2. 22 липня 1900, Києво-Воронезька залізниця, станція Плиски

Многоуважаемый Владимир Владимирович,

Большое спасибо Вам за исполнение моей просьбы. Мы все поджидали Вас, чтобы лично поблагодарить, потому что адреса Вашего московского я точно не знаю. Теперь мы с женой собираемся погостить к её брату, но 28-го будем обратно. 20-го августа выезжаем в Москву [2].

Прочитав в «Новостях дня» объявление о выставке произведений майоликовой фабрики «Абрамцево», я сейчас узнал здесь горячую инициативу воспрянувшего С.И. Мамонтова. У этого дела хорошая будущность, установить твёрдо программу: декоративные предметы художественные, а отнюдь не утварь и домашний обиход, где рутина и чистота работы фирмы Кузнецова, и это всегда победит усилия завода на рынке [3].

Кроме «Царевны», которую всё ещё работаю, пишу два сюжета: «К ночи» и одну «Ночь» [4]. Крепко жму Вашу руку. Жена шлёт Вам свой привет.

Преданный Вам М. Врубель

Примітки

1. Лист датується згідно інформації про виставку творів «Керамічно-художньої гончарної фабрики «Абрамцево», котра відкрилася в липні 1900 року в Москві біля Бутирської застави («Новини дня», 1900, 7-8 липня).

2. Напередодні, 21 липня 1900 року, Надія Забіла-Врубель писала Анні Врубель, сестрі художника: «В Москву ми повернемось 20 серпня» (Врубель. Листування… С. 134). Мова йде про поїздку Врубелів до Андрія Івановича Забіли.

3. Думка Врубеля пов’язана з досвідом його роботи для заводу Кузнєцова, для якого він виконував ескізи полив’яного блюда «Садко». Товариство М.С. Кузнєцова (1989-1917 рр.) було одним з найбільших порцеляново-фаянсових підприємств Російської імперії.

4. Найбільш вірогідно, що Врубель називає «Ніччю» картину «Бузок» (1900, ДТГ).