«Клубок гадюк»
Богдан-Ігор Антонич
Ф. Моріак: Клубок гадюк, Париж, 1932, ст. 311 (F. Mauriac: Le noeud de vipéres).
Головною подією французької літератури в останніх місяцях є поява нового великого роману «Клубок гадюк». Автор Франціск Моріак є передовим повістярем сучасної Франції та сильним представником католицького відродження. Загальновідома річ, що французи є майстрами психологічної повісті. Вірний традиції рідної літератури лишився й Моріак. В його творчості доходить аналітичний роман до вершин. Так бачити людську душу вміли хіба Бальзак, Стендаль, Мопасан і Пруст. Французька критика прийняла «Le noeud de vipéres» сливе як архитвір, ставляючи його автора на рівні побіч Бальзака. На чолі книжний напис. Це уривок з молитви святої Терези: «Боже, поглянь на те, що самих себе не чуємо, що не знаємо, чого хочемо, що втечемо геть від того, чого бажаємо».
Герой роману – старий багатий адвокат, що його серцем заволоділи «гадюки» жадоби, заздрості, ненависті. По матері одідичив пристрасть до грошей і передав її дітям та внукам. Не завжди чистими способами доробився великого майна, одначе це не дало йому щастя. Демон золота обняв жорстокими кігтями старого меценаса, його жінку, дітей та внуків. Ненавидять себе взаїмно, тільки чигають одне на одного.
Багач з приводу своєї скупості стає причиною смерті власної доньки. Скажена ненависть його до рідні доходить до меж божевілля. Одначе під кінець життя має велике бажання, єдину ціль: знищити своє майно, щоб дітей та внуків кинути в нужду. Починає свою роботу, але тут прожогом діткнулась гордого чола Божа долоня. На смертній постелі багач поборює «гадюки» свого серця. О людське серце, що не знає, чого хоче, як каже свята Тереса.
Роман Моріака стане гідно в французькій літературі побіч «Скупаря» Молієра й «Батька Горіо» Бальзака. «Le noeud de vipéres» це класичний твір неокатолицької літератури.
Примітки
Подаємо за першопублікацією: Дзвони. – 1932. – Ч. 10 (19). – С. 686 – 687. Наступна публікація – у «Творах, 1998».
Моріак Франсуа (11.10.1885 – 1.9.1970) – французький письменник. Учасник Руху Опору. Автор двох поетичних збірок («Складені для молитви руки» і «Прощання з юністю»), низки романів, п’єс, публіцистичних нарисів і політичних статей, теоретичних праць з естетики та книг на релігійно – етичні теми. Лауреат Нобелівської премії (1952). Роман Моріака «Клубок гадюк», про який йдеться у статті Б. 1. Антонича, у сучасному українському перекладі має назву «Гадючник».
Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 568 – 569.