Діаспора. 3

Софія Малильо

Сумний святкуєм ювілей!

Та що ж, коли така в нас доля,

що не десятки, – сотні літ

і честь, і розум, кров і піт

в нас пожирала зла неволя.

Сумний святкуєм ювілей!

Та як же нам не спогадати,

як бідний раб з останніх сил

від рідних стріх, садків, могил

ішов світами мандрувати.

Сумний святкуєм ювілей!

І нам ніколи не забути,

як сіяли між нас розбрід

натхненники всіх наших бід,

творці ідейної отрути.

Сумний святкуєм ювілей!

Бодай його не святкувати!

Та не вернути часу хід!

Міняється на краще світ,

то й нам – на краще уповати!

18/Х-1990.