«Запахло вже навогченим корінням…»

Юрій Клен

Запахло вже навогченим корінням,

грибами й листями прив’ялими

у лісі, де не раз блукали ми,

віддавши день дозвіллю і марінням.

І сльози, що наплакали ми нишком

ще дітваками в синім вересі,

давно розлив блакитний вересень

у мисочки спрагнілим сироїжкам.

До дна допито радощі і горе.

Життя красу явило знов очам.

І день спадає стиглим овочем

в мої долоні, знесені в простори.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 103.