Не можу

Юрій Федькович

По небі блудять голуби

Все вище, вище та вище,

Все ближче к Богу та ближче..,

І я-б… та годі. – О любі,

Я вже до неба не можу!

Принесіть, дузі, галузу,

Тую оливну, зелену,

Що вже ніколи не в’яне,

Що і так довго чекаю, –

Принесіть, дузіньки, з раю;

А як я доти загину,

Заткніть на мою могилу.

Примітки

Друк. Мета, 1863, ч. 1, стор. 16 – 17.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 157.