З думи «Циганка»

Юрій Федькович

1

… Але не спиняй ти серденько дівоче,

Коли залеліє як маковий цвіт,

Коли покохає де знає і хоче,

Коли процвітає лелієв му світ.

А раз нам суджено на світі тривати –

А кілько триває на макові цвіт?

Від нині до завтра – сли можна вгадати.

Любіться, сердешні, любіться, любіть!

Бо прийде, кохані, нещасна година,

Упадуть морози, упаде й зима,

Змарніє лелія, обсунесь калина;

Ти хочеш гуляти, а світа нема.

Тогди ся обізриш як сонечко літне,

Що в морі ся топить, бо літо мина;

Тогди лиш заплачеш: «Ох серденько бідне,

Чому не гуляло? Не моя вина.

1 місяць світив ти, і сонце ти гріло,

Діброва співала, гудів тобі гай.

Чом ти не співало, чом ти не гуділо?

Чом ти не гуляло?»… Гуляй-же, гуляй!

2. Легінь до циганки:

Будь здорова, файна любко,

Лечу в гайдамахи!

Та буду, та буду гуляти-гуляти

Зеленов ліщинов, як сивий сокіл.

Хай тратиться дєдя, хай топиться мати,

А я собі паном на руський окіл.

Сардак з кармазину на плече закину,

Красаня у павах, під злотом ремінь;

Сто хлопців за мнойов, – не дбаю, хай гину,

Хай згину опришком, аби як легінь!

Хай буде й без світла в зелені діброві,

Хай гину, де Господь присудит ми сам,

Аби лиш не в ляцкі безчестні окові,

Аби ні підданий проклятим жидам.

А люди що скажут, я тому байдуже:

Я русин, я гуцул, я знаю, що я!

Заграй же ми вітре, зашум же ми луже,

Бо я вже опришок! – Гий, думо моя!

Примітки

1-й фрагмент друковано: Вечерниці 1862 ч. 24, стор. 209.

2-й фрагмент друковано в «Зорі» 1889, ч. 10, мабуть з копії, зробленої д. К. Горбалем (тепер власність тов. Просвіта у Львові). Ми користуємось крім сеї копії ще копією, зробленою д. В. Сімовичем у Чернівцях. Автограф був до недавна в посіданню проф. Горбаля в Перемишлі, та ми не могли його дістати.

Уривок написаний автором при кінці зошитка, в якому міститься автограф «Новобранчика». Про поему «Циганка» писав Федькович К. Горбалеві 25 жовтня 1862 р.:

«Маєш питати, що я тепер роблю: от пишу «Циганку». Сеї зими може буде готова; гадаю цею руським академікам у Львові поклонити. Ся поема буде у шестеро більша, як «Новобранчпк» – міркую, що і гірша не буде».

Федькович мабуть не сповнив свого наміру: окрім двох уривків, із яких один був друкований у «Вечерницях», а другий долучений до Горбалевого екземпляра «Новобранчика», – ми не маємо з сієї поеми нічого більше. Судячи з сих відривків, поема мала зовсім іншу тему, ніж поемка «Циганка», надрукована 1867 р. в коломийськім виданню «Поезій».

Оце перша поезія Федьковича, позначена впливом Тараса Шевченка.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 118 – 120.