Метеор

Богдан-Ігор Антонич

«Де батьківщина, де твоя, скажи.

Якої син планети чи комети,

які твій лет міжсвітній має мети,

де перед мандрами давніш ти жив?

Міжзірний волокито та бродяго,

в безкраю безвість пущений в крутіж,

сліпучий, ярий спижу, що гориш

на вежі світа полум’яним стягом.

Незбагнений в рахунку астрономів,

уроджений в височині німій,

навіщо в низині шукаєш дому,

на власнім гробі кам’яна статує?»

– «Поете, не журись. Упадок мій

жар мого серця від зими врятує».

Подається за виданням: Антонич Б. І. Привітання життя. – Львів: Дажбог, 1931 р., с. 16.