Литві

Софія Малильо

Литво, Литво! Ім’я твоє сьогодні

звучить у світі, всіх його кінцях,

і прагнення твої, священні й благородні,

любов’ю-співчуттям відлунюють в серцях.

Проте, стоїш одна, маленька і тривожна,

готова й до пожертви, і до мук,

і ворога твого із пращі вбить не можна,

то – табуни броньованих тварюк.

То – невблаганна сила танків, танків,

не випадком приведених у рух.

То сили зла ще прагнуть наостанку

втопити у крові свободи дух.

То – “добрі гості” у литовській хаті.

Чом ти, Литво, не догодила їм?

Чому вони, злостиві та пихаті,

так зловживають іменем твоїм?

Кріпись, Литво! Права твої священні

не вмруть під гусінню стальних потвор.

Хай сили зла могутні й незліченні,

та Істина сильніша за терор!

16/I-1991.