«Он крутиться листками зжовклими…»

Юрій Клен

Он крутиться листками зжовклими

прозора праосінь берез.

Над вечір так раптово змовкли ми,

схиливши очі до терез,

де шальками урівноважені

всі наші радощі і сум.

І серце, вже красою вражене,

п’є порами осінній шум.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 100 – 101.