«Навпроти тьми, неволі, горя...»

Богдан-Ігор Антонич

Навпроти тьми, неволі, горя

за честь, за волю, за свободу,

ми – лицарі із Чорномор’я,

козацького нащадки роду.

Ми друзі, вірні побратими,

не роз’єднає нас життя.

Ми іскрами вогню святими

напишемо свій глузд буття.

Над нами гордий прапор має,

вперед, вперед сміливо йдем.

У серці правда лиш одна є,

наснажена дзвінким мечем.

Честь власна й слава України.

Нам мріється лицарський чин.

Не вміє пригинати спини

козацький, вільний, юний син.

Примітки

Вперше опубліковано: Дніпро. – 1968. – № 10. – С. 137 (публікацію підготував М. Ільницький). Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 68/1).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 309 – 310.