На честь цісаря

Отче, царю наш небесний,

Ти слави королю,

Благослови царя твого

І всі єго вої!

І покори ’му під ноги

Врага, супостата,

І доведи ’го у славу,

Великий наш святе.

І да врадується зіло

На твою опіку,

І возрости царство єго

Як дебри на ріках.

І прославит ємя (sic!) твоє

У твоїх народах…

Твоє царство, твоя сила

Во роди і роди.

Примітки

Десь при кінці 1860-их років, у пору, коли Федькович обняв обовязки шкільного інспектора і через се війшов у безпосередну стичність з властями і, здасться, з православним черновецьким митрополітом Євгенієм Гакманом, були написані й отсі три поезійки – «На честь цісаря», «Нa честь Евгенія Гакмана», «В самборі», що заховалися на одній карточці-бруліоні (власність Руської Бесіди в Чернівцях). Усі три поезії в автографі без титулів.

Друк. з автографу-бруліону (1 картка 4-о, записана з обох боків), власність Рускої Бесіди в Чернівцях.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 705.