6. Як їхав святий Николай з Єрусалима
у місто Міру і що по дорозі сталося

Юрій Федькович

О, їде Николай у місто у Міру,

А їде на морі і сам не йме віри:

Бо проклят діявол, враг людского роду,

Корабель поправив в противную воду.

Корабель поправив в блудну він дорогу,

Всім бувшим там странним в велику тревогу.

О, була ж тревога всім странним велика:

Діявол задумав пекельнії преки.

Діявол задумав пекельнов облудов

Завезти корабель в далеке безлюдє;

В далеке безлюдє, у пущі, у скали,

Би ворони й кости не повиношали;

Не повиношали їм ворони й кости. –

Вжахнулися люде пекельної злости.

А Николай каже: «Не бійтеся, люде,

На Бога вповайте, Він поміч вам буде!

Бо тому діявол не зділає злая,

Хто в Господа вірить, єму уповає.

Тому ся не бійте чарів ви ніколи,

Бо людская доля у божій є волі;

І він свої вірні і праведні слуги

Не дасть у чортівску ніколи поругу.

А хто з вас гадає, що дужший від Бога

Діявол проклятий, той участник злого.

І той предаде ся діяволскій власти,

Бо в него він вірить, єго ж він участник;

І буде єму він у пекло преданий

В мученіє вічне во вік віків, амінь!»

Так святий Николай людей научає,

Не вірити в чари усім поручає.

А сам Христу Богу вірно помолився.

Корабель від разу у Мірі вчинився.

Отаке велике зділав Господь чудо,

А то задля того, би каялись люде.

Та ні у ворожку, ні в чари вповали,

А Господу Богу свій вік предавали.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 569 – 570.