Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

16.02.1879 р. До Володимира Барвінського

1879 року 16 лютого. Кишинев

Високоповажний добродію!

Вибачте, добродію, що так давно не писав до Вас. Моя повість «Кайдашева сім’я» була не в мене, а в Києві. Якби вона була в мене, я був би відіслав її зараз; а то мені прийшлося писати лист до Києва і ждати звідтіля відповіді. Теперечки я маю звістку, що повість вже послана до Вас. Тільки осмілюсь просити Вас, шановний добродію, про одну річ: нехай не зміняють та не переіначують в «Правді» правопису і рукописі. В попередніх повістях, надрукованих в «Правді», я начитав, наприклад, бю, бє, замість бью, бьє, до дому, в гору, с ним – замість додому, вгору, вниз і т. д.

Посилаю Вам свою фотографічну карточку. Вибачайте, що робота не дуже гарна, бо в нас, в Кишиневі, нема кращої фотографії, але кажуть, що я похожий на цей образок. Петербурзький вчений Пипін в своєму новому (2°) виданні «Истории славянских литератур» згадує і про вашу «Правду» і називає її луччим галицьким журналом.

Вам треба б достати цю книжку й прочитати її, а виділ про малоруську літературу було б добре переложити на український язик і видати осібною книжкою. Це була б ціла історія української літератури, написана дуже чесно й правдиво, хоч автор її сам великорос: це показує, що й в Великоросії появились чесні й правдиві до нас люде. Вона написана по такій системі і під таким поглядом, як «Очерк малор[усской] истории литературы» Прыжова, тільки далеко ширше й більше. Автор зачіпає навіть сьогочасне українство й найновішу нашу літературу.

Збирайте, будьте ласкаві, гроші за мою «Причепу» та висилайте мені до Кишинева. «Кайдашеву сім’ю» я послав і в Главное управление по делам печати в Петербурзі, але це все одно, що я вкинув рукопись в огонь. Предсідатель, професор університету Григор’єв, ярий великоруський націонал – і навряд чи він випустить повість з своїх залізних ручок.

Щасти, боже, Вам у Ваших літературних ділах!

Щиро прихильний до Вас І. Левицький.


Примітки

Вперше надруковано в газ. «Руслан», 1904, № 285.

Вдруге – в книзі Студинського «Галичина й Україна…», стор. 568 – 569. Автограф у відділі рукописів Львівської державної наукової бібліотеки, ф. Барвінських, № 4805. Подається за книгою К. Студинського.

Моя повість «Кайдашева сім’я»… – Повість була надрукована в журн. «Правда» в 1879 р., вип. 3 – 12, і того ж року вийшла у Львові окремим виданням.

Пипін у своєму новому (2°) виданні «Истории славянских литератуp»… – Перший том цього видання вийшов 1879 р. Розділ про галицько-руську літературу з цієї книги був надрукований українською мовою в журн. «Зоря», 1881, №№ 3 – 7, 9, 10.

«Очерк малор[усской] истории литературы» Прижова. – Мова йде про працю І. Г. Прижова «Малоросія (Південна Русь) в історії її літератури з 11 по 18 ст.», в свій час перекладену українською мовою І. С. Нечуєм-Левицьким.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. Ф. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 274 – 275.