«Здери березову кору…»

Юрій Клен

Здери березову кору

і серце нею дбайливо закутай.

Надворі хай гуде вітрами лютий,

воно ж муркоче: «Ще не вмру»!

Сповите в цей пахучий саван,

куди вплело проміння ясні сни,

воно, немов у бганках златоглаву,

хай продрімає до весни.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 100.