До мого брата Олекси Чернявского

Юрій Федькович

що збудував міст на Черемші у Ростоках

Мостив мій братик мости

З білої риби кості,

З каменя дорогого,

З перстеня золотого.

Мости, брате Олексику,

Мости ти, мій друже,

Єднай нашу Буковину

З Червоною Русев.

Най Черемош запінений,

І Чорний, і Білий,

Із братію із руською

Нас більше не ділить.

Най возьметься однов силов

До одної справи:

Добувати батьківської

І волі, і слави.

Най загостить з того боку

На наше подвір’я

Руська щирість; а від нас знов

Православна віра

Най вернеться в Галичину,

Най засвітить ясно,

Щоб римського анцихриста

Туманища згасли

І знов правда повернула

На тамтой бік в гості –

Все по твоїм, пане-брате,

По тисовім мості.

Примітки

Друк. Вечерниці, 1863, ч. 14. З моста на Черемші в Ростоках нема тепер ні сліду, та й звістки про нього я не міг допитатися.

Розтоки – село, нині Путильського району Чернівецької області на правому березі Черемошу, проти якого на лівому березі лежить село Розтоки осівського району Івано-Франківської обл.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 153.