«Струмками дощ мережить чорні шиби…»

Юрій Клен

Струмками дощ мережить чорні шиби.

Ніч б’ється в вікна віттям горобин.

Мої думки, немов злотисті риби,

вустами ловить мій маленький син.

І кожна в ньому вже росте, тріпоче,

сповняє тишу плюскотом своїм.

І тим вогнем пашать йому вже очі,

який в моїй душі дає лиш дим.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 97.