08.1901 р. До Олександра Русова
| Серпень 1901 р. |
Невсипущий наш трудовнику та щирий громадянине
Олександре Олександровичу!
Святкуючи сьогодні двадцятип’ятиліття Вашої корисної праці в справах статистичних, ми почуваємо себе несказано щасливими, що це свято довелося у нас відбувати, що на нашу долю випало вітати того, хто віддав на послугу своєму краєві нажитий освітою та набутий життям великий скарб своєї душі, свій хист, талан, свої найкращі жадання і найдорожчі надії, хто немало дбав про те, щоб розумні і прості заснови життя сприяли людям залучити кращу долю до себе.
Де тільки Вам не довелося бути, по яких краях не довелося проживати, по яких сторонах не довелося працювати? Вам добре відома і Західна Слов’янщина, куди Ви, скінчивши університета, перше всього подалися, щоб дознатися, як там заснувалося життя людське і куди воно простує. Знає Вас Київщина і Черніговщина з її стародавніми селищами, всі боки життя котрих Ви дознали і про які подали у світ стільки коштовних праць; знає Херсонщина і Харківщина – наші нові слободи; діждалася Вашого гостювання і наша Полтавщина.
І де тільки Ви не були, то всюду зоставили значний слід після себе. Немало Ви зложили корисних праць задля існування "Юго-Западного Отдела Русского географического общества", заснованого в 1873 році чималим гуртом освіченого товариства. А як скасовано отой "Отдел", то "Киевский телеграф", "Труд", "Одесский вестник" і інші тогочасні часописи краще всього знають, що Ви з товариством зробили задля того, щоб повідати людям, що ми таке і чого у світі жадаємо.
Та не сприяли обставини життя до тії праці; довелося кидати її та розшукувати таку роботу, щоб вона не хибила Вашим провідним думкам, Вашим надіям-замірам. Таке становище одібрали Ви у статистичних роботах, подавши у світ, за приводом чернігівського земства, такі коштовні праці, як "Материалы для оценки земель по Нежинскому уезду", а наостанку – "Описание Черниговской губернии".
Ставши земським робітником, Ви не до одних статистичних справ прикладали свої непритомні руки, і до других земських діл, які доручались Вам, Ви прикладали і свій хист, і свою талановитість, і свою невсипущу працю.
На такому становищі доводилося Вам знайомитися з людьми усяких поглядів; доводилося вибирати співробітників, зводити людей до гурту.
Вам, щирому громадянинові та невсипущому трудовникові, не пристало позичати задля сього хисту у других: Ваша прихильність до людей і господарська ввічливість Софії Федорівни – Вашої дружини – залучали до Вашої господи усіх, кому бажалося почути і щиру пораду освіченого та намноженого знанням чоловіка, і теплий привіт господаря та господині, а тим, хто не прилучався до Ваших поглядів – побалакати з людьми інших думок.
Багато народу збиралося до Вашої господи на раду й задля поради; пройшла широка слава по всіх сторонах про ті збори на ради, і не раз Вам доводилося через це кидати нагріте місце і шукати пристановища по других краях. Та байдуже були Вам оті перепони й перешкоди; не спиняли та й не спинять вони того, хто виховав у своєму серці віру, що громада – великий чоловік, а рада – перша й найголовніша заснова громади.
Найгарячіше вітаючи Вас з сьогоднішнім святом, ми на споминку про його просимо прийняти від нас оцей наш невеличкий дарунок. Хай він буде ознакою і нашої великої Вам дяки за Вашу двадцятип’ятилітню несхибну працю на користь рідному краєві, і нашої правдивої прихильності до Ваших поглядів, надій, віри. Ми певні, що щасна доля збереже Вам і здоров’я, і силу й надалі, і сподіваємося, що вона допоможе Вам збагатити дорогий нам край Вашими славними та корисними працями.
Слава не покладаючим рук трудовникам на нашій широкій Україні! Слава щирим та неодступним робітникам у громадських справах! Слава Вам, Олександре Олександровичу, – видатному поміж невсипущих трудовників та щирих громадян!
Полтавці.
Примітки
Друкується вперше за чорновим автографом (ф. 5, № 262). Датується початком вересня 1901 р., оскільки ювілей О. Русова відзначався 13 вересня (30 серпня) 1901 р. Цій події Панас Мирний присвятив вірш «О. О. Русову на спомин 30 серпня 1901 р.» (ф. 5, № 184).
Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 476 – 477.