Страж на Русі (Б)

Юрій Федькович

(Піснь. Співається на голос, –
що німецька «Die Wacht am Rhein»)

Як шум, і грім, і гук, і гай

Від Дону даже по Дунай

Зарув по Русі руський лев:

Хто Русі Русь ’му буде сокотив?

Ти О, руський льве, спокоєм будь,

Бо руський страж є руська грудь.

Хоть жог-палив нас бусурман,

Хоть пив і кров нам ляцкий пан,

Хоть і до нині він не сит,

Бо ще і нині рад би пить, –

Ти О, руський…

Хоть білий Москви цар як змій стоїть стоїт.

Та рад би зжерти цілий світ,

Та рад би разом всіх Слав’ян

Закути у один кайдан, –

Ти О, руський…

Хоть рад би всіх нас львівський Юр

Обгородить у хінський мур,

Та ще лиш думає над тим,

Чи нас в Сибір, чи з нами в Рим? –

Ти О, руський…

А хоть і римський Антихрист

Сів висше вище Бога, висше вище звізд,

Та й ту святою нашу Русь

Рад затопить задоптать би в свою грузь, –

О, руський льве ти, без тривог!

Бо твоя руська страж сам Господь Бог!

19/7 1875.

Примітки

Друкуємо з двох автографів поета, з яких один датований (піваркуш білого паперу, писано по однім боці, з підписом автора, власність «Руської Бесіди» в Чернівцях, а другий, без дати (аркуш гарного листового паперу, мала 8-ка, писано на 3 сторінках, з підписом автора, власність д. О. Барвінського; позначено як Автограф Б.). Варіанти сего другого автографа ми подаємо в нотах з виїмком побічного титулу.

В формі ідентичній з автографом д. Барвінського се пісня ввійшла в збірку «Дикі думи», хоча своїм змістом вона мало там і надається; от тим-то ми, друкуючи її тут, де їй місце з хронологічної черги, пропускаємо її там. В остатніх роках життя Федькович іще раз переробив сю пісню, див. варіант В в відділі «Співаники».

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 366 – 367.

19 липня 1875 р. Ю. Федькович написав новий варіант поезії з підзаголовком «Пїснь. Співається на голос, що німецька «Die Wacht am Rhein» («Сторожа на Рейні»).

Пісню «Die Wacht am Rhein» у 40-х роках XIX ст. написав маловідомий німецький поет Макс Шнекенбюргер (1819 – 1849) як «німецьку марсельезу», і, хоч іменувалася вона гучно «народним гімном», народною не стала. У ній виразно втілена ідея великонімецького панування, через що пісню навмисне розповсюджували серед австрійського вояцтва. їй на противагу Ю. Федькович створив пісню з «руськими» патріотичними мотивами, яких, розуміється, в імперії Габсбургів визнавати не хотіли. Німецькому «Lieb Vaterland magst ruhig sein!» у приспіві український поет протиставляв «О руський край (у другому варіанті – «О руський льве…»), спокоєм будь!..». І де вже Vaterland («вітчизна») міг бути в безпеці, коли підіймала голову найвідсталіша «колонія» – Буковина! Саме запозичення німецької мелодії мало звучати як перекреслений пісеньки Шнекенбюргера.

19 червня 1876 р. Ю. Федькович посилає поезію С. Воробкевичу, а той разом з іншими творами поета переадресував її до Львова О. Барвінському: «Посилаю тобі твори Федьковича і послі прислану его руську марсельезу, котру в альманасі помістить не можна» [Юрій Федькович в розвідках і матеріалах. К., 1958, с. 170]. Перед автором Воробкевич виправдовувався: «Вашу гарну пісню «Страж на Русі» післав я моєму щирому Барвінському, щоб і він ю собі прочитав» (там же, с. 171).

«Щирий» О. Барвінський хіба що вірш «собі прочитав». Хто «прочитав», хто «заспівав» – а на друк сміливого не знаходилося.

Восени 1876 р. другий варіант вірша «Страж на Русі» поет включив до рукопису збірки «Дикі думи». Збірку було надруковано лише частково і без твору «Страж на Русі».

Збереглося кілька автографів поезії: ІЛ, ф. 58, № 47 і 48.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 531 – 532.