Мій сардак

Юрій Федькович

Я ж бо тебе не звержуся,

Руський мій сардаче!

Тепер аж я заспіваю,

Тепер аж заплачу,

Бо маю ся в що утерти –

Широкії поли…

Не скину тя, мій сардаче,

Ніколи, ніколи!

Примітки

Писано 12 червня 1863, в листі до Д. Танячкевича, друкованім у «Зорі» 1892, стор. 258.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 154.

Вперше надруковано разом із листом до Д. Танячкевича від 12 червня 1863 р. в жури. «Зоря», 1892, № 13, с. 258.

Автограф зберігається в ІЛ, ф. 58, № 102.

Вірш був відповіддю на докори урядників за те, що поет поміняв мундир австрійського офіцера на селянський гуцульський одяг. Віршеві передують такі рядкн Федьковичевого листа:

«Тутейші німці не дають мені на світі прожити, інтригують, прозивають лайдаком та хтозна-як, а то лиш через мій теплий руський сардак».

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 522.