Вийди з кімнати

Богдан-Ігор Антонич

Вийди з кімнати, вийди з кімнати,

відчини вікно.

Місяць пузатий, вітер крилатий,

ніч – п’янке вино.

Бачиш: довкола темряви кола

обійняли світ.

Чуєш: з діброви лине шовковий,

ніжний шелест віт.

Далеч іскриста, срібні намиста

мерехтливих зір.

Безвість, що кличе нас таємниче,

вічності узір.

Вийди з кімнати, вийди з кімнати,

двері відчини.

В темній безодні подув холодний

злі розвіє сни.

Вівторок, 11 квітня і середа, 12 квітня 1933

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 298 – 299.