Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

18.11.1884 р. До Михайла Грушевського

1884 року 18 ноября. Кишинев

Шановний добродію!

Вибачайте, будьте ласкаві, що я так довго не обізвався до Вас листом: то слабію, то часу не було. Ваш пакет я вже давненько дістав і перечитав, і скажу Вам, що мені дуже сподобалася Ваша проза, далеко більше, як вірші. Прозаїчний язик легкий, плавкий, хоч мова трохи розтягнута. Згортайте стиль тісніше. «Німий свідок» можна й надрукувати. Я пошлю його, як трапиться. Тільки це не казка: це «Кавказький переказ» (предание), дуже інтересне і написане з грацією. І є подекуди великоруські вирази, але дуже мало.

Ваші слабіші од прози. В їх нема скрізь розміру; вони похожі на білі вірші або нагадують вольний розмір народних дум з часів козаччини. Але це нічого. З цього не виходить, щоб Ви занехаяли писання віршів. Ви ще молоді, а молода сила гнучка: і випростається і вигнеться. Не кидайте писати вірші, виробляйте, форму, держачись народної пісні. Щодо духу віршів, то в їх багацько смутку, як, напр[иклад]: в «Горе», в «Думці», в «Романтичному заповіті». Цей сум скрізь розлитий і надаремне. Будьте веселіші і об’єктивніші, дивіться веселіше на світ божий. У Шевченка цей сум на місці, бо його часи, та ще крепацькі, були сумні, але тепер інші часи, інші люди. Пишіть оповідання з кавказького життя, з (вірменського), грузинського. Це буде дуже цікаве для нас. Беріть життя з натури. Поїдьте в грузинське село, пошукайте там історій, оповідань та й пообписуйте.

Я ще зимуватиму в Кишиневі, пишіть сюди.

Прощайте! Щасти Вам, боже. Бувайте здорові!

Щиро шануючий Вас

Ів. Левицький.


Примітки

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 1 – 2).

На конверті адреса: «В г. Тифлис Его благородию Михайлу Сергеевичу г. Грушевскому в 1-ю класс, гимназию. Кишинев».

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. Ф. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 296 – 297.