечер!» або: «Добрий вечер! Щедрий вечер!» Місцями повторяют за кождим таким приспівом половину вірша, а за нев еще раз приспів. На прим. так:

В неділю рано море заграло,

Добрий вечер! – море заграло,

Море заграло, руно роняло,

Добрий вечер – руно роняло.

Місцями знов приспівуют за кождим віршом так званий «великий приспів», а то так, що сам завідця (Пережий, Береза) співає вірш, а за віршем гукнут відтак усі колядники приспів. Оттак на примір:

Береза: В неділю рано море заграло».

А колядники: Калино! Ей калино,

Чом тебе вода підмила!

Таких старосвіцких приспівів є дуже много. А що з ними коляда дуже красно вдає ся, то кладу їх тут чимало, щоби собі кождий Береза міг вибрати по своїй вподобі. А ні, то може собі кождий сам такий приспів придумати та скласти, оттак на примір:

Брє море, ей брє море!

У сему двору мирове!

Встань скоро, ей встань скоро!

В золоті, в сріблі обори! –

Ей пави, ей та пави

По сему двору літали!

Ей станьте, станьте з весільми

Білими кіньми під стїньми!

Ей жено, гречная жено,

У тебе сини як пани!

Дзвеніли, ей дзвеніли

Чотири воли у сріблі!

Дзвеніли чотири воли

Золоторогі, все білі!

Калино, ей калино,

Божа тя Мати садила!

Калино, ей калино.

Всі єси луги вкрасила!

Подвір’є, ей подвір’є

Все білим сріблом леліє!

Столове, ей столове,

А все тисові, клоніться!

Соколи, ей соколи.

Підемо рано на лови!

Зелене, ей зелене

В сім дворі вино зацвило! –

О мир вам, о мир вам, Боже,

І все подаруй, що гоже!


Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 608 – 610.