II. «Віє вітер, несе пташку,...»

Петро Гулак-Артемовський

Віє вітер, несе пташку,

Та не з того краю,

Відкіль мою Полінашку

Щодень виглядаю.

Повій, вітре, та з досвіту,

З другої країни;

Навій мені добру вістку

Об моїй дитині.

Лети, пташко, з захід сонця,

Защебечи в шибку,

Довго ж ще біля віконця

Ждать дівчину-рибку!

Дмухнув вітер, звилась пташка,

Вістоньку звістує, –

Що в Полтаві Полінашка

За татом жалкує.

24 декабря 1855 года, Харьков

Примітки

Вперше надруковано Д. І. Багалієм у журн. «Киевская старина», 1903, кн. 9, с. 97 – 98, під заголовком: «В Полтаву, моей милой дочери А. П. А[ртемовск]ой-Г[улак».

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 94 – 95.