Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

6.05.1876 р. До Олександра Кониського

1876 року 6-го мая, Кишинев

Шановний добродію!

Дуже добре Ви зробили, задумавши видавати свою «Хрестоматію» на спосіб книжки Полевого; тільки все-таки мені здається, що коли Вами буде видана не для науки, а для публіки, то все-таки недобре вийде, що в цілому томі будуть стихи та все стихи, а потім сама проза. Такий порядок для читання не дуже добрий. Кожний любить усякість у всьому, а однаковість трохи обридне. Мені здається, що приємніше читати стихи, помішані з прозою й наукою, як воно вийшло б при хронологічному порядкові. Одначе чи так, чи інак, а діло Ваше дуже добре.

Ще важніша річ альманахи, коли не можна видавати… Я так стомився, що не можу обіцяти тепер нічого, хіба в 1-й книжці напечатаете, коли схочете, фантазію з «Правди» «Бідний думкою багатіє». К пилипівці може й напишу, бо сюжети маю готові на три або й чотири пієси. Редактор «Одеського вестника» просив мене і йому написати що-небудь для фельетону… та треба кінчати українську історію, а там… починати читанку для сільських дітей, бо в Києві люблять накладати і справді Veto, а до роботи не дуже квапляться, бо накладати Veto… не трудно…

Я й справді не получаю «Правди» два місяці. Чи не перестала виходити?

Я пристав би до Вас, та ще вчора получив з петербур[зької] цензури «Причепу» й «Дві московки», і треба буде видавати, хоч, сказати правду, «Причепу» так покалічила цензура (хоч вона й петербурзька), як я й не гадав. Аж не хочеться видавати, та горе, що нічого не виходить у нас. Цензура позамазувала навіть слова рідні в фразах: «рідні українські пісні», позамазувала все, що говорилось про польських панів, навіть те, що вони вирубують на сахарні ліси. Аж сум бере за літературу, за мисль…

Щиро шануючий Вас І. Левицький.


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Життя і мистецтво», 1920, № 2, стор. 66. Автограф в ІЛ, ф. 77, № 126/221. Подається за першодруком.

«Бідний думкою багатіє» – надруковано в «Правді», 1875, № 24.

…починати читанку для сільських дітей… – Читанка І. С. Нечуя-Левицького в зв’язку з забороною українського слова в 1876 р. в світ не вийшла.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. Ф. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 270 – 271.