7. До 26 лютого 1902, Москва

Дорогой Владимир Владимирович.

Как мне предчувствовалось, так и вышло: дрянные, завистливые Серов и Отроухов и Ко взбудоражили меня с Третьяковкой, чтобы тем чувствительнее ужалить отказом. Мне вчера объявил Отроухов, что вещь они не приобретут [2]. Не дайте злорадствовать, что вот де вещь никому не нужна. Купите её у меня. Мы бы могли устроить длинную рассрочку [3]. Но неужели она и Вам не нравится? Я сегодня перевешу её в Вашу мастерскую, чтобы где-нибудь на неё взглянуть и ещё поработать, мне Строгановское училище опротивело, если я войду в него с теми целями, которые наметил, то скоро вылечу оттуда. Не стоит и начинать [4]. К 28-му я пошлю «Демона» Дягилеву. Но и он может его не принять. Ничто мне не кажется невероятным [5].

Жму Вашу руку.

Ваш Врубель.

Р.S. Я из союза выхожу [6]. У меня будет место в Товариществе Московских художников у Дягилева, лучше бороться с произволом, чем со стадной тупостью и недоброжелательством.

Примітки

1. 26 лютого 1902 року Остроухов писав Сєрову: «На питання Врубеля: «Що, «Демон» купили?» – я відповів роковим «ні». – «Чому?» – «Пробач, Михайле Олександрович, але я не маю права повідомляти про те, що відбувалося на закритому засіданні Ради». – «Тоді я з тобою не розмовляю…» Не попрощався і вийшов розгніваний»… (Сергій Дягілєв. Статті, відкриті листи, інтерв’ю. – М., 1982. – С. 72-73).

2. Думки членів Ради Третьяковської галереї розділилися. В.О.Сєров схилявся до того, щоб купити картину, хоча й знаходив в ній недоліки, але більшістю голосів Рада висловилася проти придбання «Демона скинутого».

3. «Демон скинутий» був куплений В.В. фон Мекком за 2 тисячі карбованців.

4. Як повідомлялося в пресі, Михайла Врубеля запросили викладати до Строгановського центрального художньо-промислового училища. Художнику запропонували вести курс «стилізації», але викладав він недовго (Д.Коган. М.О.Врубель. – М., 1980. – С. 314-315).

5. «Демон скинутий» експонувався на ІV виставці журналу «Мир искусств», котра відкрилася 19 березня 1902 року.

6. Ймовірно, «союзом» Врубель називав об’єднання «36-ти художників». Цей намір він не здійснив.