«Над серцем стомленим несуться хмари…»

Юрій Клен

Над серцем стомленим несуться хмари,

і вітер рве намети золоті.

Ліси, ліси горять, немов пожари,

і затишно у синій самоті.

Мій дух гойдається пожовклим буком.

Копита кінські топчуть будяки

І тільки серце числить рівним стуком

години, тижні і роки.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 96.