1. 30 червня 1900, хутір Іванівський

Многоуважаемый Владимир Владимирович,

я всё поджидаю вести от Вас, что собираетесь заехать к нам в хутор [2]. Не теряю надежды, что ещё побываете. Ваша «Царевна-Лебедь» претерпела много метаморфоз и наконец, войдя в последнюю фазу, близится к концу [3]. Параллельно работаю ещё две вещи и, может быть, ещё начну третью [4]. С Толстым, несмотря на 2-3 опыта, ещё не продвинулся нисколько. Ширина впечатлений природы тянут к большому холсту (моя слабость вообще), и я не могу сосредоточиться на маленьком куске бумаги. Надеюсь, что осенние длинные вечера и городская обстановка меня засадят. Вообще же, относительно иллюстраций к роскошному изданию, как законченному совершенно в самом себе произведению искусства, а к изданию Толстого, как ярко выраженного стилиста, особенно, у меня сложился взгляд, которым поделюсь при свидании [5]. А какова наша молодая школа в Париже?! Целых три награды [6]. Как времена меняются: я помню, что трезвую технику Репина считали нахальной, манерной, а теперь давайте нам Малявина!

Кончаю просьбой: если Вы ещё не скоро заглянете к нам, то будьте добры выслать мне (Киево-Воронежская дорога, станция Плиски, Михаил Александрович Врубель) остальные триста рублей за «Царевну». Простите, что докучаю своими неприятностями. Жена кланяется Вам. Мы с нетерпением ждём обещанного ей первой Римским-Корсаковым клавира «Царя Салтана», который на днях появится в свет [7].

У нас недурное пианино и гостит очень талантливый молодой музыкант [8].

Преданный Вам М. Врубель

Р.S. Слежу за процессом Саввы Ивановича, и такое впечатление, что он разрешится для него полной победой.

Примітки

1. Лист датується згідно процесу С.І. Мамонтова, проти якого в листопаді 1899 року було відкрито справу про незаконні фінансові операції. 3 липня 1900 р. Мамонтова було оправдано.

2. Влітку Врубелі часто жили на хуторі Іванівському або Ге (нині село Шевченка Бахмацького району Чернігівської області), розташованому недалеко біля станції Плиски. Хутір належав сім’ї художника Миколи Ге. Син останнього, Петро Ге, в 1883 році одружився з Катериною Забілою, сестрою Надії Забіли-Врубель.

3. Весною 1900 року, продавши картину «Царівна-Либідь» М.А. Морозову (з 1910 – в зібранні ДТГ), Врубель збирався повторити картину для В.В. фон Мекка та двоюрідного брата своєї дружини, колекціонера Я.Г. Жуковського (Врубель. Листування. Спогади про художника. – Л., 1976. – С. 274). Крім картини в ДТГ, існують ще три ескізи: два – в зібранні Російського державного музею, один – в зібранні сім’ї Ромадіних.

4. Літом 1900 року М.О. Врубель працював над першим варіантом картини «Бузок» і над картиною «Нічне» (обидві в ДТГ). Третя картина, ймовірно, не була створена.

5. Мова йде про ілюстроване видання віршів О.К.Толстого, здійснити яке збирався В.В. фон Мекк. Ймовірно, Врубель, отримавши пропозицію від фон Мекка, обговорював з ним майбутню роботу.

6. В 1900 році на Всесвітній виставці в Парижі золотими медалями були нагороджені: П.А. Малявін за картину «Сміх» (1899, музей сучасного мистецтва у Венеції), К.О. Коровін – за картину «Біля балкону. Іспанки Елеонора та Ампара» (1888, ДТГ), В.О.Сєров – за портрет великого князя Павла Олександровича (1897, ДТГ).

7. Мається на увазі клавір опери М.А. Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана» (1900). Композитор давав високу оцінку голосу та артистичним даним Н.І. Забіли-Врубель та вважав її найкращою виконавицею партій колоратурного сопрано в своїх операх.

8. Літом 1900 року на хуторі Ге гостював композитор і диригент Борис Карлович Яновський (1875-1933), акомпаніатор Н.І.Забіли-Врубель.