IV. В Полтаву

Петро Гулак-Артемовський

A ma bien-aimee Apollinaire,
sur l’oubli de son beau manchon

Tu as bien fait, ma chere fille,

D’avoir oublie ton manchon:

Le feu de ton esprit pétille

Sans la chaleur d’un vil torchon.

Les étoffes les plus couteuses

D’un sot sont un triste ornement,

L’or et les pierreries precieuses

Pâlissent aupres d’un talent.

Lorsque d’un clavier mort tu tires

Des sons vivants et melodieux,

J’oublie la terre, et tu aspires,

Dans tes brulants transports, aux cieux.

Ou, lorsque ta main filiale

Veut caresser mes cheveux gris,

Mon coeur bondit, mon coeur tressaille,

Et jusqu’aux pleurs tu m’attendris.

Voilà tes joyaux, ta parure,

Ma chere enfant! soigne les bien,

Et que ta vertu nous assure

Et notre bonheur et le tien

Et quand, par un sort immuable

Mon heure sonnera d’adieux,

Ange de paix! fille adorable,

Ta main me fermera les yeux.

30 Decembre 1855, Harkoff

Вчинила добре ти, дитино,

Свою забувши муфту в нас:

Нащо горнутися в шматину,

Як серце гріє повсякчас!

Вдягни дурного в пишні шати,

І з того буде тільки сміх,

А хто талантами багатий –

Алмази бліднуть проти них.

Коли ти клавіші торкаєш

І мелодійний будиш звук, –

До неба душу пориваєш

Від грішного падолу мук.

А як ласкавою рукою

Мені ти пестиш сивину, –

Я чую, повен супокою,

Сльозинку на щоці ясну.

Ось де оздоби найпишніші,

Моє дитя! Пильнуй же їх,

Живи в чесноті, в милій тиші,

Батьків чаруючи своїх.

Коли ж у темну домовину

Прийде мені пора лягти, –

Закриєш очі в ту хвилину

Мені, мій янголе, лиш ти.

Переклад Максима Рильського

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1901, кн. 5, с. 78 – 79.

Зберігся автограф, подарований 1856 р. А. Станіславському (ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 3, арк. 4), в якому є авторська примітка: «Мать, осмотревшись в Полтаве, что дочь не взяла с собой своей нарядной муфты, была в отчаяньи и – давай писать и умолять, чтобы я поскорее выслал заветную муфту. Муфта не послана, и дело обошлось как нельзя лучше».

Подається за автографом.

Український переклад зроблено Максимом Рильським.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 96 – 97.