3. До 18 жовтня 1900, Москва

Многоуважаемый Владимир Владимирович,

письмо ваше я получил 1-го октября [2]; простите, что до сих пор не собирался ответить, но я занят положительно как каторжный: 18-го идёт на сцене Московской Частной оперы «Царь Салтан», и мне на все декорации, как видите, было каких-нибудь 20 дней, может быть я и напрасно взялся за этот труд, может он – не моё призвание [3]. Но жалко было этой чудной вещи Римского-Корсакова, чтобы не попала она в руки профессионального мазилы, так как вся наша молодёжь, которая прежде отдавала свои силы постановкам Частной оперы, вся занята на Императорской сцене [4]. Простите, что так распространяюсь, но Вы видите, что о Вашем лестном (это не фраза) предложении могу сейчас говорить только в принципе, мне кажется, что я не мог бы принести Вам пользу [5]. Но об осуществлении поговорим после 20-го октября.

Крепко жму Вашу руку. Искренне расположенный

М. Врубель

Адрес: Лубянский проезд, д. Стахеева, кв. 46

Примітки

1. Лист датується на основі згадки про роботу Врубеля над декораціями до опери М. А. Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана», прем’єра якої відбулася 21 жовтня 1900 року на сцені Московської Приватної опери.

2. Лист В.В. фон Мекка не знайдено.

3. Критика високо оцінила роботу М.А. Врубеля. Зокрема, газета «Новий час» зазначала: «Декорації Врубеля настільки чудові, що сприяли успіху опери». 26 жовтня Надія Забіла-Врубель писала сестрі: «Міша дуже відзначився в декораціях «Салтана» і навіть його страшні вороги – газетники – писали, що він сказав нове слово в цьому жанрі. І все це з такою швидкістю: за два з половиною тижні все було створено» (Врубель. Листування… С. 274).

4. Ймовірно, Врубель мав на увазі К.О. Коровіна та А.М. Васнєцова, що відзначилися в оформленні вистав Приватної опери, але в той час були заняті роботою в Імператорському театрі в Петербурзі.

5. Про яку саме пропозицію йде мова, не встановлено.