14.01.1873 р. До управи Ставропігійської друкарні
| 1873 року 14-го январ[я]. Г. Седлец |
Високоповажний добродію!
Якраз буде тому місяць уже, як я послав Вам 300 рублів серебр[ом] через шановного пана К. Сушкевича, на його ім’я і просив його написати просто до мене, скільки ще слідує Вам заплатити. Бо я пам’ятаю, що Вам слідувало триста рублів з чимсь. Вже пройшло доволі часу, а я й досі не маю од його звістки. Тим-то я пишу до Вас, щоб Ви були такі ласкаві, потрудились самі написати до мене просто на моє ім’я, скільки Вам ще слідує, і я зараз-таки пошлю Вам гроші. Розписку потрудітесь віддати п. К. Сушкевичеві.
Жду од Вас звістки якнайскоріше. Мені пишіть під таким адресом: В г. Седлец (Царс[тво] Польск[ое], Его высокоблагородию Ивану Семеновичу г[осподину] Левицкому, учителю Седлецкой гимназии на Варшавской улице.
Маю честь бути Вашим покірним слугою
Иван Левицкий.
Примітки
Вперше опубліковано в «Записках історичної секції Всеукраїнської академії наук» («Науковому збірнику»), 1927, т. XXVI, стор. 103 – 104 (далі скорочено: «Записки», 1927, XXVI, стор.). Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 100, № 2294. Подається за першодруком.
Високоповажний добродію! – Очевидно, Нечуй-Левицький звертається до Степана Гучковського, який у 70-і роки був директором друкарні Ставропігійського інституту. Гроші передавалися за виготовлену в цій друкарні коштом автора книгу «Повісті Івана Нечуя», т. 1. До книги входили: «Слівце від видавництва», «Дві московки», «Рибалка Панас Круть», «Причепа». Як свідчить М. Драгоманов, це видання обійшлося, авторові в 500 крб. за 500 прим.
Сушкевич Корнило (1840 – 1885) – ліберально-буржуазний громадсько-культурний діяч Галичини. 1867 р. видав уперше в Галичині своїм коштом два томи «Поезій» Т. Г. Шевченка. Один із засновників і керівників «Просвіти» (1868) і товариства ім. Шевченка (1874).
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 256.