9.02.1884 р. До Михайла Комарова
| 1884 року, 9 февр[аля], Кишинев |
Високоповажний Михайле Федоровичу!
Ваш лист я дістав і дуже дякую за його. Посилаю Вам довіреність, завірену у нотаріуса; хотів наклеїти марку, але нотаріус казав, що на довіреності на ходатайство в мирових учреждениях не полагается марки. Не знаю, чи вийде що з того! Лука, мабуть, справді закрутився, а коли що й сховав, то небагато, бо все, що заробляв, то й проживав. В кожнім разі я дуже, дуже дякую Вам за Ваші труда, що Ви понесли ради мого діла. Як оддасть Дьяконов гроші, то буде добре: один він може вернути їх. Я набрав у Луки книжок на 95 р. 44 к., і це можна йому одвернути, одначе без 11 карбованців, котрих він не вписав в вексель і котрі він записав в своєму «Счеті» за мною.
Другу довіреність посилаю п. Нейманові по Вашій рекомендації, бо я з ним не знакомий.
Погано Ви, Михайле Федоровичу, робите, що слабієте так, як і я. Ходжу я в гімназію на службу вже од Різдва, але мені дуже важко. Нерви ще не заспокоїлись. Прийдеться кидати службу, бо щоб не було гірше. Доктори посилають мене в Щавинку на води, щоб вигнати наслідки лихорадки з шлунків.
Прощайте! Бувайте здорові! Ще раз Вам дякую. Як Вам живеться в Умані?
Щиро шануючий Вас
Ів. Левицький.
Оригіна[л] «Батюшок та матушок» думаю послати в редакцію «Діла», щоб вона напечатала їх.
Примітки
Подається вперше за копією Б. М. Комарова, зробленою 1927 р. для Ю. О. Меженка (зберігається в його особистому архіві).
Лука, мабуть, справді закрутився… – Мається на увазі Л. В. Ільницький.
Нейман Цеслав Гермогенович – український фольклорист та історик напряму.
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 291 – 292.